Потрібна прозорість: що кажуть експерти про бронювання військовозобов'язаних
В Україні створена система бронювання компаніями співробітників, але наразі прозорих правил такого бронювання немає, а компаніям дуже складно забронювати потрібних спеціалістів, кажуть опитані Фокусом експерти.
В Україні досі немає прозорих правил бронювання, щоб компанії могли бронювати спеціалістів, а підприємство, своєю чергою, продовжувало діяльність. Про це у коментарі Фокусу розповіла власниця консалтингової агенції TalentMatch Наталія Слинько.
"Не так важливо, як саме буде реалізовано бронювання, чи через сплату конкретного збору, або через схему, де головне — середній рівень заробітної плати і доходи компанії. Важливо, що у нас немає сьогодні нормальних прозорих правил, щоб зрозуміти, що фахівці конкретних підприємств можуть бути заброньовані. Є критична інфраструктура, до якої неясно, кого віднесено. Є окремі великі компанії, на яких тримається інфраструктура. Є ті, хто обслуговує ці компанії. Є ті, хто обслуговує бізнес, а також підприємці, що обслуговують кінцевих споживачів. І для того, щоб зрозуміти, що все чесно, прозоро для всіх, фактично повинні бути чесні правила стосовно того, яка кількість на підприємстві може бути заброньована, і чи може бути взагалі в якихось сферах бронювання. Бо дивно порівнювати, наприклад, фінансові послуги, кредитування населення і комунальні підприємства, без яких повністю стануть наші міста. Фактично, тут нема розуміння, чому ті чи інші сфери і компанії відносяться до тих, кому можна бронювати, а інші не відносяться", — каже Наталія Слинько.
За її словами, наразі немає розуміння ні у підприємств, ні у населення, як саме розподіляється право бронювати співробітників. "Нема прозорості в цій системі, нема пояснення, чому саме так відбувається. Насправді, економічне бронювання, як би воно там не називалося, допоможе підтримати розвиток економіки. Без цього ми обійтися ніяк не зможемо. Якщо ми будемо направляти критичних ключових співробітників і їх будуть мобілізувати на сьогодні, то будуть зупинятися підприємства, вони вже зупиняються, і замінити цих людей буде ніким. У нас немає настільки великої кількості професіоналів, щоб зробити легку заміну таким співробітникам", — вважає Наталія Слинько.
Експертка зауважує: на ринку праці утворилась кризова ситуація і потрібне ефективне рішення.
"Ми вже станом на сьогодні, знаходимося внизу, мабуть, на самому дні з пошуку співробітників. Нам доведеться зупиняти деякі напрямки діяльності, тому що у нас немає просто співробітників на цих напрямках. Тут проблема не тільки на ринку праці. Ринку праці сам по собі не існує. Він пов'язаний з усією економікою України. Якщо зупиняються і закриваються підприємства за відсутності практичних співробітників, то зупинятися буде економіка", — пояснила Наталія Слинько.
Говорячи про економічне бронювання та подані депутатами законопроєкти щодо такого бронювання, адвокат, керуючий Адвокатського бюро "Якова Вороніна" Яків Воронін зауважив, що поява законодавчих ініціатив щодо економічного бронювання — це наріжний камінь, який сигналізує про потребу збалансувати інтереси держави у забезпеченні обороноздатності та інтереси бізнесу у збереженні кваліфікованих кадрів.
Важливо не допустити, щоб мобілізація позбавила підприємства критично потрібних для його діяльності фахівців, наголошують експерти
"Вони направлені на упорядкування залучення військовозобов'язаних до ЗСУ, уникнення бізнес-хаосу та корупції при мобілізаційних діях. Зараз в Україні вже зареєстровано в Резерв+ 1,6 млн військовозобов'язаних, при цьому потреба ЗСУ складає близько 100-300 тис. осіб. Зважаючи на те, що як такий механізм черговості призову людей без військового досвіду не передбачений — такий стан речей створює цілий інкубатор можливостей для незаконного ухилення від мобілізації, в тому числі з використанням корупційних методів. Запропоновані зараз законопроєкти мають на меті дозволити певним категоріям працівників та ФОПів отримати бронювання на певний період за умови дотримання економічних вимог — рівня зарплат, сплати податків тощо", — зазначає експерт.
Раніше Фокус писав, що криза на ринку праці поглиблюється, у компаніях кажуть про дефіцит кадрів, а на співбесідах все частіше звучать відмови кандидатів працевлаштовуватися офіційно.
Також повідомлялось, що в Україні з початку 2024 року кількість нових вакансій зростала та навіть перевищила рівень 2021 року. Водночас кількість резюме суттєво менша за показники 2022 – 2023 років.