Розділи
Матеріали

Лише для тих, у кого велика зарплата: що не так із пропозицією економічного бронювання

Наталія Богута
Фото: Верховна Рада | У Раді вже зареєстровано три законопроєкти про економічне бронювання

Один із законопроєктів про економічне бронювання передбачає поділ за рівнем заробітної плати. На думку юристів, це пряме порушення Конституції, адже ділить осіб за майновим станом.

У запропонованому депутатами проєкті №11331-2 йдеться про бронювання найманих працівників підприємств, де середньомісячна зарплата становить не менше 20 прожиткових мінімумів – тобто 60,5 тис грн., а також про фізичних осіб-підприємців, які матимуть можливість бронювати себе та працівників за умови обсягу доходу протягом останнього місячного податкового (звітного) періоду не менше трикратного розміру збору за бронювання військовозобов’язаних, встановленого Податковим кодексом України. І якщо розмір такого збору буде 20,4 тис грн., то значить, дохід ФОПу має бути не менше 61,2 тис грн. на місяць. Про це пише Фокус у статті "Бронювання — тільки для багатих. Чи будуть в Україні бронювати залежно від рівня зарплати".

"В запропонованому проекті (№11331-2) фактично змінено підхід до визначення ключового показника для "економічного" бронювання. У даному контексті вартує згадки положення ст. 24 Конституції України, яке передбачає, що "не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками". Гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає потребу в забезпеченні їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод", — розповів Фокусу Олександр Камша, адвокат, керівник Дніпровського офісу юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".

На його думку, з урахуванням запропонованого механізму бронювання, подібні майнові обмеження цілком можна рахувати, як створення певних привілеїв саме за майновим станом певної особи (заброньованого) та його роботодавця.

На думку юристів, законопроєкт про економічне бронювання суперечить нормам Конституції, адже поділяє людей за рівнем доходів
Фото: Just dance/Shutterstock

"Зрозуміло, що для цілей економіки буде вигідно запровадити такий режим бронювання, адже це буде мати наслідком додаткові надходження до бюджету, проте це не означає, що економічна доцільність може посягати на основоположні принципи рівності всіх осіб перед законом", — зауважив юрист.

Експерти кажуть і про інший аспект пропозиції бронювати за умови певного рівня офіційної зарплати. "Говорячи про бронювання працівників із зарплатою у 36 336 грн., варто пам’ятати, що йдеться про білу зарплату, тобто з такої зарплати мають бути сплачені всі офіційні платежі, але наразі приватний сектор, як правило, подібних офіційних зарплат не має. Так це свого роду додатковий тиск на суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, тому думаю, така умова є надмірною. Однак має місце й інший аспект, а саме — така вимога для економічного бронювання потенційно спонукатиме підприємства відмовлятися від зарплат в "конвертиках", — зазначає Андрій Шабельніков, керуючий партнер АО "EvrikaLaw".

На думку адвоката Якова Вороніна, керуючого Адвокатського бюро "Якова Вороніна", питання бронювання є чутливим для українського суспільства, тому будь-які ініціативи повинні бути максимально виваженими, збалансованими та ефективними, в першу чергу, з точки зору захисту України.

У законопроєкті вказана середня зарплата, якої немає на більшості підприємств України, впевнені експерти

"Сама по собі ідея дати відстрочку від призову працівникам, які приносять користь економіці та наповнюють бюджет, — це більш ніж раціональна ідея. Проте критерії при цьому мають бути прозорими, обґрунтованими та справедливими. Якщо бізнес розуміє правила гри і може планувати власну роботу, громадяни бачать справедливість системи, армія отримує і кошти, і особовий склад — це стає не просто реакцією на ситуацію, а частиною продуманої економічної стратегії воєнного часу. Звісно, реалізувати все це в правильно — завдання з дуже великою зірочкою. Потрібен комплексний підхід із залученням експертів, представників бізнесу, влади та військових", — зауважив у коментарі Фокусу Яків Воронін.

Як раніше вже писав Фокус, відповідно до п.3 ч.1 ст. 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачена можливість бронювання ФОПів, яким встановлено мобілізаційні завдання. Для реалізації процедури бронювання, ФОП перш за все має укласти контракт з відповідним державним органом на виконання мобілізаційного завдання.