Китайські маркетплейси захоплюють світові ринки: які загрози, як реагують в ЄС та що потрібно робити Україні?

Найбільшим у світі ринком роздрібної онлайн-торгівлі вже 11 років поспіль лишається Китай. Одяг, взуття, електроніка, іграшки, косметика, предмети інтер'єру та побуту, спортивні аксесуари, товарів для домашніх тварин — знайти на китайських маркетплейсах можна все! У поєднанні з агресивною рекламою та політикою постійних знижок — у людини складається враження, що вона потрапила у рай для шопінгу.

І хоча споживачам подобається дешевизна та розмаїття, настільки масштабна присутність товарів з Китаю несе серйозні ризики для економік світу. Вже не перший рік США та країни ЄС прагнуть зменшити свою залежність від Китаю та стимулювати місцеве виробництво зі створенням нових робочих місць.

Які ж наслідки навали товарів з Китаю? Розглянемо найбільш актуальні для Європи та України, особливо у контексті євроінтеграції.

Нижчі ціни — викривлена конкуренція

Одним із найпомітніших наслідків є інтенсивна цінова конкуренція, яку створює дешевий імпорт. Китайські продавці, використовуючи такі платформи, як AliExpress, Wish, Shein, Temu, Taobao та інші, можуть пропонувати товари за цінами набагато нижчими, ніж у європейських ритейлерів.

Ця цінова перевага зумовлена кількома факторами: дешевшою робочою силою, державними субсидіями, податковими канікулами, масовим виробництвом та ефективними логістичними мережами.

Для споживачів — це доступ до дешевої продукції, особливо у таких категоріях, як електроніка, одяг та товари для дому. Однак для європейського бізнесу, особливо для малих і середніх підприємств, це створює додаткові складнощі, коли конкурувати лише завдяки ціні стає майже неможливо.

Китайські платформи також не дотримуються європейських законів, зокрема європейської Директиви Omnibus, яка рятує покупців від фальшивих знижок і зобов'язує поряд з акційною ціною вказати найнижчу за останні 30 днів. Крім того, на них не поширюються нові зобов'язання щодо скорочення вуглецевого сліду, які мають дотримуватись компанії з ЄС, що призводить до збільшення їх операційних витрат.

Ефект "посилкової лавини"

Зручність замовлення безпосередньо з Китаю призвела до навали невеликих посилок, що надходять до ЄС. Це перевантажує поштові та митні служби. Мільйони малоцінних відправлень прибувають щодня, створюючи величезний тиск на логістичну інфраструктуру.

Величезна кількість посилок ускладнює роботу митних органів, яким треба перевіряти всі товари на відповідність стандартам безпеки ЄС, захисту довкілля та маркування.

Проблема перевантаження митниці та логістичних операторів незабаром стане актуальною і для України. Щороку кількість міжнародних поштових відправлень в Україну зростає на 50%. У 2022-2024 роках більшість з них (62%) надійшли із популярних маркетплейсів Китаю: AliExpress, Cainiao, Temu, Yanwen, Taobao. Про це свідчать результати аналітичного звіту, який опублікував Інститут соціально-економічної трансформації (ІСЕТ).

За інформацією Міністерства фінансів України, протягом 2022 – 2023 років та за 9 місяців 2024 року в Україну загалом прибуло 137,5 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень.

Ухилення від сплати податків та регуляторні виклики

У Євросоюзі до липня 2021 року товари низької вартості (до 22 євро) з країн, що не є членами ЄС, були звільнені від сплати податку на додану вартість (ПДВ). Цією лазівкою охоче користувалися китайські продавці, пропонуючи ще нижчі ціни.

Така податкова перевага не лише поставила європейський бізнес у невигідне становище, але й призвела до значних втрат податкових надходжень. Щоб розв'язати цю проблему, ЄС запровадив нові правила у липні 2021 року, скасувавши пільгу та зобов'язавши онлайн-платформи стягувати ПДВ з усіх товарів у точці продажу. Утім контроль за дотриманням цих правил тисячами дрібних продавців залишається постійним викликом.

Існує ще одна проблема, яка стосується митних зборів. Нині у ЄС не сплачувати мито можна за посилки до 150 євро, тому деякі компанії користуються цим, ввозячи в ЄС недорогі товари. Брюссель пропонує скасувати нинішній поріг у 150 євро, розмови про це йдуть з осені. Таким чином хочуть зупинити потік неякісних товарів з Китаю в ЄС. За даними Єврокомісії, у 2023 році до ЄС було імпортовано 2,3 млрд товарів із заявленою вартістю менш як 150 євро.

А що в Україні? На посилки з-за кордону вартістю до 150 євро не нараховуються ані ПДВ, ані мито. За даними Державної митної служби у 2023 році в Україну ввезли майже 52 млн посилок. При цьому вартість 51,5 млн з них не перевищувала безподатковий ліміт 150 євро. Наразі податки сплачуються лише з 1% міжнародних посилок, які ввозяться в Україну.

І тут йдеться про дві основні проблеми — недоотримання надходжень у бюджет та виживання українських виробників і ритейлерів. Тому що якраз вони сплачують всі податки, створюють та підтримують робочі місця. А ще — працюють без світла, за умов дефіциту кадрів та постійної небезпеки, чого не можна сказати про підприємців з Китаю.

Скільки коштують Україні пільги на оподаткування міжнародних посилок?

Українці полюбили китайські маркетплейси за дешевизну. Ця економія перекриває незручності у вигляді очікування на посилку та ризику купити "кота у мішку". Неочевидним залишається лише факт, що таким чином українці фінансують китайських виробників, які ніяк не допомагають економіці й армії, та ще й витісняють з ринку вітчизняних виробників та ритейлерів.

Як стверджують аналітики, скасування або зменшення пільг на оподаткування товарів з-за кордону — це питання наповнення державного бюджету в умовах війни та захисту вітчизняного виробника, який фінансує економіку. В Інституті соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) переконані — пільгу треба мінімізувати впродовж 2025 року.

"Це дасть значний економічний ефект у підтримці українського виробника, потенційно матиме підсилюючий ефект програми "Зроблено в Україні" шляхом вирівнювання умов оподаткування вітчизняних та імпортних товарів", — вважають в ІСЕТ.

Наразі у Верховній Раді готується законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Йдеться про стягнення 20% ПДВ із повної суми посилок. Виняток пропонують для посилок некомерційного характеру — особистих відправлень з-за кордону вартістю до 45 євро.

За оцінками Української ради бізнесу, яка об'єднує 117 бізнес-асоціацій, нинішні податкові пільги коштують державному бюджету щонайменше 7-9 млрд гривень на рік. Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, вважає, що втрати ще більші, адже щороку обсяги та вартість безподаткових посилок зростають.

"За 9 місяців 2024 року в Україну ввезли 54 млн посилок вартістю 89,3 млрд грн. Виходячи з даних про вартість відправлень та прогнозованих обсягів, надходження до бюджету за рік могли б скласти 11,8 млрд грн. Це якби не було пільги в оподаткуванні посилок вартістю до 150 євро", — зазначив Олег Гетман.

Навала товарів з Китаю позбавляє шансів на розвиток цілі галузі легкої промисловості в Україні. Багато товарів могли вироблятись всередині країни — це б створювало робочі місця і підтримувало економіку. Йдеться про ложки та виделки, дрібне кухонне приладдя типу решіток, ножиць та сит, устілки для взуття, аксесуари для волосся та інші речі, виробництво яких не потребує високих технологій.

Якщо компанія і виробляє аналоги китайських товарів в Україні, то знову ж таки опиняється у нерівних конкурентних умовах. Адже український виробник не субсидується урядом, як це відбувається у Китаї, та не може брати масовістю. До того ж сплачує усі податки й збори, тому не завжди може запропонувати кращу ціну у порівнянні з товарами, які напряму заходять до споживача із китайських онлайн-платформ.

Якщо компанія не виробляє, а імпортує товари з-за кордону, то також сплачує ПДВ та мито до держбюджету. Це теж позначається на ціні, яка стає вищою ніж у китайського продавця. Крім того, легальний ритейлер перебуває в нерівних умовах із так званими "сірими" бізнесами України. Йдеться про підприємців, які "дроблять" партії товару на невеликі посилки, вартістю до 150 євро, щоб уникнути оподаткування.

Поточні податкові спрощення не лише позбавляють країну мільярдів гривень, які могли б надходити до бюджету. Якщо зараз Україна не відреагує на загрозу, це призведе до втрати частки ринку українськими компаніями, скорочення робочих місць та можливі банкрутства окремих виробників. До того ж чинні спрощення — перепона на шляху України до ЄС, де від таких практик відмовились.