Мільярди на вітер: чому "Національний кешбек" не стимулює купівлю українського і що пропонують економісти
Понад рік в Україні працює державна програма "Національний кешбек", мета якої заохотити купувати українське сформувати економічну звичку купувати українське. Кожному, хто обирав товари з позначкою "Зроблено в Україні", держава повертала 10% вартості покупки назад. Гроші надходили на спеціальну картку, а витратити їх можна було на ліки, комуналку, придбати квитки в кіно чи на потяг, підтримати ЗСУ або купити військові облігації. Однак уже впродовж двох місяців виплати за програмою "Національний кешбек" призупинені. Останні кошти українці отримали ще на початку вересня за покупки, зроблені у липні.
У Міністерстві економіки запевнили: затримка — технічна і кешбек повернеться уже за кілька днів. Щойно завершаться фінальні процедури погодження, усі користувачі отримають свої кошти у повному обсязі. Фактична кількість учасників програми значно перевищила початково прогнозовану. Саме тому серпнева виплата стане наймасштабнішою за весь час дії програми — 509 млн грн, і процес опрацювання триває трохи довше, ніж зазвичай. Після цього держава перейде до нарахувань за вересень.
Мільярди на вітер і дискримінація малого бізнесу
Проте бізнес сприйняв "Національний кешбек" зовсім не як підтримку, а як чергову несправедливість, і звернувся до МВФ із проханням переглянути або повністю скасувати цю програму. Про це повідомила Українська Рада Бізнесу після зустрічі з представниками Міжнародного валютного фонду. Підприємці переконані: замість того, щоб стимулювати розвиток локального виробництва, держава створила нерівні умови гри. У виграші — великі торговельні мережі, а малий бізнес залишився осторонь.
Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, зазначає, що механізм реалізації побудований так, що участь у програмі можуть брати лише великі компанії на загальній системі оподаткування. Натомість підприємці на спрощеній системі — ті, хто формує основу малого бізнесу в Україні — просто виключені з процесу.
"Ця програма, якщо говорити відверто, виявилася не лише несправедливою, а й шкідливою, — пояснює фахівець. — Вона викривляє конкуренцію і фактично підтримує лише великий бізнес. Маленькі магазини, ярмарки, ринки — усі, хто працює на спрощеній системі, не можуть до неї долучитися. Виходить, що держава створила бонуси для торговельних гігантів, а дрібних підприємців — просто дискримінувала".
За його оцінками, програма обходиться державному бюджету у понад 4 мільярди гривень на рік, але її вплив на економіку — майже непомітний.
"Саме Мінекономіки визнавало, що ефект програми для ВВП — лише 0,0001%, — зазначає Олег Гетман. — Тобто жодного реального стимулу для зростання виробництва немає. Хто раніше купував українське, той і далі це робить — просто ще й отримує 10% зверху. Це не розвиток, а просто додаткова дотація окремим категоріям споживачів. Оскільки програма не досягла своєї мети, її треба переглянути, або й взагалі скасувати вже з 2026 року".
"Національний кешбек" потребує повного перезапуску
Програму потрібно не просто дофінансувати, а глибоко переформатувати. Такої думки дотримується керівник інвестиційної компанії William Invest Expert Віктор Медвідь. Він визнає, що задум ініціативи — підтримати українського виробника і стимулювати купівлю вітчизняних товарів замість імпортних, був правильним. Проте, на практиці все вийшло зовсім не так, як планувалося.
"Фінансування нестабільне, обсяги малі, а результат — мінімальний. Ефективність програми за масштабом стимулювання — відповідає рівню однієї великої області", — каже експерт.
Він наголошує, що головна проблема — розпорошеність бюджету програми та повна відсутність концентрації мети, оскільки немає навіть щомісячної аналітики, яка б показала, чи працює ініціатива взагалі.
"Має бути простий аналіз, скільки грошей держава спрямувала на програму і який результат отримала. Якщо, наприклад, витратили мільярд гривень, а імпорт скоротився на мільярд доларів — це успіх. Але жодних підтверджень цьому немає, тож економічна доцільність цієї ініціативи викликає сумніви" — наголошує Віктор Медвідь.
Що потрібно змінити для підтримки бізнесу та розвитку виробництва
Саме з аудиту ефективності програми експерт пропонує розпочати реформування. Спершу потрібно визначити, у яких категоріях товарів вона справді працює ефективно, а де — державні кошти витрачають даремно.
"Не потрібно робити кешбек на все підряд, — каже він. — Варто звузити перелік товарів і залишити лише ті, де програма справді може вплинути на попит. Є категорії з високою еластичністю попиту — коли зниження ціни на українську продукцію стимулює людей купувати її замість імпорту. Це може спрацювати для базових харчових продуктів. Але на дорогі ковбаси чи делікатеси це не вплине — вони як продавалися, так і продаватимуться незалежно від кешбеку. У таких випадках ми просто марно витрачаємо бюджетні кошти", — пояснює експерт.
На думку фахівця, сьогодні держава має зосередитись на малому та середньому бізнесі, який фактично позбавлений доступу до інструментів підтримки.
"Великий бізнес має фінансування, міжнародну підтримку та можливість отримати кредити, а малі підприємства — ні. Тому держава повинна створити окремі механізми підтримки виробників, передусім для тих, хто займається глибокою переробкою продуктів. Для таких компаній слід знизити ставку ПДВ і змінити сам принцип його нарахування", — говорить економіст.
Він пояснює, що нинішня система ПДВ лише ускладнює життя підприємцям. Податкові зобов’язання виникають у момент, коли товар відвантажено, а не коли бізнес отримав гроші від покупця. У результаті обігові кошти буквально “вимиваються”, адже податок доводиться сплачувати ще до фактичного прибутку.
"ПДВ має сплачуватись із реально отриманого прибутку, а не наперед. Лише тоді підприємці відчують справжню підтримку, а не чергову бюрократичну пастку", — наголошує Медвідь.
Такий підхід, на його думку, міг би компенсувати більшість проблем, із якими стикається бізнес сьогодні.
Економіст переконаний: програма "Народний кешбек" має шанс на друге життя — але лише після повного перезапуску, з прозорою аналітикою, чесними правилами і реальною участю малого бізнесу.