Аграрії, лікарні, транспортні служби: хто може потрапити в Реєстр об'єктів критичної інфраструктури
До Реєстру об'єктів критичної інфраструктури включають підприємства, які потребують посиленого захисту на випадок ракетних атак ЗС РФ. Їхній список постійно збільшується. У таких підприємств є пріоритет у питаннях забезпечення електроенергією на випадок блекаутів, а також можливість бронювати співробітників від мобілізації.
Україна готується до зими, яка, за словами представників влади, буде непростою. Насамперед, через загрозу ракетних атак ЗС РФ по об'єктах критичної інфраструктури країни.
Щоб посилити захист підприємств, діяльність яких важлива для держави, фахівці Держспецзв'язку розробили Реєстр об'єктів критичної інфраструктури. Ті, хто потраплять до бази, отримають пріоритет у питаннях забезпечення електроенергією, а також можливість консультації з фахівцями з питань безпеки та захисту, бронювання співробітників і організації закупівель обладнання, необхідного для посилення захисту, за спрощеною процедурою.
Фокус попросив голову Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, бригадного генерала Юрія Щигля розповісти, які об'єкти належать до критичної інфраструктури у воєнний час і які заходи захисту підприємств передбачені в разі ракетних атак ЗС РФ.
"Вхід" до Реєстру через міністерства
Щоб підприємства потрапили до Реєстру критичної інфраструктури, вони мають відповідати критеріям, які визначають соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави та правопорядку. Ці критерії перераховані в Законі України "Про критичну інфраструктуру" й урядовій постанові №1109.
Зокрема, до Реєстру вносять об'єкти, що здійснюють функції із забезпечення життєво важливих національних інтересів, для яких існують виклики та загрози. У разі пошкодження таких об'єктів може бути завдано значної шкоди здоров'ю населення, соціальній сфері, державному суверенітету, економіці, природним ресурсам загальнодержавного та місцевого значення.
"Ідеться про об'єкти, які забезпечують життєво важливі функції та надають відповідні послуги. Наприклад, підприємства паливно-енергетичного сектору забезпечують людей теплом і електроенергією, аграрії — продовольством, транспортні — забезпечують сполученням", — пояснює Фокусу Юрій Щиголь.
Загалом є 25 секторів критичної інфраструктури. За кожен із них відповідає відповідний центральний орган виконавчої влади. Наприклад, Міненерго — за паливно-енергетичний сектор, Мінцифри — за цифрові технології, Держспецзв'язку — за захист інформації, МОЗ — за установи, які надають медичну допомогу.
Саме секторальні органи визначають, які об'єкти належать до критичної інфраструктури, та присвоюють їм одну з чотирьох категорій критичності: від найвищого до найнижчого рівня.
За Реєстр об'єктів критичної інфраструктури відповідає Адміністрація Держспецзв'язку. Саме вони вносять підприємства в базу на підставі інформації, наданої секторальними органами.
"Ми як уповноважений орган маємо право вимагати документи, на підставі яких об'єкт пропонують включити до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, та ініціювати перегляд встановленої категорії. Водночас хочу додати, що підприємства можуть самостійно звертатися до секторальних органів із запитом на включення до Реєстру критичної інфраструктури. Аграрії, які цього літа й осені зазнавали масових обстрілів росіян, цікавилися, як потрапити до Реєстру. Це можна зробити тільки через секторальні органи. У випадку аграріїв потрібно звертатися до Мінагрополітики", — продовжує Щиголь.
Паспорт безпеки
Після того, як підприємство потрапляє до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, оператор зобов'язаний розробити для кожного з них паспорт безпеки. Єдиного плану, як захистити будь-який об'єкт від можливих обстрілів та інших загроз, немає, оскільки кожне підприємство має різні критичні елементи. Наприклад, захистити підстанцію і елеватор із зерном — абсолютно різні завдання.
У паспорті безпеки для кожного об'єкта прописано план дій, як захистити підприємства від різних загроз національного, секторального й об'єктового рівня. Він обов'язково погоджується відповідними функціональними органами, а моніторинг стану захищеності об'єктів критичної інфраструктури здійснюють і секторальні, і функціональні органи.
Наприклад, план захисту протидії кібератакам розробляється відповідно до рекомендацій, затверджених Департаментом кібербезпеки Адміністрації Держспецзв'язку. А план захисту від повітряної атаки — відповідно до форм планів захисту та рекомендацій Генштабу.
Оператори можуть звертатися за консультаціями до уповноважених органів державної влади й до фахівців Держспецзв'язку.
"Щодо захисту від російських обстрілів ракетами та дронами, то, окрім роботи вогневих груп протиповітряної оборони, важливим є також пасивний захист. Це й інженерні споруди, які мають зменшувати шкоду від вибухів і осколків, і розосередження зберігання продовольства, і обладнання сховищ для захисту персоналу", — зазначає Щиголь.
Експерти з кібербезпеки в коментарі Фокусу також зазначили, що в конкретному Реєстрі вказують тільки юридичні адреси підприємств, не роблячи акценту на фізичному розміщенні, а тому він не становить інтересу для розвідувальних служб країни-агресора.
Нагадаємо, за словами міністра енергетики України Германа Галущенка, будь-які прогнози щодо блекаутів безпідставні, а енергетики готові до будь-яких сценаріїв.
Фокус також розповідав, що "ДТЕК Київські регіональні електромережі" розробив програму, яка керуватиме графіками відключень електроенергії та забезпечить рівномірне відключення споживачів.