"Не призвав 50 осіб — на фронт": як військкомів зробили крайніми за провал мобілізації

Колишня заступниця міністра оборони Ганна Маляр вважає, що відповідальності за організацію мобілізаційних процесів несуть не тільки військкоми, а й місцева влада. За словами експосадовниці, в Указі президента чітко перелічені їхні обов'язки. Співробітники ТЦК та СП повинні працювати у зв'язці з місцевими органами виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств і підприємців.

"Проблема "воєнкомів" неоднозначна" — міркує Ганна Маляр. На думку ексчиновниці, те, що голів ТЦК та СП ловлять на хабарах, їх не прикрашає. Але водночас плани мобілізації вони виконують добре і навіть виконують роботу, яка покладена на місцеву владу.

"Повідомлення та прибуття громадян, які призиваються, мають забезпечувати місцеві органи влади, а не ТЦК і військкоми. В Указі президента чітко розподілені обов'язки щодо мобілізаційного процесу. Тому за хабарі питати треба з воєнкомів і тих, хто давав хабарі. А за забезпечення мобілізації, перш за все, з місцевих органів влади", — резюмує Маляр.

Усі крім Києва

Фокус звернувся до Київради, щоб дізнатися, що думають представники місцевої влади про слова ексзаступника міністра оборони.

"Не знаю, що мала на увазі Ганна Маляр, але в Києві органи місцевого самоврядування мобілізаційними завданнями не займаються. У нас специфічна структура. Для Києва, як столиці, є окремий закон. У нас є районні держадміністрації, вони знаходяться окремо від органів місцевого самоврядування, і виконують низку функцій. Ці питання належать до їхньої компетенції, також є військова адміністрація, яка займається цими питаннями", — зазначив у коментарі Фокусу депутат Київради, голова постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції Леонід Ємець.

Відсутні механізми призову

Військовий адвокат Микола Максимов зазначає, що в Указі президента йдеться про те, що місцева влада разом із ТЦК та СП має забезпечити своєчасне сповіщення та прибуття громадян, які призиваються на військову службу. Але як організувати цей процес у рамках закону, не знають навіть військкоми, не те, що місцева влада.

"Є проблема, яку не знають, як вирішити. Добровольців мало, мотивованих солдатів теж мало. І згадали, що є місцева влада. Але в них немає механізму здійснювати подібні дії. Співробітникам ТЦК кажуть: "якщо ти сьогодні не приведеш 50 осіб, завтра поїдеш на фронт". І голова ТЦК, людина військова, яка менше приділяє увагу законам, просто дає розпорядження "хапати" людей на вулиці, і все. У випадку з місцевою владою так не вийде. Щонайменше, у них працівники заброньовані від мобілізації і знають закони", — каже Фокусу Максимов.

В ідеалі органи місцевого самоврядування повинні займатися процедурою мобілізації у зв'язці з ТЦК та СП, оскільки в них є доступ до реєстрів осіб, які зареєстровані в конкретному населеному пункті. Їм варто було б активніше взаємодіяти з військкоматами, надсилати повістки військовозобов'язаним, залучати людей до мобілізаційних процесів, проводити інформаційну роботу. Але в реальності для цього немає дієвих механізмів.

"Є думка, що краще, щоб органи місцевого самоврядування проводили мобілізаційні заходи. Можливо, у невеликих населених пунктах, коли місцева влада знає всіх, і, на відміну від районного ТЦК та СП, місцеві ради могли б швидше мобілізувати людей. Але навіть на рівні обласних центрів задіяти такий механізм проблематично", — додає Максимов.

Юрист Євген Зурнаджи додає, що місцеві органи влади також мають займатися "рекламною" діяльністю — знімати відеоматеріали, публікувати інформаційні пости, нагадуючи військовозобов'язаним про необхідність з'явитися до військкоматів для оновлення даних.

Крім того, військкоми можуть звертатися до місцевої влади в тому випадку, коли їм потрібно надати транспортні засоби, щоб доставити призовників у будівлю військкомату або військову частину.

"Співробітники ТЦК та СП можуть запросити у місцевої влади інформацію про кількість працівників на підприємствах. Хто з них заброньований, а кому потрібно з'явитися у військкомат для звірки даних", — пояснює Фокусу Зурнаджи.

Нагадаємо, за законом, військовозобов'язаним можуть вручати повістки:

• представники ТЦК, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;
• представники органів місцевого самоврядування;
• керівник підприємства, установи, організації, де працює військовозобов'язаний;
• управителі багатоквартирних будинків.

При цьому уповноважені особи не можуть проникнути у квартиру або будинок військовозобов'язаного без його згоди, щоб вручити повістку.

Процес загальної мобілізації в Україні часто породжує питання, незважаючи на другий рік повномасштабної війни з РФ. Одна з проблем — віковий критерій призовників і військовозобов'язаних, які потрапляють під відбір до ЗСУ. Фокус розбирався, в яких випадках на війну можуть призвати українців молодше 27 років.

Також Фокус розповідав, до якого віку можуть призивати на службу під час воєнного стану.