Розділи
Матеріали

Сварять з поляками та румунами: "земельні барони" України є загрозою на шляху до ЄС (відео)

Пилип Бойко
Фото: wiadomosci.wp.pl | В Україні та ЄС різний підхід к виробництву агропродукції, зазначає експерт

Через недолугу агропромислову політику Україна дратує європейських фермерів, які не можуть конкурувати з крупними агрохолдингами, що зацікавлені тільки в постачанні в ЄС дешевої сировини. Такі великі структури треба дробити та знизити їм відшкодування за експорт, каже політтехнолог Тарас Загородній.

Фермерські страйки та протести є звичною ситуацією для всієї Європи, особливо це стосується Франції, де дуже посилені "лівацькі" настрої. Але й Україна побудувала недолугу агропромислову економіку, в якій переважають величезні латифундії, що є загрозою для вступу України в ЄС. Про це в інтерв'ю Фокусу розповів політтехнолог, керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

В Євросоюзі, за словами експерта, основою сільского господарства є саме окремі фермери, що виробляють кінцевий продукт для країни, на відміну від латифундиста, що занепокоєний виробництвом тільки сировини для зовнішнього ринку завдяки власним величезним земельним площам.

"В Україні на агробізнесі заробляє по суті групка "земельних баронів", які сварять Україну з поляками, румунами та всіма іншими, — акцентує політтехнолог. — Європейські фермери маючи обмеження земельних ділянок не можуть конкурувати виробляючи кінцеву продукцію із дешевою сировиною з України".

ЄС зацікавлений в тому, щоб фермери постачали на полиці магазинів саме готовий продукт, бо тоді ціни на харчування знижуються, каже експерт. В деяких країнах, як, наприклад, у Японії, діють великі мита на постачання зарубіжного рису, щоб підтримати власні ферми. І це має потужний потенціал для суспільства, адже фермер залучає всю родину у бізнес і для роботи, будує цехи для виробництва товарів і це дуже позитивно для внутрішньої економіки.

"Україні треба розчленовувати ці великі агрохолдинги, адже вони нам заважатимуть вступити до ЄС, — зазначає Тарас Загородній. — Наприклад, це можна зробити завдяки зниженню відшкодування на експорт сировини, що змусить агрохолдинги займатись її переробленням у кінцевий продукт".

Замість того, щоб гнати зерно на експорт треба змусити цих "баронів" виробляти корми для худоби, вирощувати птицю чи, навіть гнати спирт для технічних засобів чи парфумерії, зазначає політтехнолог. І взагалі, на думку експерта, зразком національної економічної політики для України має стати Польща — там дуже потужний рух фермерів.

"Поляки вже відкрито говорять, що треба при вступі України до ЄС заборонити їй експорт продукції на 20 років, — зазначає Тарас Загородній. — Тоді постає питання: навіщо нам тоді в ЄС? Тому треба диверсифікувати подібні ризики".

Раніше Фокус писав, що румунські фермери зняли блокаду з одного пункту пропуску на кордоні з Україною. Перетнути кордон України з Румунією через КПП "Красноїльськ" можна тільки порожнім вантажним транспортним засобам.