Рахунки і майно не заарештують? Законопроєкт про мобілізацію втрачає резонансні статті, що залишиться в підсумку
Судячи зі змін тексту найбільш обговорюваного в Україні законопроєкту про мобілізацію, більшість суперечливих норм приберуть. Ймовірно, реєстрація електронного кабінету військовозобов'язаного буде за бажанням, а блокування банківських рахунків відхилять. Фокус розбирався, який вигляд може мати підсумковий документ і чим він відрізнятиметься від чинних норм.
Законопроєкт про мобілізацію отримав колосальну кількість правок. З документом стало важко працювати: тільки порівняльна таблиця налічує понад 1 500 сторінок. Головне питання: як документ розглядатиме сесійна зала Верховної Ради?
Кожен народний депутат має право поставити свою правку на голосування, завдяки цьому розгляд може затягнутися на тижні, розповідав заступник голови Комітету Верховної Ради України з національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.
Переважно правки зачіпають питання виїзду за кордон, арешту рахунків, заборони керування автомобілем, надання консульських послуг, електронного кабінету і повісток, а також демобілізації, сказав секретар Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, нардеп Роман Костенко.
Парламентський комітет попередньо вирішив, що громадяни України зможуть реєструвати електронний кабінет військовозобов'язаного за бажанням. Туди надсилатимуть повістки, але суть його роботи зведеться до комунікаційного інструменту з державою. Про примус ніхто не говорить, але все може змінитися, підкреслює Костенко.
"Якщо ти бажаєш [піти в армію] і не хочеш іти до військкомату, зареєструйся і тебе автоматично побачать. Якщо не зареєструвався, повістку не надішлють", — пояснює політик.
Мобілізація при цьому продовжиться, адже обов'язок актуалізації даних не скасують. Член оборонного Комітету Ради Федір Веніславський додав, що норму про запровадження електронного кабінету вважатимуть відхиленою.
"Щодо обмеження інших конституційних прав і свобод, комітет теж буде проти. А саме щодо блокування банківських рахунків і надання консульських послуг", — розповів політик.
"Третій рік війни, а вручення повісток не впорядкували"
Нардепи точно вносять до законопроєкту порядок участі органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у мобілізаційних процесах. Веніславський упевнений, що також пройде правка про необхідність громадян у віці від 18 до 60 років носити із собою військово-обліковий документ і пред'являти його на вимогу поліцейських або співробітників ТЦК.
"Члени Комітету підтримали, що перевірку документів і вручення повісток потрібно фіксувати на відеокамеру", — зазначив політик.
Опитані Фокусом адвокати, які працюють у сфері військового права, сумніваються в реальності зобов'язати українців носити документи.
"У Конституції України немає норми, яка змусить українців постійно носити паспорт, не кажучи вже про "воєнник". З'являться багато відсилочних норм до нормативних актів Кабміну. Обов'язкове носіння військово-облікових документів можна визнати антиконституційним, суди закриватимуть такі справи, — зауважує адвокат Роман Сімутін.
Нардеп Костенко у спілкуванні з Фокусом каже, що поки що некоректно порівнювати чинне і майбутнє мобілізаційне законодавство через велику кількість невідомих.
"Цю політичну історію почав Кабмін, у них своє бачення. Завдання парламенту — ухвалити законопроєкт, що спрощує мобілізаційні процедури, і водночас не порушувати інших законів і Конституції. Те, що ми концептуально зараз ухвалюємо, належить до завдань Комітету [парламенту з питань нацбезпеки, оборони та розвідки], а в залі Ради ми ще обговоримо правки. Багато що може змінитися", — уточнив депутат.
За словами адвоката Миколи Максимова, у першому читанні ухвалили законопроєкт про мобілізацію з великою кількістю негативних моментів. Юрист вважає важливим уточнення порядку та місць для видавання повісток.
"Але вводити арешти рахунків і майна, забороняти водити авто — це за межею. Наслідки такого кроку явно сумні. Погодьтеся, дивно, що на третій рік війни з Росією, під час загальної мобілізації у нас немає продуманого порядку вручення повісток", — міркує фахівець у бесіді з Фокусом.
"Заганяють людей у тінь". Обговорення законопроєкту про мобілізацію б'ють по економіці
За даними Нацбанку, українці зняли в січні 2024 року з депозитних рахунків 27 мільярдів гривень. У підсумку на банківських рахунках населення залишилося 1,05 трильйона гривень. Цифра зі зняття заощаджень після початку великої війни з РФ виявилася рекордною.
"Вносячи резонансні норми, влада не подумала про майбутнє економіки. Люди екстрено виводили гроші. Багато хто перестав працювати офіційно і пішов у тіньовий сектор. Мало того, що антиконституційні речі готують, так ще й економіка валиться. Декларують про виведення всіх із тіні, а самі, навпаки, ще більше заганяють туди", — зауважив Сімутін.
Перша версія законопроєкту про мобілізацію, ймовірно, була націлена на перевірку реакції суспільства. Заяви про арешт майна та рахунків ухилянтів викликали хвилю переписування статків та виїзду чоловіків за кордон будь-якими шляхами.
"Плюсів жодних. Тим більше, хто буде заарештовувати це все? Арешт майна без суду — чисте свавілля, що не відповідає законним принципам. Для судів буде складна бюрократична процедура. Усі процеси загальмуються", — підсумував Максимов.
Нагадаємо, західні ЗМІ раніше писали про ризик нової демографічної кризи через посилення мобілізації в Україні. Головний негативний фактор — це зниження граничного призовного віку з 27 до 25 років.
Фокус раніше писав, що може змінитися в процесі мобілізації у 2024 році. Реєстр "Оберіг" має повноцінно запрацювати до літа, українці завдяки йому зможуть подавати дані в ТЦК.