Розділи
Матеріали

Кому воювати до кінця. Названо головні умови для демобілізації в ЗСУ

Тимур Савін
Фото: Getty Images | Фото ілюстративне. Питання ротації в ЗСУ мали вирішувати головкоми ЗСУ.

За десять років протистояння з Росією влада не виробила зрозумілого механізму ротації бойових і тилових частин. Солдати, які перебувають у гарячих точках, не розуміють, скільки їм воювати, а родичі хочуть будь-яким способом повернути їх додому. Фокус з'ясував, наскільки сильно питання демобілізації розколює суспільство та як його вирішити в умовах повномасштабної війни.

Законопроєкт №10449 підписаний главою держави Володимиром Зеленським. Посилена мобілізація розпочнеться з 16 травня, водночас питання демобілізації в документі не прописали. Солдати, які воюють третій рік із російськими окупантами, залишаються на фронті без чітких перспектив, коли вони повернуться додому.

Питання демобілізації стало одним із найобговорюваніших у суспільстві. Представники влади й чинні військові висловлюють різні точки зору, часом вони абсолютно протилежні.

За відомостями секретаря Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, пункт про демобілізацію був одним із важливих і його неодноразово обговорювали на комітеті. Нардепи відклали його після того, як зрозуміли необхідність вироблення окремого підходу. А військове керівництво в особі представників Міноборони, головкома ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генштабу Анатолія Баргилевича показали негативний аналіз результатів демобілізації.

"Питання велике. Була така комбінація: військові пишуть листа до Міноборони, Міноборони — до уряду, уряд — до Верховної Ради з пропозицією зняти цю норму щодо демобілізації, тому що вони не в змозі провести мобілізацію", — говорив Костенко.

Інша причина скасування норми про демобілізацію — "борг" перед Заходом. Союзники Києва стежили за дискусіями, й ухвалення норми стало б сигналом про плани України здаватися. У такому разі втрачається сенс виділення військової допомоги, стверджувала заступниця голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.

"Читайте Конституцію": демобілізації не буде до кінця війни?

Вельми поширена точка зору — немає можливості відпустити військових до кінця воєнного стану. В ЗСУ вимагали посилити мобілізацію, але водночас не оголювати фронти, розповідала ексзаступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

"Жодна держава під час війни не демобілізує свої війська. Якби рішення про демобілізацію було зараз ухвалено, то до весни 2025-го ми б мали однозначно програшну позицію", — зауважила вона.

В ефірі ток-шоу "Суспільного" від 13 квітня Маляр припустилася неоднозначного висловлювання: військові повинні були читати Конституцію та знати, що воювати доведеться до кінця. Нардепка Інна Совсун, чоловік якої служить на фронті від початку повномасштабного вторгнення РФ, розплакалася в студії через такі доводи. Ротація — лише відпочинок, а не повернення до нормального життя. Військові заслуговують, щоб їх замінили, а відмовляти в демобілізації — це неповага, пояснила політикиня свою позицію.

Настільки підвищений градус дискусій український політолог Володимир Фесенко пояснює тим, що багато українців реально втомилися від війни та хочуть за всяку ціну повернути близьких із зони бойових дій. Але мало хто замислюється про продовження війни.

Найбільш природним і адекватним шляхом вирішення проблеми є ротація бойових підрозділів і тилових частин.

"Тема демобілізації спочатку була проявом популізму. В Першу та Другу світові війни солдатів не відпускали. Країни використовували всі ресурси для захисту. Відпускати військових — прямий шлях до капітуляції. Дивно, що багато хто не розуміє простої істини", — розповідає політолог Фокусу.

Якщо Росія проведе масову мобілізацію, Україні доведеться відповідати. Довга гра в демобілізацію призведе до можливого програшу у війні, зауважив Фесенко.

"Наберемо 200-300 тисяч бійців, а 50 тисяч — відпустимо"

Представники ЗСУ по-різному поставилися до виключення демобілізації в новому законопроєкті: частина говорить про несправедливість, інші визнають неможливість покинути позиції через наступ Росії. Про збільшення кількості випадків самовільного залишення частин (СЗЧ) через втому солдатів першим публічно оголосив військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов.

Боєць попереджав, що якщо проблему не розв'язати, армія та вся країна опиняться на порозі найбільшої кризи з початку повномасштабної війни.

Друга проблема — терміни заміщення досвідчених бійців. Мобілізація достатньої кількості військовослужбовців після набуття документом чинності займе рік. Потім новобранці пройдуть тримісячний курс навчання. Введення в бойові підрозділи — це ще пів року. І лише проходження всіх етапів дозволить говорити про заміну бойових частин.

Третій фактор — справедлива мобілізація, на сьогодні це основна мотивація для служби українців у війську та захисту України, упевнений заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади, майор Родіон Кудряшов.

"Якщо воюватимуть усі, а не тільки ті, кому захотілося або кого "спіймали" співробітники ТЦК. А не будуть чиновники, діти чиновників, бізнесмени, то це буде абсолютною несправедливістю. І не буде взагалі будь-якого виконання бойових завдань і загалом концепції мобілізації", — вважає військовий.

Дискусія про демобілізацію важлива, адже серед військових і їхніх родичів вона більш ніж актуальна. Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років дасть змогу набрати в армію до 500 тисяч осіб. ЗСУ отримають потрібну кількість живої сили, і тоді можна думати про демобілізацію, додає політолог Ігор Рейтерович.

"Командування зможе сказати: дивіться, є 200-300 тисяч нових бійців, чому хоча б 50 тисяч не відпустити? За неякісної мобілізації проблема загостриться. Питання справедливості не вирішене, і військові запитають: ви що, хочете нами до кінця воювати?" — коментує аналітик Фокусу.

Ротація відбувається повільно, ті, хто сидить у тилу, не поспішають вирушити в гарячі точки, що також загострює проблему справедливості серед солдатів. Спочатку варто впорядкувати процес ротації в ЗСУ, а вже потім залучати до служби цивільних. Але якщо війна набуде великих масштабів, Росія збільшить натиск, доведеться покривати потреби ЗСУ за рахунок звичайних українців, додає фахівець.

"Втрати доведеться заповнювати, це очевидно. Якщо зараз набирають за місяць від 10 до 20 тисяч, то під час посилення доведеться виходити на цифри до 100 тисяч", — міркує Рейтерович.

Влада від самого початку не бажала займатися демобілізацією, оскільки не було розуміння, що робити зі звільненими військовими. Проблему треба було вирішувати максимум наприкінці 2022 року. У Києві зрозуміли, що за рахунок нового закону швидкі зміни не відбудуться й на фронті треба тримати досвідчених бійців.

"Має бути плавний процес заміни новобранцями, а не так, що сьогодні "п'ємо каву в Ялті", а завтра треба 300 тисяч в армію призвати", — пояснює Рейтерович.

Питання ротації, на думку військового експерта Олега Жданова, давно мав вирішити головком ЗСУ Валерій Залужний. Генштаб ЗСУ затверджує порядок ротації бригад.

"Створюється графік і озвучуються пропозиції. Тоді зустрічне запитання: Залужного замінили, поставили Сирського, який провів аудит і знайшов лише 8 тисяч бійців із майже мільйонної армії. Ці люди можуть, але чомусь не беруть участі в бойових діях. Повний нонсенс: будучи в системі ЗСУ, вони уникають захисту країни", — розповідає він Фокусу.

До призначення головкомом Сирський командував Сухопутними силами ЗСУ. Саме йому підпорядковувалися всі військкому, звільнені за указом президента України.

"Невже він не міг запропонувати Залужному механізм ротації бригад? Я думаю, немає бажання нормально організувати процес, а він вимагає розвиненої логістики. Бригади не виходять із "нуля" пішки, у них є техніка й озброєння. Тільки після виведення всіх сил і засобів на фронт завозять заміну та передають позиції", — резюмує Жданов.

Нагадаємо, український волонтер Тарас Чмут 11 квітня розповідав про необхідність зниження мобілізаційного віку до 20 років. На його думку, нинішня політика призову до ЗСУ несе ризики втрати держави.

Фокус раніше писав, що закон про посилення мобілізації зобов'язує всіх українців відвідати ТЦК без повістки для актуалізації даних протягом 60 днів.