Тягни жереб або плати. Чому "Резерв+" не захистить від повісток і чи легко отримати бронь від служби в армії

Оновлення військово-облікових даних у застосунку "Резерв+" — не привід для відмови співробітників ТЦК від вручення повісток на вулицях. Згідно з офіційними вимогами, реєструючись у сервісі, чоловіки виконують лише норми закону про посилення мобілізації в Україні, який набув чинності з 18 травня 2024 року, говорив речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін.

Первинна реєстрація в "Резерв+" означає, що військовозобов'язаний не отримає штраф у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень. Далі його направляють на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

Якщо того, хто оновив особисті дані в "Резерв+", зупинять на вулиці поліцейські або військкоми, вони побачать, що людина зареєстрована в єдиному реєстрі призовників, мобілізованих і військовослужбовців. Відобразиться і направлення на ВЛК, а в майбутньому працівники ТЦК бачитимуть, скільки повісток чоловік отримав і скільки проігнорував.

За статистикою Міноборони, близько 15% військовозобов'язаних уже оновили облікові дані. Сервісом "Резерв+" скористалися 1,4 мільйона осіб, ще 200 тисяч приходили до ТЦК і ЦНАПів.

Оновлення та актуалізація даних у "Резерв+": у чому різниця?

Реєстрація е-кабінету в застосунку "Резерв+" не вважається оновленням даних. Правильно цей процес називається актуалізацією відомостей: людина повідомляє про поточне місцезнаходження, каже Фокусу адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.

Результат повного оновлення даних, як уточнює юрист, є отримання військового квитка зразка 2024 року з QR-кодом. Зробити це можна після проходження медкомісії.

"Вважати, що скачування додатка звільняє від походу в ТЦК неправильно. Так не працює, з 18 липня співробітники ТЦК, поліція і прикордонники вимагатимуть наявність нового військового документа", — підкреслює Аніщенко.

На думку адвоката у сфері військового права Євгена Зурнаджи, реєстрація військовозобов'язаних у базі "Резерв+" — не більше, ніж оновлення електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів "Оберіг". Формально його запустили в березні 2022 року, але без повної бази.

"Військкомати побачать, скільки людей оновили дані. Повістки направлятимуть точніше. Можна помітити, що "Резерв+" часом відключається і просить повторно оновити дані — для уточнення місця розташування людини станом на сьогодні", — пояснює фахівець.

Авторизація в додатку здійснюється через BankID. Функцію підтримують такі банки:

• "ПриватБанк",
• "Ощадбанк",
• Monobank,
• "Райффайзен Банк",
• "Укрсиббанк",
• ПУМБ,
• "Сенс-банк",
• "А-Банк".

Зурнаджи наводить підрахунки: у базі "Резерв+" зареєструвалося майже півтора мільйона осіб. Якщо потрібно набрати в армію 100 тисяч військовозобов'язаних на місяць, значить можна воювати ще 15 місяців.

Броньованим вручають повістки

Представники влади стверджують, що роботодавці зобов'язані виконати всі законодавчі процедури щодо бронювання працівників. Тоді військкоми не мають права мобілізувати таку людину, адже це порушує норми законодавства.

Мобілізація може мати місце, якщо людина підлягає бронюванню, але до моменту виклику у військкомат її не встигли забронювати повністю, пояснює Фокусу народний депутат від "Слуги народу", член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

"Ризики мобілізації в таких випадках є, це питання тримаємо на контролі і з Кабміном опрацюємо рішення. Слід швидко внести зміни до законодавства — дати можливість тим, хто володіє всіма правовими підставами на бронь, не бути мобілізованим у період оновлення особистих даних", — зауважує політик.

Непоодинокими є випадки, коли повістки безконтрольно отримують співробітники критично важливих підприємств, які мають бронь від призову до ЗСУ. Ці організації офіційно можуть бронювати до половини колективів, а деякі — більше. На практиці далеко не все так гладко.

Часто зволікання з оформленням броні пояснюють відсутністю або слабкою координацією дій між установами. Як правило, після отримання повістки заброньованим потрібно надати ТЦК докази броні.

Людину можуть попросити пройти ВЛК, і це не суперечить закону. Юристка Катерина Аніщенко вказує, що бронь підтверджується випискою з Мінсоцполітики, погодженою з Міноборони, яка підтверджує роботу громадянина України на стратегічно важливому для країни підприємстві.

Зазначена процедура тягне за собою тривалу і виснажливу паперову тяганину, через що підприємства не можуть працювати на повну силу.

За наявності цієї довідки він іде до військкомату, щоб отримати військовий квиток, але з винятком — його не мають право мобілізовувати.

Бронь в Україні стала розкішшю

Представники середнього бізнесу скаржаться на фактичну відсутність механізмів бронювання. Військкомам досить просто "зламати" будь-яке підприємство — достатньо роздати повістки ключовим фахівцям, і компанію доведеться закрити, каже Фокусу Сергій М., керівник логістичної компанії в Харкові.

"Доводиться бронювати в чорну, для цього потрібні зв'язки і гроші. За певну винагороду в ТЦК не стануть вручати повістки вашим працівникам. Такса діє певний період, у нашому випадку — до 3 місяців. Тепер рахуйте: за кожного водія даємо від 1500 доларів, загалом їх до 50 осіб. Чистий заробіток — 75 000 доларів", — ділиться подробицями керівник.

Після двох місяців з моменту початку дії закону про посилення мобілізації, коли у правоохоронців буде можливість штрафувати за неоновлення особистих даних, ціна за бронь збільшиться, додає співрозмовник.

Працівникам важливих для країни держпідприємств також нелегко проходити процедури бронювання.

"У нас працівники оформляли собі броні, пішли в ТЦК, а там на кожного бойові повістки приготували на виході. Велика ймовірність, що ті, хто вирушив у ТЦК "оновитися", броні не дочекаються", — описує ситуацію в розмові з Фокусом співрозмовник зі стратегічного підприємства в Києві.

Нерідкі ситуації, коли забронювати можна або працівників цехів, або офісних співробітників. Компанія потрапляє в становище "вибір без вибору": відправлення до ЗСУ людей з руками або фінансистів з IT-професіоналами зруйнує виробничий ланцюжок, додає він.

Із бронюванням поліцейських і рятувальників також є нюанси. Кабінет Міністрів України 5 червня ухвалив постанову, яка дає змогу бронювати від служби в армії працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) і Нацполіції, але не більше ніж половини штату.

За відомостями Євгена Зурнаджи, начальство змушує рядових поліцейських тягнути жереб на бронь. Бойові підрозділи на фронті комплектують поліцейськими і це не рідкість, стверджує адвокат.

Юрист зазначає, що в Україні захистити свої права, зокрема на бронювання, можна через суд. Єдине питання полягає в часі розгляду позову.

"Весь цей час порушення буде діяти. Оскарження результатів ВЛК і дій ТЦК проходить досить довго", — резюмував він.

Фокус раніше писав, що виробники дронів відчувають труднощі з бронюванням співробітників від мобілізації. Співробітники ТЦК відправляють їх на медкомісію і мобілізують.

Нагадаємо, тотальна мобілізація в Україні впливає на сфери діяльності. У метро Києва збільшився щонайменше на хвилину інтервал руху поїздів через призов машиністів до армії.