Йшов на роботу — потрапив на фронт. Підприємства ВПК не можуть бронювати співробітників, чим це небезпечно
Компанії із сектору ВПК не завжди можуть забронювати співробітників, але другорядні для воєнного часу види бізнесу часто користуються цим правом. Коріння проблеми — у бажанні чиновників заробити. Фокус з'ясував, чому помічникам української оборонки не дають працювати.
В Україні переглядають механізм бронювання від мобілізації до 15 листопада. Важливі підприємства перевіряють на відповідність параметрам критичності. Багато працівників за підсумками аудиту втратять право на бронь та імунітет до "бусифікації".
Далеко не всі співробітники українських оборонних підприємств захищені від примусового доставлення в ТЦК. Українське підприємство "Балістика", ліцензований виробник бронезахисту, нещодавно заявив про неможливість бронювання співробітників. Продукція компанії потрібна сотням тисяч солдатів, а бронь роздають працівникам вторинних для воєнного часу галузей: тарологи, сушисти та інші, зазначив засновник компанії Олександр Довгий.
На фронт забирають і топ-менеджерів "Балістики", що загрожує функціонуванню підприємства і виконанню зобов'язань перед військовими. Вочевидь, для Міноборони перераховане вище не було переконливим аргументом: чиновники вирішили, що компанія не має ознак критичної важливості.
Головні причини відмови: відсутність держконтракту з Міноборони або Держоператором тилу, відсутність клопотань від представників ЗСУ і непідпорядкування безпосередньо військовому міністерству. У відповідь на це Довгий зазначив, що його компанія має контракти з 3-ю окремою штурмовою бригадою, 13-ю бригадою Національної гвардії України "Хартія" і поліцією Харківської області.
Джерела Фокусу з оборонної сфери бачать у процесах перевірки броні таку логіку: якщо в країні до мільйона заброньованих, то всі вони раз на три місяці оновлюють військово-облікові дані. Таким чином у ТЦК є всі дані про людину: її місце роботи, номер телефону та адресу. Мобілізувати її простіше, ніж ловити з 6 млн тих, хто не оновив дані.
Можна сказати, що це один зі швидких способів поповнення лав ЗСУ, але після позбавлення броні багато чоловіків, які працюють, можуть звільнитися з роботи і ховатися від мобілізації. Така перспектива змусить власників підприємств шукати шляхи збереження бізнесу і доходів: платити за статус критично важливого підприємства.
"Тільки платити військовим адміністраціям або ТЦК доведеться в рази більше. Як ви думаєте, чи позитивно це вплине на бізнес-середовище в Україні?" — ставить запитання співрозмовник.
Довгий у розмові з Фокусом підкреслює, що не розглядає варіанти послуг тіньових посередників, які "вирішать питання" бронювання з місцевими ОВА або ТЦК.
"У нас репутація правдорубів, тому ніхто не ризикне з такими пропозиціями звертатися", — каже він.
Глава компанії додав, що поки що нікого зі співробітників ще не "бусифікували": усі після отримання повісток свідомо пішли в армію. Загалом у лавах ЗСУ служать близько 20 осіб і ухилянтів немає.
"Усім не подобається система бронювання, за якої незрозуміло, хто отримує бронь. Існує мало не окремий бізнес із бронювання. А "Балістика", яка так багато робить для армії, цього права не має. При цьому ми не претендуємо на сотні броней", — розповідає голова компанії.
Плати і бронюйся: що пропонують у Кабміні?
Уряд хоче змінити процедуру бронювання працівників і пріоритетним критерієм може стати заробітна плата. Частина компаній, які подавали документи на перевірку критичної важливості для країни, вказували середню зарплату в регіоні, але з часом перейшли на офіційну "мінімалку", розповіла в інтерв'ю Forbes Ukraine міністр економіки України Юлія Свириденко.
"Це сигнал — варто запровадити пріоритизацію критеріїв, сфокусувати військово-цивільні адміністрації (ВЦА) і міністерства, щоб вони приділяли більше уваги оплаті праці. Щоб ті, хто отримує бронювання, платили всю зарплату офіційно", — наголосила вона.
Джерела "РБК-Україна" зазначали, що в Кабміні розглядають варіант встановлення мінімальної межі місячних зарплат на рівні 19-20 тисяч гривень для бронювання.
ВЦА, за словами міністра, мають погоджувати критерії оцінок підприємств із Мінекономіки та Міноборони. У військових чиновників на місцях так багато критеріїв для оцінок, що критично важливим за бажання може стати будь-яке підприємство, пояснила вона.
Суто економічні вимоги при бронюванні призведуть до руйнівних наслідків для невеликих оборонних підприємств, що розробляють дрони, засоби РЕБ і зв'язку. Виконати всі умови уряду нереально, жорстка економічна політика доб'є дрібних гравців ринку, вважає член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.
"Якщо хтось пролобіював економічне питання, то нехай іде в ЗСУ, шукає дрони і засоби захисту. Правила для таких компаній, як "Балістика" потрібно розглядати окремо. Інакше в Україні пропадуть унікальні підприємства", — говорить Фокусу нардеп.
Справедливості заради. Чому бронюють касирів, а не виробників бронежилетів?
Усім інноваційним приватним компаніям сфери ВПК, як вважає Олександр Федієнко, потрібно дати право бронювати співробітників. Компанії попередньо мають довести причетність до оборонної галузі та виробництва товарів для потреб армії України.
Питання бронювання співробітників оборонних і великих цивільних підприємств буде актуальним завжди. У цьому випадку прозорість процедури полягає у виробленні переліку найважливіших працівників, вважає економічний експерт і аналітик Борис Кушнірук.
"На заводах ОПК працюють бухгалтери, інженери та інші фахівці. У супермаркетах АТБ і "Сільпо" — адміністратори, касири та вантажники. Економічна модель бронювання розставить усе по місцях. Доведеться платити за заброньованих, а для сфери ВПК треба продумати винятки", — розповідає Фокусу фахівець.
Завжди знайдуться охочі обійти офіційний механізм надання броні і заплатять хабарі військовим чиновникам і ТЦК, щоб їхніх працівників не чіпали. Не можна виключати і "кумівство" на підприємствах ВПК, коли на роботу беруть родичів для прикриття від мобілізації, міркує Кушнірук.
"Дрібниці за кожним пунктом і випадком важливо прописати хоча б у постановах уряду. Тоді не доведеться вдаватися до ручного режиму і хабарів. Голови ТЦК і військові адміністрації не беруть величезні гроші з повітря. Їм їх приносять люди", — підсумував економіст.
Фокус раніше писав, як у Тернополі голова районного ТЦК вимагав бензин в обмін на бронь. За те, щоб не відправляти в армію військовозобов'язаного, воєнком отримав талони на 1000 літрів палива.
Адвокати раніше говорили, що заброньованих також можуть забрати в ЗСУ. Нерідко українці готують не повний пакет документів на бронювання, чим користуються в ТЦК. Після цього понад рік може тривати судова тяганина, а людина тим часом перебуває в армії.