Боротьба з наркобізнесом: Нацполіція ліквідувала 150 організованих груп у 2025 році — інтерв'ю з Андрієм Нєбитовим

Повномасштабна війна змінила не лише життя українців, а й структуру наркобізнесу. Злочинні угруповання переорієнтовуються на внутрішній ринок, відкривають підпільні лабораторії з виробництва синтетичних наркотиків, продають їх через Telegram і даркнет, а мільйонні прибутки легалізують за допомогою криптовалют, підставних ФОПів та легального бізнесу. Водночас наркоторгівля дедалі частіше перетинається з іншими загрозами національній безпеці — від постачання наркотиків військовослужбовцям до вербування українців російськими спецслужбами.

30 жовтня в Україні відзначають День Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції. Напередодні цієї дати Фокус поспілкувався із заступником голови Національної поліції України — начальником кримінальної поліції Андрієм Нєбитовим про те, як за роки великої війни змінився український наркоринок і чому поліція робить ставку на знищення цілих злочинних мереж, а не лише затримання окремих наркодилерів.

Скільки насправді заробляють українські наркосиндикати, чому синтетичні наркотики витісняють традиційні, як наркобізнес використовує фінансову систему та чи загрожує Україні нова хвиля наркотрафіку після завершення війни — про це та інше читайте в ексклюзивному інтерв'ю Фокусу.

Війна змінила маршрути наркоторгівлі

Поки країна воює, проблема незаконного обігу наркотиків в Україні залишається актуальною. Ми сьогодні більше споживаємо наркотики, виробляємо їх чи експортуємо до Європи? Яку роль Україна фактично відіграє на міжнародному наркоринку?

— Через повномасштабну агресію рф, закриття авіаційного простору та блокування морських портів логістика транснаціональних наркокартелів зазнала серйозних змін. Україна не є глобальним транзитним "мостом" для класичного трафіку азійських опіатів чи південноамериканського кокаїну до Європи.

Натомість ми зафіксували іншу небезпечну тенденцію — наркобізнес спробував переорієнтуватися на внутрішній ринок. Криміналітет налагодив підпільне виробництво синтетичних психотропів всередині країни, намагаючись повністю задовольнити саме внутрішній попит і частково налагодити дрібний автомобільний експорт готової "синтетики" до суміжних європейських держав. У ході міжнародних спецоперацій, таких як "OSA", "Рубікон", "LEO", "Закордон" ми спільно з Європолом та DEA США наочно довели, що Україна є надійним щитом, який не пускає синтетичну отруту в Європу.

Наприклад, результатом спецоперації "OSA" стало не просто затримання підозрюваних, а фактичне знищення інфраструктури наркобізнесу. Поліцейські ліквідували дев’ять лабораторій в Україні та Польщі, завдали удару по виробничих можливостях злочинної групи, її логістиці та здатності постачати наркотики на нелегальний ринок. Принципово важливо, що такі злочини не мають державних кордонів — отже, протидія їм також не може обмежуватися територією однієї країни. У межах цієї операції українські поліцейські об’єднали зусилля з польськими колегами та DEA, із залученням можливостей Європолу та механізмів міжнародної взаємодії. Це приклад того, як обмін оперативною інформацією, координація оперативних і слідчих дій і спільна робота правоохоронців дають змогу викривати цілі злочинні мережі, а не лише окремих виконавців.

Для нас важливо не просто вилучати наркотики з незаконного обігу, а позбавляти організовані групи можливості їх виробляти, накопичувати та розповсюджувати. Саме такий підхід дає довгостроковий результат. Операція "OSA" продемонструвала, що українська поліція є повноцінним партнером міжнародної правоохоронної спільноти й здатна працювати на рівні найскладніших транскордонних розслідувань. І наша позиція незмінна: незалежно від масштабу злочинної мережі чи кількості залучених країн, ми працюватимемо над тим, щоб руйнувати її можливості та притягувати винних до відповідальності.

У 2025 році поліція викрила значно більше організованих наркоугруповань, ніж у 2023-му. Це свідчить про ефективнішу роботу поліції чи про те, що сам наркобізнес в Україні розростається? Наскільки, за вашою оцінкою, збільшився реальний обсяг цього ринку з початку повномасштабної війни?

— Щодо реального обсягу ринку — жодна правоохоронна структура у світі не може назвати точну цифру, бо ми бачимо лише ту частину, яку викриваємо. Саме зростання кількості викритих угруповань — передусім результат зміни підходу у роботі. Після перезавантаження нашого Департаменту боротьби з наркозлочинністю ми свідомо зосередилися не на вуличних збувачах і споживачах наркотиків, а на верхівці ланцюга: організаторах, нарколабораторіях, каналах постачання прекурсорів. Така робота документується довше, інколи місяцями, у випадку з "Хімпромом" — декілька років, але саме такий фундаментальний, прискіпливий підхід дає системний результат.

У цифрах: упродовж 2025 року ліквідовано 150 організованих груп (у 2023 році — 92 групи), 830 учасників яких вчинили понад 3 000 наркозлочинів. Підозри за наркозлочини у 2025 році отримали майже 17 тисяч осіб.

"РЕКВІЄМ"

— У травні 2025 року Нацполіція провела масштабну міжрегіональну спецоперацію під умовною назвою "Реквієм", у результаті якої заарештовано 73-х учасників наркоугруповань і знешкоджено 21 нарколабораторію та 17 складів зі зберігання готової продукції. Потенційний прибуток злочинців сягав 328 млн гривень на місяць. Вилучено 650 кг наркотиків і психотропів, 27 тонн прекурсорів (сировину, яку злочинці могли використати для промислового виробництва наркотиків та виготовити понад 25 млн доз), 26 автомобілів преміум-класу та майже 5 млн гривень готівкою. Крім того, заблоковано криптовалюту на суму 260 тисяч USDT.

Війна створила для наркоринка сприятливі умови: стрес, переміщення людей, економічні труднощі. Збут перейшов у Telegram та даркнет, а виробництво – у локальні лабораторії з виготовлення "синтетики", які важко виявити й легко відновити. Тому зростання наших показників відображає і ефективнішу роботу, і те, що ми перекриваємо кисень злочинцям на законодавчому рівні.

Якби сьогодні потрібно було назвати три головні наркотики України, що це були б за речовини? Чи справді синтетика, зокрема альфа-PVP, поступово витісняє традиційні наркотики? Чому саме вона стала настільки популярною?

— Якщо називати трійку сьогодні — це канабіс, синтетичні психостимулятори (передусім альфа-PVP, так звані "солі", а також амфетамін і мефедрон) та опіоїди, зокрема метадон. Канабіс за обсягами вилучень досі лідирує. Проте найбільшу загрозу ми бачимо саме в синтетичному наркотику.

Синтетика поступово витісняє традиційні наркотики. Особливо це стосується опіатів рослинного походження, які ще десять років тому були на другому місці. Масштаб видно з наших поліцейських операцій. Одна з них — спецоперація "Квінтет". Поліцейські ліквідували 19 лабораторій по всій країні, які щомісяця виробляли майже тонну альфа-PVP, а також амфетамін і мефедрон з річним доходом зловмисників у понад 4 млрд гривень.

Чому синтетичний наркотик став популярним:

• Перше і чи не найголовніше — висока маржа. Сировину не треба вирощувати. Достатньо прекурсорів, які ввозять, маскуючи серед звичайних товарів, і невеликої лабораторії, часто в орендованому занедбаному будинку.
• Безконтактний продаж. Через месенджери та "закладки". Покупець не бачить продавця. Й молоді здається, що це безпечно.
• Сильний ефект і швидка залежність.

Тому протидія синтетиці, зокрема перекриття каналів постачання прекурсорів, сьогодні для нас — пріоритет номер один.

Чи є в Україні регіони, які фактично стали центрами виробництва наркотиків? Де зосереджена найбільша кількість лабораторій, де найбільший попит, а звідки наркотики переважно йдуть за кордон?

— Регіонів, які можна назвати "центрами виробництва наркотиків" в Україні, немає. Нелегальне виробництво не прив'язане до однієї області: лабораторії ми знаходимо практично по всій країні. Зазвичай, це приватний будинок на околиці, орендований гараж чи виробниче приміщення.

Основний попит зосереджений у великих містах: Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Львові. Але сьогодні попит не має географії. Продаж в основному онлайн, через месенджери та "закладки", з розрахунками в криптовалюті. Покупець може бути в будь-якому населеному пункті, а виробник – за сотні кілометрів від нього.

Щодо виїзду за кордон: сьогодні Україна не є масштабним експортером, але, звісно, як і у всьому світі, існують окремі угруповання, які працюють транснаціонально. У Польщі є лабораторії тих самих мереж. Тому такі схеми ми ліквідовуємо спільно з польськими колегами, правоохоронцями Молдови та Європолом.

"РУБІКОН"

— Під час поліцейської спецоперації "Рубікон": знешкоджено 42 нарколабораторії; ліквідовано 134 склади готової продукції; припинено діяльність 56 наркошопів; понад тонну наркотиків вилучено з обігу, а також 22 тонни прекурсорів — це сировина, з якої могли виготовити ще понад 4 тонни наркотиків. Загальна вартість вилученого за цінами чорного ринку сягає понад 540 мільйонів гривень.

Поліцейські повідомили про підозру 367 фігурантам (серед яких організатори, лаборанти, кур'єри). На території Польщі затримано 6 осіб (хіміків, технологів), причетних до роботи лабораторій, а у Молдові — кур'єра, який з України перевозив товар на європейський ринок. За словами польських колег – це найбільша партія синтетичних наркотиків вилучених на території ЄС.

СПЕЦОПЕРАЦІЯ "LEO"

— Завдяки конструктивній співпраці й обміну інформацією з правоохоронними органами Чехії та Словаччини в цьому році проведено спецоперацію зі знешкодження злочинної організації, до складу якої входило 6 громадян України, що контрабандним каналом постачали партії метамфетаміну та кокаїну у кілька країн Європи. У результаті спільної міжнародної спецоперації викрили та затримали 20 учасників транснаціонального угруповання. Одночасно на території України, Словаччини та Чехії проведено 113 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів та осіб, які можуть бути причетними до їхньої діяльності. Під час слідчих дій вилучено метамфетамін і кокаїн.

Реалізація здійснювалася в рамках спільної слідчої групи (JIT) правоохоронними органами трьох країн.

Як поліція руйнує наркосиндикати, які заробляють мільйони на наркотиках

У липні поліція повідомила про наркосиндикат, де лише одна лабораторія приносила щонайменше 80 млн гривень на місяць. Якщо одна лабораторія здатна заробляти такі гроші, скільки може становити річний оборот усього нелегального наркоринку України — мільярди чи десятки мільярдів гривень?

— Не можна дати офіційну оцінку річного обороту тіньового наркоринку. Не лише в Україні, а й у всьому світі. За даними ООН та Global Financial Integrity, якщо розглядати виключно кримінальний (чорний) бізнес наркоторгівля впевнено у лідерах за прибутковістю серед усіх нелегальних речовин та речових контрабанд. Але поліція працює з фактами. Якщо спиратися на цифри вилучень у межах матеріалів кримінальних проваджень, то мова дійсно йде про мільярдні суми у гривневому еквіваленті.

Поліція ліквідувала синдикат, який виробляв понад 700 кг наркотиків на місяць. За цінами чорного ринку це понад 300 млн гривень щомісяця, тобто більше 3,5 млрд гривень на рік від однієї мережі. А таких масштабних структур ми щороку ліквідовуємо не одну.

Чому цифри такі великі? Синтетичні наркотики дешеві у виробництві й дорогі в роздрібному продажу. Тому націнка "від лабораторії до закладки" становить сотні відсотків. На кожному етапі (виробництво, склади, кур'єри, "закладники", онлайн-магазини) хтось заробляє.

Ще одна причина, чому ми працюємо з фінансовою розвідкою й Держфінмоніторингом: ці гроші не зникають. Вони легалізуються через підставні рахунки, криптовалюту та бізнес. Перекрити фінансові потоки так само важливо, як закрити лабораторію. Лише за 9 місяців 2026 року накладено арешт на майно, грошові кошти, віртуальні активи та вилучено такого майна на загальну суму понад 400 мільйонів гривень, а також заблоковано криптоактиви на суму майже 4 мільйони USDT.

Хто сьогодні контролює український наркоринок? Це кілька великих кримінальних структур, міжнародні синдикати чи сотні незалежних виробників? Чи можете назвати найвпливовіші угруповання, проти яких зараз працює поліція, у межах того, що не зашкодить розслідуванню?

— Сучасний наркоринок України — це гібридна та гнучка, так би мовити, "екосистема". Тут немає одного одноосібного "лідера" чи єдиної монополії. Бо поліція послідовно крок за кроком знищує цю систему.

В Україні існував великий синдикат. Структура, яка тримала у руках увесь ланцюг: закупівлю прекурсорів, лабораторії, склади, онлайн-магазини й легалізацію коштів, бо саме вони дають основний обсяг синтетичних наркотиків.

ЗЛОЧИННА СПІЛЬНОТА "ХІМПРОМ"

Її лідеру Єгору Буркіну та ключовим топ-менеджерам поліція повідомила про підозри за статтями 255 та 307 ККУ, їх оголошено в міжнародний розшук, а їхній масштабний проєкт "U420" ліквідовано.

З 2023 року Національна поліція посилено працює у міжнародному виміру, бо майже кожна велика справа сьогодні має закордонну складову:

• прекурсори заходять з-за кордону, зокрема з країн ЄС;
• частина лабораторій тих самих мереж працює за кордоном;
• кокаїн потрапляє в Україну через закордонних спільників.

Буває, що й персонал вербують за кордоном. У серпні у взаємодії з Інтерполом, DEA США та правоохоронними органами Казахстану й Албанії проведено багатоетапну міжнародну операцію з ліквідації вербувальних ланок транснаціональної злочинної спільноти "ХІМПРОМ", через які формувався кадровий ресурс міжнародного наркобізнесу. Під виглядом вакансій людям пропонували "легкий заробіток", а фактично втягували їх у наркобізнес. Далі — жорсткий контроль, штрафи та насильство щодо тих, хто намагався вийти із системи. Для координації розслідування створено спільні слідчі групи (JIT) з Албанією та Казахстаном.

І етап — серпень 2025: обшуки в Україні, вилучено близько 4 000 одиниць цифрових доказів.

ІІ етап — березень 2026: в Албанії до суду скеровано провадження щодо двох громадян України.

ІІІ етап — травень 2026: припинено діяльність вербувальних call-центрів у Києві та Київській області, встановлено 27 активних учасників "ХІМПРОМу".

IV етап — липень 2026: у Казахстані затримано 17 учасників злочинної спільноти.

Серпень 2026-го: ліквідовано два злочинних осередки. 7 осіб затримано, 9 фігурантам повідомлено про підозру, зокрема — лідеру "ХІМПРОМу" та співорганізатору заочно. Фігурантам обрано запобіжні заходи тримання під вартою без права внесення застави.

Вилучено 3 600 джойнтів (які містили синтетичний канабіноїд) та 1 900 пакетиків із синтетичним канабіноїдом PINACA, а також цифрові докази.

Нікуди не поділися сотні дрібних виконавців. Це "закладники", кур'єри, фасувальники, невеликі кустарні лабораторії. Але сьогодні найчастіше вони навіть не знають, на кого працюють. Їх набирають online, спілкування йде через анонімні акаунти, а розрахунок — у криптовалюті. Організатори свідомо будують систему так, щоб затримання низової ланки не виводило слідство на верхівку.

Тому наш пріоритет — не "закладки", а організатори, лабораторії, канали постачання прекурсорів і протидія відмиванню грошей.

Ви ліквідовуєте десятки лабораторій, але на місці одних виникають інші. За який час після знищення великої наркомережі її місце займають конкуренти? Чи може поліція сьогодні реально скоротити ринок, а не просто змінювати його учасників?

— Як в Україні так і у всьому світі — попит народжує пропозицію. Справді, після ліквідації одного великого гравця попит збільшується, ціна на наркотик підвищується, конкуренти намагаються перехопити його клієнтську базу та логістичні ланцюжки за лічені тижні, а інколи й дні. Але завдання Національної поліції — не просто міняти фігурантів на лаві підсудних, а системне скорочення самого ринку через знищення його фундаментальних елементів.

Ми перейшли від банальних затримань до комплексних цільових операцій. Наші масштабні спецоперації "Квінтет", "Реквієм" та "Рубікон" були спрямовані не на збувачів, а на тотальне вилучення з нелегального обігу промислових партій прекурсорів і блокування каналів постачання хімічної сировини. Результат – на ринку дефіцит компонентів, а це напряму скорочує обсяги виготовлення наркотовару.

"Хімпром" і російський слід: як наркосередовище стає інструментом спецслужб

У справі "Хімпрому" поліція повідомляла про російського громадянина, який, за даними слідства, керував розгалуженою злочинною мережею з-за кордону. Наскільки великий вплив російських кримінальних структур на наркоринок України сьогодні? Чи можна говорити про системну присутність російського наркобізнесу?

— Говорити про системний контроль російського наркобізнесу підстав немає. Але російський слід є, і він проявляється у двох формах.

Перша форма – окремі структури з російським корінням. "ХІМПРОМ" — найпоказовіший приклад. Його лідер — 36-річний громадянин рф на прізвисько Мексиканець, який керував наркобізнесом на території рф. З 2016 року зосередився на побудові наркотичного бізнесу на території нашої держави. З 2019 року він – у міжнародному розшуку і керував угрупованням дистанційно, з-за кордону.

Структура "Хімпрому" не обмежувалася наркотиками:

• продаж синтетичних канабіноїдів через мережу магазинів U420;
• шахрайські кол-центри, що ошукували громадян ЄС та України;
• вербувальні кол-центри наркотичного спрямування в Україні, Казахстані та Албанії;
• насильницькі злочини відносно конкурентів або правоохоронців, які вели боротьбу з "Хімпромом".

Нацполіція ліквідовувала злочинну систему поетапно, спільно з правоохоронцями Казахстану та Албанії у співпраці з DEA. Тобто йдеться не про "російську мафію в Україні", а про транснаціональну мережу, де організатор – громадянин держави-агресора, а виконавців набирали в інших країнах.

Друга форма небезпечніша — перетин наркозбуту з вербуванням для диверсійної діяльності. Російські спецслужби шукають виконавців для підпалів, терактів і диверсій там, де шукають "закладників": у чатах з пошуку роботи та в закритих каналах продажу наркотиків у Telegram. Людина, яка вже погодилася на "легкий заробіток" у кримінальній схемі, — зручна мішень для вербування. Є й випадки коли людина погоджується та виконує легке завдання – доставити пакунок, або забронювати готель, купити речовину в магазині, а потім її шантажують та вербують. Людина опиняється у пастці. Тому для поліції це питання не лише боротьби з наркозлочинністю, а й національної безпеки. У таких справах ми працюємо разом з СБУ й детально вивчаємо кожен випадок й кожну схему.

Як російські спецслужби використовують наркосередовище для вербування диверсантів, підпалювачів або виконавців терактів? Чи були випадки, коли наркозалежних або учасників наркомереж залучали до виконання завдань рф?

— Ми фіксуємо випадки, коли російські спецслужби намагаються використовувати наркосередовище для вербування виконавців диверсій і терористичних актів. Для росіян це спосіб знайти людей, якими легше маніпулювати, використовуючи їхню вразливість, матеріальні труднощі, залежність або прагнення швидкого заробітку. При цьому ворог не зважає на долю завербованих — після виконання завдання вони стають для нього витратним матеріалом.

Наведу конкретні приклади. На Буковині правоохоронці викрили двох осіб, які в підпільній нарколабораторії не лише виготовляли наркотики, а й виробляли вибухові пристрої. За даними слідства, вони діяли за завданням спецслужб рф і готували теракт на території області. Завдяки комплексу негласних слідчих дій цю діяльність було задокументовано. Працівники Національної поліції спільно зі Службою безпеки України затримали фігурантів.

Інший небезпечний напрям — вербування через Telegram-канали, пов'язані з незаконним обігом наркотиків. Російські куратори намагаються залучати молодих людей, зокрема неповнолітніх, до злочинів проти українських військовослужбовців. Маніпулюючи довірою, фінансовими проблемами та особистими обставинами, вони схиляють виконавців до дій, наслідки яких можуть бути смертельними.

На Житомирщині правоохоронці затримали 17-річну дівчину, яку підозрюють в отруєнні військовослужбовця. Російський куратор встановив із нею контакт через Telegram-магазин із продажу наркотиків, а надалі запропонував гроші за виконання злочинного завдання. Дівчина погодилася на зустріч із військовим та додала метадон до алкогольного напою й отруїла військового.

Це тільки два приклади, які демонструють, що наркозлочинність в умовах війни — це не лише питання незаконного обігу психоактивних речовин. Вона може ставати середовищем для вербування, маніпуляцій і підготовки тяжких злочинів. Саме тому ми працюємо не тільки над ліквідацією наркомереж, а й над виявленням зв'язків між ними та ворожими структурами, взаємодіємо зі Службою безпеки України й іншими компетентними органами.

Чи сформувався за роки повномасштабної війни окремий наркоринок, орієнтований на військовослужбовців? Чи є організовані мережі постачання та наскільки великою є ця проблема?

— Наші захисники — частина українського суспільства, яка, на жаль, стикається з тими ж кримінальними загрозами, що й цивільне населення. Зокрема, йдеться про незаконний обіг наркотиків, діяльність організованих злочинних груп та спроби втягування людей у протиправну діяльність.

Саме тому протидія наркозлочинності у військовому середовищі є одним із важливих напрямів нашої роботи. Поліція протидіє конкретним кримінальним схемам і захищає військовослужбовців від злочинного впливу. Спільно з Державним бюро розслідувань та Військовою службою правопорядку ми цілеспрямовано виявляємо та ліквідуємо канали постачання наркотиків до підрозділів Сил оборони. Завдання – не лише викривати конкретні злочини, а й запобігати поширенню наркотичних засобів у війську.

Вкотре закликаю військовослужбовців залишатися пильними та обачними, навіть перебуваючи далеко від лінії бойового зіткнення. Не приймати нічого від незнайомих чи малознайомих людей.

Чи вдається викривати такі злочинні схеми серед військових?

— У цьому році ми вже провели два спеціалізованих етапи заходів з протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у військових колективах, а також перекриття каналів їх постачання. У цьому році майже 200 осіб викрито й притягнуто до відповідальності за те, що намагалися налагодити збут наркотиків серед військовослужбовців. Серед фігурантів є й військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини.

Поліція викрила злочинну групу на Тернопільщині. За даними слідства, військовослужбовці, які самовільно залишили місця служби, не лише фактично послабили свої підрозділи, а й організували масштабну схему безконтактного збуту наркотичних засобів і психотропних речовин. Товар реалізовували через анонімний Telegram-канал – зокрема, серед військовослужбовців на території регіону.

Правоохоронці вилучили 3,5 кілограма амфетаміну, 500 грамів α-PVP, 200 грамів мефедрону та 1 кілограм канабісу. За попередніми оцінками, вартість вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин за цінами чорного ринку перевищує 3 мільйони гривень. Трьох учасників угруповання, які є військовослужбовцями та самовільно залишили частину, затримали. Їм повідомили про підозру за частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України. Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Поліція працює над тим, щоб перекривати канали постачання наркотиків, викривати організаторів і учасників злочинних схем та не допускати втягування військових у протиправну діяльність. Водночас принципово важливо розмежовувати окремі злочинні випадки й оцінку всього війська. Протиправні дії конкретних осіб не можуть бути підставою для дискредитації всіх українських захисників. Саме системна взаємодія правоохоронних органів і своєчасне реагування на такі загрози дають змогу захищати наших військових та інтереси держави.

145 ФОПів і мільйони на рахунках: як відмивають наркоприбутки

У справі "ХІМПРОМу" поліція встановила 145 підконтрольних ФОПів, а лише за два дні один із них отримав 56 млн гривень. Чи означає це, що українська фінансова система дозволяє наркосиндикатам роками проводити величезні суми під виглядом легальних платежів? Де саме не спрацював контроль?

— Ця справа показує не те, що фінансова система "дозволяє" наркобізнесу працювати, а те, наскільки складні схеми вибудовують синдикати, щоб обійти контроль. Саме тому розкриття таких справ потребує часу й тісної взаємодії з фінансовими установами.

Схема побудована на дробленні. Окремий ФОП або платіж сам по собі може не викликати підозр: формально це підприємець, який отримує оплату за "товари чи послуги". Але коли ми бачимо всю мережу зі 145 підконтрольних ФОПів, оформлених на підставних осіб, картина стає очевидною. (ФОПи реєструють на людей, які за невелику плату "продають" свої дані й рахунки та взагалі не знають, що на них реєструють ФОП) Коли через один рахунок за два дні проходить 56 млн гривень, це явна ознака транзитної схеми.

Ми обмінюємося інформацією з банками та Держфінмоніторингом у реальному часі, а схеми, виявлені в цій справі, використовуємо як маркери для пошуку подібних мереж. Попереду у фігурантів цієї справі звичайно чекає відповідальність за податкові та економічні злочини. Але це буде визначатись за результатами проведення експертиз слідчими та прокурорами.

У що наркокартелі інвестують зароблені гроші? Чи виявляли ви придбання нерухомості, підприємств, автомобільного бізнесу або інших активів, через які легалізують наркоприбутки?

— Наркоугруповання намагаються якнайшвидше перетворити готівку та криптовалюту на активи, які виглядають легальними і приносять стабільний дохід. Найчастіше це нерухомість, автомобілі та бізнес.

Показовий приклад — криворізьке угруповання "Двадцятівські". Лише за рік його лідер заробив на наркотиках майже мільйон доларів. Частину грошей він вклав у 44 автомобілі, які працювали в таксопарку. Так "брудні" гроші перетворювалися на щоденну легальну виручку. Решту коштів спрямовували на розширення наркобізнесу.

Тому в кожному провадженні щодо організованих груп ми працюємо не лише з наркотиками, а й з активами. Наше завдання — позбавити наркоугруповання фінансового підґрунтя.

Безпека після війни: як поліція готується до нових викликів

Чи готується Україна до можливого зростання наркотрафіку після завершення війни? Масове повернення людей, відновлення транспортних маршрутів, нелегальна зброя, складнощі адаптації — чи можуть ці чинники створити умови для посилення організованої злочинності?

— Так, ми враховуємо ці ризики вже зараз, не чекаючи завершення війни. Досвід інших країн після збройних конфліктів показує, що повоєнний період завжди створює сприятливі умови для організованої злочинності. Україна — не виняток.

Ми бачимо кілька ключових загроз. Відновлення транспортних маршрутів і пожвавлення логістики злочинці спробують використати для транзиту наркотиків через Україну. Незаконний обіг зброї може посилити озброєність злочинних угруповань. Складнощі з адаптацією частини людей, які повернуться з фронту чи з-за кордону, а також травматичний досвід війни, трагедії у кожній родині, втрата рідних, житла, роботи та засобів існування можуть підвищити попит на наркотики й ризик втягнення людей у злочинну діяльність.

Тому ми вже діємо на випередження. Посилюємо аналітичну роботу, щоб завчасно виявляти нові канали постачання, на постійній основі проводимо профілактичні заходи. Розвиваємо співпрацю з прикордонною та митною службами, а також з європейськими партнерами, зокрема з Європолом. Нарощуємо можливості протидії онлайн-збуту та криптовалютним схемам.

Водночас треба сказати чесно, що правоохоронні органи цю проблему не вирішать самостійно. Потрібна комплексна державна політика: економічна стабільність, доступна реабілітація для людей, психологічна підтримка ветеранів війни. Якщо людина відчуватиме підтримку та отримає допомогу вчасно, вона не стане ні привабливим клієнтом, ні старанним виконавцем для наркоторгівців.

Яким ви бачите український наркоринок через три-п'ять років? Чи реально зламати великі наркосиндикати, чи ми рухаємося до ситуації, коли виробництво та продаж наркотиків стануть ще більш технологічними, а держава лише реагуватиме на нові схеми?

— Штучний інтелект, AI-агенти, літаючі спорткари, світ змінюється, наркоринок також стає технологічнішим. Продаж — онлайн, розрахунки — у криптовалюті, а синтетичні наркотики все частіше виготовлятимуть у невеликих мобільних лабораторіях з доступних прекурсорів. Злочинці використовуватимуть автоматизацію, анонімні сервіси та штучний інтелект. Це реальність, до якої ми готові.

Бо технології працюють і на нас. Цифрові сліди, фінансові транзакції, криптогаманці, логістика посилок та інші наші напрацювання – усе це сьогодні оперативна робота. За останні роки ми змінили підхід: працюємо не з окремими закладниками, а з усією мережею, від організаторів і лабораторій до фінансових схем.

Зламати великі синдикати реально, і ми це довели: Національна поліція сьогодні ліквідовує угруповання, які роками вважали себе недосяжними у всьому світі. Наш ключ в нашій команді, у підібраних професіоналах та у тому, що поліцейські сьогодні б’ють по трьох елементах одночасно: керівництву, виробництву та грошах. Бо коли синдикат втрачає лідерів, лабораторії та активи, він не відновлюється.

І наостанок, хочу наголосити: справжня перемога у боротьбі з наркотиками — це не лише викриття злочинних угруповань, затримання наркодилерів і перекриття каналів постачання наркотиків. Це насамперед зменшення попиту на наркотики.

Ми можемо ефективно боротися з наслідками цього явища, але стратегічне завдання — зробити так, щоб якомога менше людей узагалі ставали споживачами наркотиків. І це відповідальність не лише правоохоронних органів, а й держави, суспільства та кожної родини.

Через виховання, якісну освіту, залучення дітей і молоді до спорту, культури та всебічного розвитку ми маємо формувати покоління, яке свідомо обирає здоровий спосіб життя й розуміє руйнівні наслідки наркотиків.