Смішні злочини: топ-5 кримінальних комедій 2020 року (відео)

У смутні часи людям по всьому світу хочеться закручених динамічних сюжетів, видовищних кадрів і побільше сміху. До того ж, чорний гумор користується особливою популярністю. Розуміючи це, ми підготували для наших читачів добірку кращих зарубіжних кримінальних комедій, знятих у 2020 році. Деякі з них вийшли на екрани тільки в 2021-му, оскільки дистрибʼютори відкладали премʼєри через карантин.

Кримінальні боси

Екранізація детективного роману Джона Брендона "Арканзас". Зйомки фільму почалися в 2018-му і тривали майже два роки. Премʼєра спочатку була запланована на 15 березня 2020-го, але через пандемію її довелося перенести, тож картина побачила світ тільки наприкінці весни. "Кримінальні боси" — по суті, авторське кіно. Кларк Дюк тут і режисер, і продюсер, і співавтор сценарію, і виконавець однієї з головних ролей. Масштабні ігрові проекти, в яких одна людина виступає в стількох іпостасях, часто програють в якості, через те, що фільм перетворюється на бенефіс. Акторові, який самостійно режисирує і продюсує кіно важко втриматися від спокуси відтягнути на себе максимум глядацької уваги, урізавши інших персонажів та обділивши їх екранним часом. На щастя, Кларк Дюк виявився щасливим винятком, він дозволив своїм партнерам по фільму створити образи набагато яскравіші, ніж його власний, і не прогадав.

У "Кримінальних босах" знялися справжні зірки Джон Малкович і Вінс Вон. Особливої згадки заслуговує молодий австралійський актор Ліам Хемсворт, який став знаменитим після фільму "Голодні ігри". Образ у нього вийшов настільки переконливий, що в деяких сценах Хемсворт затьмарює своєю грою голлівудських "ветеранів". Вийшов класичний неонуарний мачо-муві з неабиякою часткою чорного гумору. Кримінал у цій камеді зображений абсолютно не гламурно. Тут досить багато вбивць, але жодного професійного кілера. Є копи, але немає жодного романтизованого борця за справедливість.

НаркоМАМА

Це екранізація детективного роману "Хрещена мати", написаного адвокаткою у кримінальних справах Аннелор Кайер. Щоразу, коли за сюжетом поліція нападала на слід злочинців, симпатії авторки точно опинялися на боці останніх, і їм вдавалося вийти сухими з води. Очевидно, Кайер готова захищати своїх героїв в оповіданні так само, як захищала їх прототипів у паризьких судах. Екранізувати книгу взявся режисер і сценарист Жан-Поль Саломе, у студентські роки він стажувався у легендарного Клода Лелуша й, очевидно, засвоїв його головний творчий принцип — режисер повинен щиро полюбити всіх до єдиного персонажів фільму. Унаслідок глядач теж переймається до них симпатією.

У "НаркоМАМІ" це особливо помітно. Ніколи ще екранне зображення наркодилерів не було таким милим і зворушливим. Від французької комедії зазвичай очікують легкості та вишуканості, а ще любовної історії з невизначеним "відкритим фіналом" замість голлівудського хепі енду. Тут все це є. У головній ролі знялася блискуча Ізабель Юппер, а це майже гарантія злегка недбалої елегантності й тонкої акторської гри. У партнери їй дістався Іполіт Жирардо, грає він слабкіше, ніж Ізабель, але непогано її відтіняє.

Дати дуба в окрузі Юба

Дуже чорна комедія з елементами бойовика вийшла в прокат у 2021 році. Над чим можна сміятися, коли дивишся фільм про злодіїв, убивць, невірних чоловіків, продажних копів, телевізійників, спраглих сенсацій і нещасну домогосподарку, яку обділяють своєю увагою навіть найближчі родичі? Проте, коли всі ці фрагменти сюжетного пазлу зійшлися разом, вийшла одна з найсмішніших кримінальних комедій останніх років. Приберіть від екранів дітей, трупів буде забагато, мафіозі та кілери проявлять разючу жорстокість, але як не дивно все це підніматиме настрій глядачеві.

Мабуть, головне достоїнство цього фільму — виключно талановита акторська гра, особливо жіноча. Продюсерам вдалося зібрати справжнє сузірʼя актрис, які вміють бути по-справжньому смішними. Тут грає наша колишня співвітчизниця Міла Куніс, Джульєтт Лейк Льюїс, Ванда Сайкс та Аквафіна, яку багато хто памʼятає завдяки фільму "Вісім подруг Оушена". Головну роль блискуче виконала володарка семи премій "Еммі" стількох же премій Гільдії кіноакторів США, "Золотого глобуса", премії BAFTA й багатьох інших престижних нагород Еллісон Дженні.

До речі, це той рідкісний випадок, коли фільм багатий бійками, погонями, перестрілками і позбавлений будь-якої романтичної лінії неодмінно припаде до душі жіночій аудиторії, особливо, жінкам середнього віку.

Афера століття

В основі сюжету історія реального пограбування банку Rio de Acassuso, яке відбулося в Буенос-Айресі в січні 2006 року. Всіх членів банди, що скоїла цей злочин зрештою знайшли, і засудили як і кіногероїв, чиїми прототипами вони є. У цілому сценаристи "Афери століття" Алекс Сіто й Фернандо Араужо досить обережно поводяться з історичними фактами. У фільмі присутні безліч деталей з газетних публікацій, присвячених пограбуванню, яке й справді наробило багато шуму в аргентинській столиці. Ось тільки реальні грабіжники навряд чи були такими ж кумедними і чарівними, як списані з них кінообрази.

Початок може здатися трохи затягнутим, що типово для фільмів про пограбування, опис процесу підготовки до афери мало кому вдається зробити яскравим і динамічним. Однак, запасіться терпінням і будете винагороджені, в якийсь момент події помчать галопом і ви вже не зможете відірватися від екранів аж до фінальних титрів. Кіно явно розраховане на глядачів-чоловіків, але його не назвеш класичним "мачо муві". У кожного персонажа в процесі розвитку оповіді виявляється цілий букет слабкостей і страхів. Головний герой, якого грає Дієго Перетті, і зовсім нервова творча натура — відвідує психоаналітика і мріє про краще життя. Однак, тонка душевна організація не заважає йому провернути свою ризиковану справу з хоробрістю, якій позаздрив би будь-який ковбой вестерну.

Аферистка

Не дарма Розамунд Пайк, яка зіграла тут головну злочинницю, отримала "Золотий глобус" за кращу жіночу роль у комедії або мюзиклі. Ні це, звичайно, не мюзикл. "Аферистка" — комедія настільки ж цинічна, наскільки й смішна. До речі, часом у глядача виникає відчуття ніби він дивиться повноцінний трилер. Боса російської мафії тут грає Пітер Гейден Дінклейдж, який полюбився молодіжній аудиторії завдяки своїй ролі Ланістера з "Ігор престолів", фільм явно розрахований на сприйняття дорослої людини.

У центрі оповідання дуже складні, багатогранні персонажі, які керуються не поривами й імпульсами, а гримучою сумішшю з раціональних міркувань, страхів та амбіцій. Вони керуються неочевидними міркуваннями, ухвалюють рішення, які не лежать на поверхні і тому сюжет розвивається непередбачувано. У багатьох сценах місцем дії є будинок престарілих, а сюжет розкручується навколо суперечливих моментів нормативного регулювання питань опіки над людьми похилого віку, які втратили працездатність. Навіть якщо фільми про людей похилого віку зазвичай наганяють на вас тугу, не поспішайте відмовлятися від перегляду. Стареньку тут грає оскароносна Даян Віст і її героїня аж ніяк не "божий одуванчик".

У фіналі картина несподівано перестає бути смішною і стає дуже драматичною. В основі сюжету реальна і зовсім не весела історія про нечистих на руку соціальних працівників.