Король чорних комедій і подорожей в майбутнє: 70 років режисерові Роберту Земекісу

Роберт Земекіс народився 14 травня 1952 року в родині польських емігрантів, у передмісті Чикаго. Роки потому, він поселить Біллі, персонажа "Полярного експресу", в такому ж затишному маєтку, в якому минуло його дитинство.

Знімати фільми Роберт почав ще в 13 років, коли отримав у подарунок любительську відеокамеру. Однак його батьки були робітниками, і захоплення сина розглядали саме, як хобі, бажаючи, щоб він отримав "нормальну професію". Ідеї він черпав із телебачення, тому що походи в театри і бібліотеки розглядалися, як заняття марне.

"Правда в тому, що в моїй родині не було місця мистецтву. Тобто музиці, книгам і театру. Єдиним доступним мені джерелом натхнення було телебачення — і воно дійсно ним було", — розповідав Земекіс пізніше в інтервʼю і зазначав, що хоч зараз у телебаченні й бачать "корінь зла", але саме воно йому і врятувало життя. Навіть про існування кінематографічних факультетів і відділень вузів він вперше дізнався з інтервʼю Джеррі Льюїса в одному з випусків The Tonight Show Starring Johnny Carson.

А після перегляду фільму "Бонні і Клайд" твердо вирішив займати кіно й нічим більше. Щоправда, батьки його ентузіазм не поділяли. "Для моєї родини, друзів і всього того світу, в якому я ріс, ця мрія належала до розряду нездійсненних. Мої батьки, бувало, сиділи там і говорили: "Ти забув, хто ти і звідки? Ти не можеш бути кінорежисером". Можливо, бажання довести зворотне також вплинуло на мій вибір", — розповідав режисер згодом.

Земекіс навчався в Школі кінематографічних мистецтв Університету Південної Каліфорнії, де йому пощастило двічі — в цій школі кіно він познайомився з Бобом Гейлом, який став його постійним співавтором, а його дебютна короткометражка "Поле честі" сподобалася Стівену Спілбергу. Його перший повнометражний фільм "Я хочу тримати тебе за руку" (1978), присвячений бітломанії, був добре прийнятий публікою, але доходу не приніс. Не зміг покрити навіть ті 2,7 мільйони доларів, які на нього витратили.

Земекіс і Гейл почали заробляти написанням сценаріїв, однак справжній прорив настав, коли Майкл Дуглас найняв їх для свого пригодницького фільму "Роман із каменем" (1984). Саме на зйомках цієї картини відбулося кілька важливих подій: режисер познайомився з композитором Аланом Сільвестрі, який створював музику для багатьох його фільмів та отримав можливість працювати над культовим фільмом "Назад у майбутнє". Пізніше, вже ставши іменитим режисером, Земекіс віддав належне своїй пристрасті до фільмів жахів, і спродюсував "Байки зі склепу", "13 привидів" і "Корабель-привид". Однак його візитною карткою стали чорні комедії та справжні драми. Фокус зібрав 6 фільмів Земекіса, які вплинули на кіноіндустрію в цілому і зробили режисера справжньою зіркою.

Трилогія "Назад у майбутнє" (1985/1989/1990)

Зараз важко уявити, але кіностудії сценарій не зацікавив. Боси розкритикували як власне ідею подорожей у часі, так і назву. На студії Disney заявили, що поцілунок Марті МакФлая і його матері в 1955 році — не отримає зелене світло в Голлівуді, а на студії Universal, де за Земекіса клопотав Спілберг, сказали, що назва "Назад у майбутнє" не притягне глядачів. "Ніхто не піде на фільм про подорож у часі, тож "майбутнє" треба прибрати з назви. Замість цього пропоную назвати "Астронавт із Плутона" — весело й оригінально", — сказали тамтешні продюсери.

Однак всі вони помилялися: історія підлітка Марті та винахідника Еммета Брауна стала хітом. Футуристичний автомобіль DeLorean став обʼєктом мрій фанатів по всьому світу. І найцікавіше, що 2015 рік, показаний у другому фільмі, сильно розчарував фанатів: літальних скейтбордів не зʼявилося, а кросівки так і не почали зашнуровуватися самі. Nike створила таку модель, але вона коштувала надто дорого й дуже часто ламалася.

"Хто підставив кролика Роджера" (1988)

Зараз спецефекти є необхідним атрибутом для буквально кожного фільму. Однак у 1980-х зняти фільм, в якому мультиплікаційні герої взаємодіють з живими акторами, було неймовірно складно.

Фільм у стилі "нуар" коштував неймовірні на ті часи гроші — 70 мільйонів доларів, але повністю окупився, отримав чотири "Оскари" й у 2016 році увійшов до Національного реєстру фільмів, що мають культурне, історичне або естетичне значення. А Джессіка Реббіт, мультяшна красуня, натхненна виглядом акторок Вероніки Лейк, Ріти Гейворт і Лорен Беколл, стала одним із найбільш цитованих персонажів у поп-індустрії. Цікаво, але її відверта сукня також має реальний прототип — її малювали з моделі Віккі Дуган на прізвисько "Спинка", яка всюди зʼявлялася в сукнях із ризикованим вирізом аж до попереку.

"Смерть їй личить" (1992)

Чорна фантастична комедія, в якій знялися такі зірки, як Меріл Стріп, Голді Гоун, Ізабелла Росселліні і Брюс Вілліс, причому останній зʼявився в незвичному для себе негероїчному амплуа, зібрав величезну касу й отримав "Оскар" за візуальні ефекти. Історія про те, як дві суперниці в гонитві за молодістю пʼють еліксир безсмертя з несподіваними побічними ефектами, назвалася критиками занадто похмурою і шоковою, але глядачам вона сподобалася.

Коли в інтервʼю британському телебаченню Меріл Стріп запитали про цю нехарактерну роль, вона відповіла, що вона надто оригінальна, щоб її втратити. Однак пізніше вона зізнавалася, що більше не хоче зніматися в кіно з такою кількістю спецефектів. "Результат мені, звичайно, сподобався. Але все це нагадувало похід до дантиста — коли лежиш на кріслі й не можна поворухнутися, інакше в кадрі голова не відповідатиме шиї", — розповідала вона.

"Форрест Ґамп" (1994)

38 нагород по всьому світу, враховуючи 6 премій "Оскар", зокрема за "Найкращий фільм", "Кращу режисуру", "Кращий адаптований сценарій" і "Кращу чоловічу роль", найуспішніший фільм Земекіса, зарахований до голлівудської класики.

Ідея зняти фільм про розумово відсталого героя буквально відразу після хітового "Людини дощу" була сприйнята в багнети, Том Генкс на момент зйомок вже був володарем "Золотого Глобуса", інші актори до цього знімалися тільки в телесеріалах або малобюджетних фільмах, тож картина для них стала справжнім проривом.

Цікаво, але зворушлива й душевна історія Форреста з Алабами, розказана у фільмі, разюче відрізняється від першоджерела, роману Вінстона Грума. Книжковий Форрест цинічний, він займається сексом і вживає наркотики. Сценарист Ерік Рот, адаптував роман, написав у 2001 році сиквел до фільму, проте Земекіс і Спілберг вирішили, що світ занадто змінився, щоб його знімати.

"Вигнанець" (2000)

Пригодницька драма про співробітника компанії FedEx, чий літак зазнає аварії, а сам він змушений виживати на безлюдному острові, використовуючи підручні засоби і розмовляючи з волейбольним мʼячем, стала черговим хітом у скарбничці Тома Генкса і принесла Земекісу дві номінації на "Оскар".

Цікаво, але це одна з небагатьох картин, де відкрито використовується продакт-плейсмент відразу двох компаній: логістичної фірми FedEx і фірми, що виробляє спорттовари Wilson Sporting Goods. Незважаючи на те, що сюжет розвивається довкола катастрофи літака авіакомпанії FedEx, власне в авіакомпанії розумно зробили висновок, що фільм не зашкодить їхній репутації. FedEx активно співпрацювала зі знімальною групою, надала свою штаб-квартиру і роль виконавчого директора FedEx зіграв Фредерік Сміт, який тоді дійсно очолював цю компанію.

Фільм дійсно знімали на безлюдному острові — крихітному Монурікі, розташованому у Фіджі. А Том Генкс спочатку набрав вагу для зйомок, а потім скидав її протягом року, щоб у зйомках на острові виглядати виснаженим. Першу частину фільму знімали в Москві, тож присутні жарти про Леніна.

"Беовульф" (2007)

Цей фільм, а також "Полярний експрес" (2004) і "Різдвяна історія" (2009), були зняті з революційною на той момент технологією захоплення руху. Так само створювалися персонаж Голлума у "Володарі перснів", фільм "Аватар" і відеогра Detroit: Become Human.

Сценаристи Ніл Гейман і Роджер Евері почали писати сценарій ще в травні 1997 року, сам Земекіс говорив, що "оригінальний епос пройшов повз". Але зрештою історія, заснована на англосаксонських легендах, зробила справжню революцію в світі кіновиробництва. І, хоч досі вважають, що в Кіноакадемії не дуже полюбляють фільми зняті таким манером, але успіх "Аватара" підтверджує — Земекіс зробив правильний вибір, відійшовши від традиційного кіновиробництва. Фільм, вартістю 150 мільйонів доларів, окупився в прокаті. Головним чином, через зоряний склад: Ентоні Гопкінса, Джона Малковича, Брендона Глісона і, звичайно, Анджеліни Джолі, яка зіграла роль матері чудовиська Гренделя.

Її поява абсолютно голою, і лише покритою золотою фарбою, стала однією з головних принад фільму.

Для того, щоб зняти сцени, актори були одягнені в спеціальні еластичні костюми, на які й кріпилися 78 датчиків, що являли собою круглі кульки білого кольору. Для "захоплення" міміки обличчя датчики кріпилися безпосередньо на шкіру. Загальна кількість маркерів на обличчях акторів склала майже 150 штук. Особливу увагу творці приділили очам. Саме через "мертвий погляд", як вважають критики, і провалився інший фільм Земекіса "Полярний експрес". Беовульф не отримав нагород, але в кіноіндустрії він посів своє почесне місце.