Детектив про сни. Як Г'ю Джекман вирішив "згадати все" у фільмі "Ремінісценція" (трейлер)
В Україні стартував показ науково-фантастичного трилера від творців серіалу "Світ Дикого Заходу". Кореспондент Фокуса побував на прем'єрі і визначив — кому і чому сподобається "Ремінісценція". І кому не сподобається.
Після багатообіцяльного трейлера "Ремінісценції" кіномани в інтернеті вже називали "Ноланом на мінімалці". Можливо, щось у цьому є: фокуси з пам'яттю, затоплені дахи Маямі. Але "Ремінісценція" хоч і затіває гри з часом — набагато простіша у своїй конструкції. Що категорично сподобається тим, хто був змушений по два-три рази переглядати фільми Нолана, щоб розуміти, що він там придумав.
"Ремінісценція" — ігри з пам'яттю
У "Ремінісценції" сталася якась екокатастрофа, водою залило півсвіту, потім пройшла світова війна. І нарешті все заспокоїлося. Перед нами пост-апокаліпсис світ. Який, втім, грає тільки фон, що здається божевільним марнотратством, але про це пізніше. Дивно, але під час апокаліпсису винайшли апарат, який дозволяє читати пам'ять і візуалізувати її у відчуттях.
Штука корисна. По-перше — можна просто лежати в спеціальній кабіні і згадувати щасливі дні. А можна з дозволу суду переглянути, що робив чи не робив злочинець. А ще можна просто "просканувати" вчорашній день і знайти — де загубив ключі.
У героя Г'ю Джекмана — це бізнес. Він витягує пам'ять і продає охочим. Але ось одного разу до нього приходить красива клієнтка, у яку неможливо не закохатися. Але в її пам'яті прихована велика таємниця одного злочину.
Якщо ви любите сюжети з поверненнями, детективні ігри в різних часах — це ваше кіно.
Я вас зустрічав на "Дикому заході": Тенді Ньютон і Анджела Сарафян
Крім Г'ю Джекмана, у "Ремінісценції" грають досить яскраві актори. Великі очі і сумна посмішка Клементини (актриса Анджела Сарафян) постійно нагадує про "Світ Дикого Заходу", де вона грала повію-робота. А помічниця Г'ю Джекмана, яка в нас на виду весь фільм — це Тенді Ньютон, власниця того самого борделю на "Дикому Заході".
Якщо врахувати, що музику до фільму писав Рамін Джаваді — автор саундтреків до "Дикого Заходу" (а також — "Гри престолів", "Великої стіни"), раз у раз ловиш себе на думці — ніби дивишся не окремий фільм, а якусь побічну історію зі світу серіалу.
Що не дивно — режисер у нас теж зі "Світу Дикого Заходу", Ліза Джой. До чого веду — шанувальникам серіалу "Ремінісценцію" дивитися потрібно. Сподобається чи ні — інше питання, тому що недоліки у фільму теж є.
Водний світ, або руїни Маямі
Недоліків у "Ремінісценції" не багато, я нарахував усього два. Перш за все — неймовірна розтягнутість сюжету. Герої фільму і так багато сплять і згадують, то ще й тривалі діалоги, великі плани, очі в очі. Місцями трилер відповзає в підворіття затопленого Маямі, і перед нами в повний зріст у красивому платті виповзає мелодрама. Це потрібно прийняти чи ні.
Після мелодраматичних актів є детективний складник — і вельми несподівана кінцівка.
Чого точно шкода — то це не використаних можливостей "зовнішнього світу". Цілий мегаполіс пішов під воду! І жодної погоні на катерах або яхтах. Жодного яскравого екшену — і це при тому, що Г'ю Джекман зображує ветерана війни. Постапокаліпсис — всього лише — шпалери в кімнаті, де головні герої грають у любов, роблячи вибір почуттями. І цей вибір, мабуть, трагічний.