Напад на самих себе. Що таке автоімунне захворювання і як вони пов'язані зі здоровим раціоном

Зміцнення імунної системи — одна з найпопулярніших тем останніх двох років. Пандемія коронавірусу підігріла цікавість широкого загалу до всіляких засобів підвищення рівня імунітету. Нові снеки та напої, що позиціонуються як елементи здорового харчування, часто рекламують з акцентом на зміцнення імунітету. Це справді створює попит.

Іронія в тому, що в світі стрімко зростає кількість людей, для яких життєво необхідним є саме пригнічення імунної системи, адже через функціональні збої вона атакує здорові клітини, спричиняє запалення, пошкодження здорових тканин і навіть дисфункцію органів. Так впливають на організм автоімунні захворювання.

Покоління фастфуду. Автоімунні захворювання і неправильне харчування

Лише у Сполучених Штатах на автоімунні захворювання страждають приблизно 50 млн з 330 млн населення (дані CDC — Центру з контролю та профілактики захворювань). Загалом у світі, за даними різних міжнародних організацій на 2019 рік, хворіють ними 5–7% населення. У ­2021-му Кембриджський університет оприлюднив статистичні заміри, згідно з якими кількість випадків автоімунних захворювань у Великій Британії щороку зростає на 3–9%. Загальна кількість британців із такими діагнозами — уже понад 4 млн.

В Україні зі статистикою подібних розладів складно, бо діагностування багатьох із них передбачає дорогі обстеження, через обмежене фінансування в системі державних гарантій його призначають нечасто. Проте відомо, наприклад, що хронічні гастрити часто мають автоімунне походження, а на них, за відомостями центру медичної інформації "Компендіум", страждають 30–50% дорослого населення.

Не дивно, що наукові дослідження причин виникнення таких розладів отримують щедре фінансування у Сполученому Королівстві й у США. Нещодавно науковці з Інституту Френсіса Кріка (Велика Британія) оприлюднили висновок про те, що важливим фактором поширення автоімунних захворювань є сучасна модель харчування. Один із керівників дослідницького проєкту доктор Джеймс Літ зауважив, що загальносвітовий рівень захворюваності на автоімунні розлади разюче змінився саме в останніх двох поколіннях.

Ще 40 років тому медичну картину, в якій організм атакує сам себе, вважали рідкісною. Зараз це настільки поширене явище, що стандартний протокол застосування місцевого наркозу, наприклад, у стоматології, та багатьох рецептурних ліків у багатьох країнах передбачає попередній алергологічний тест. Клієнтів детокс-центрів, ретритів і курортних готелів часто просять заповнити спеціальну анкету, де потрібно зазначити їхні алергії (власне, алергія — один із найпоширеніших видів автоімунного розладу).

Рідкісна хвороба, вочевидь, стала звичною. Оскільки генетично люди не змінилися за останні кілька десятків років, справа в зовнішніх чинниках. Дослідники віднайшли зв’язок між поширенням автоімунних розладів та активним споживанням фастфуду, а також напівфабрикатів високого рівня готовності.

Жіноча хвороба. Нехватка заліза та магнію в організмі

Професор Ян Ґівенс, директор Інституту харчування та здоров’я при англійському Університеті Редінґа, бачить проблему в нестачі заліза та магнію. Навіть ті, хто надає перевагу натуральним продуктам та обирає продукти, які асоціюються зі здоровим способом життя, отримують замало цих важливих елементів. Частково через високий ступінь обробки інгредієнтів сучасних м’ясних страв (червоне м’ясо — класичне джерело заліза в харчуванні). Частково через те, що технології тривалого зберігання молочних продуктів також знижують вміст заліза та магнію.

Нещодавно на брифінгу громадської організації Science Media Centre Ґівенс заявив, що приблизно половина дівчат-підлітків віком від 11 до 18 років не отримують навіть мінімальної кількості заліза та магнію. Чверть дівчат цієї вікової групи не отримують необхідної кількості цинку, йоду та кальцію. Однією з причин виникнення такої тенденції директор Інституту харчування та здоров’я називає моду на веганство. Він зазначає, що хоча й існують вагомі екологічні причини для скорочення споживання продуктів тваринного походження для людства в цілому, для кожної конкретної людини перехід на суто рослинне харчування вимагає обережності. У підлітковому віці ризики такого переходу вищі, ніж у дорослому.

Дані британської дослідницької агенції Finder свідчать про те, що 14% дорослого населення країни повністю відмовилися від м’яса, це 7,3 млн людей. Ще 8,8 млн зізналися, що планують таку відмову у найближчому майбутньому.

Лікарка з "Клініки дієтології Самойленко" Каріна Дейнеко впевнена, що нестача заліза у дівчат часто виникає і без відмови від м’яса. У чоловіків дефіцит заліза — рідкість, це типова жіноча проблема, особливо у дітородному віці. Пояснити таку гендерну нерівність просто. Рівень заліза щоразу падає під час менструації. Тому чоловік і жінка можуть споживати однакову кількість червоного м’яса або інших продуктів із високим умістом цього елемента, але для нього цього буде достатньо, а для неї — замало.

Місцева специфіка

"Учені пропонують гіпотези, утім достеменно причини виникнення автоімунних захворювань досі невідомі. Вважають, що на третину це залежить від генетичних факторів, на дві третини — від зовнішніх, серед яких харчування, безперечно, відіграє важливу роль, — каже Дейнеко. — Якщо порівнювати типовий раціон середнього українця та середнього американця чи британця, треба зазначити, що наші співвітчизники загалом харчуються краще. Доля фастфуду в нас менша, а доля натуральних продуктів більша".

Можливо, ця тимчасова перевага пов’язана з тим, що сільське господарство та харчова промисловість в Україні поки що менш технологічні, тому натуральні продукти з низьким рівнем хімічної обробки все ще продаються як масмаркет. У США та Британії це давно нішевий продукт для прихильників здорового способу життя.

"Утім, в Україні є специфічні проблеми, — каже дієтологиня. — Наприклад, нестача йоду. Ми живемо на йододефіцитній території: через хімічний склад тутешньої річкової води та ґрунтів загальний уміст йоду в продуктах зменшений. Дефіцит можна компенсувати, якщо збільшити споживання морської капусти, буряка, волоських горіхів і печінки тріски".

Як зазначає Каріна Дейнеко, багато українців хворіють на тиреоїдит — запалення щитовидної залози, що може виникнути внаслідок атаки з боку імунної системи. Серед пацієнтів із таким діагнозом є представники обох статей, проте більше жінок. Ризик підвищує та ж нестача заліза, а ще дефіцит вітаміну D, велика кількість швидких вуглеводів і глютену в харчуванні.

"Супутній стан, характерний для цього захворювання, — інсулінорезистентність, тому для профілактики я б порадила споживання інсуліногенних продуктів, наприклад, червоного м’яса та виробів із молока, — каже пані Дейнеко. — М’ясо треба їсти раз чи двічі на тиждень. Краще в обід, коли ваші ферментативні можливості на максимумі й вам легше його переварити. Стейк на вечерю — погана ідея, хоч, на жаль, дуже типова. Поєднувати його варто зі свіжими овочами, а не зі злаками. Останні містять фітини — речовини, які погіршують засвоєння м’яса".

Тим, хто надає перевагу рослинній їжі, варто потурбуватися про наявність у раціоні альтернативних джерел заліза. З найдоступніших в Україні це — яблука, буряк, морква та зелена гречка. Також можна підвищувати рівень заліза за рахунок споживання гранатів, шпинату та хурми.