Справжні "Бріджертони": у Лондоні покажуть вбрання тієї епохи

Кенсингтонський палац у Гайд-парку в Лондоні відкриває виставку, на якій представить вбрання та артефакти 300-річної давнини. А саме, погляд на життя королівської епохи, що надихнула Netflix на створення хіта "Бріджертони". Про це пише PEOPLE.

Історії слуг, які допомагали виховувати королівських дітей короля Георга III і королеви Шарлотти (а їх було 15!), відображені в артефактах і уніформі слуг. А також у вбраннях членів королівської родини.

"Ми хотіли влаштувати виставку про людей, які стоять за троном", — розповідає Себастьян Едвардс, співавтор виставки "Нерозказані життя: Палац у дії".

"Без армії слуг в епоху Регентства монархія не мала б стільки блиску. Але їхні історії здебільшого залишаються нерозказаними, і ми сподіваємося пролити світло на деяких із цих цікавих особистостей із минулого", — каже Едвардс.

Серед них була Енн Персі, годувальниця, яка допомагала виховувати королівських дітей. Вона відмічала їхній зріст за допомогою химерної тканинної рулетки, яка мало чим відрізнялася від насічок на дверних одвірках, що їх люди сьогодні роблять удома. Годувальниці настільки цінувалися, що в бухгалтерській книзі королеви Шарлотти є свідчення того, що їй платили солідну пенсію в розмірі 255 доларів на рік.

Дітям також розповідали про світ, який їхній батько мав намір завоювати, за допомогою дерев'яної головоломки, яка також представлена на виставці.

Єдина відома збережена сукня королеви Шарлотти, взята на певний час із Музею моди в Баті, є центральним елементом, поряд із предметом, який ніколи раніше не виставляли напоказ: лляним фартухом, який носила костюмерка королеви Шарлотти, Енн Елізабет Тільке.

"Це така рідкість. Тому що звичайні речі, як правило, викидаються або губляться назавжди. Він зберігся, бо донедавна передавався у спадок", — зазначив Едвардс.

Схоже, що в палаці, який проіснував понад три століття, жив запальний кухар, здатний змагатися з сучасним Гордоном Рамзі. Патрік Ламб, який на початку 1660-х років виріс з учня кондитера і став головним кухарем монарха 1683 року, відповідав за коронаційні бенкети короля Якова II, короля Вільяма, королеви Марії та королеви Анни.

У нього також був запальний характер, через який він постійно потрапляв у неприємності. Документи показують, що в листопаді 1690 року його покарали за сварку з колегою.

Потім, через чотири роки, "були побоювання, що це може закінчитися дуеллю". Але в підсумку Ламб зберіг свою роботу і продовжив годувати сім'ю монарха.

На виставці представлена крихітна королівська кулінарна книжка Лемба, перша у своєму роді, в якій відображена вечеря з трьох страв, приготованих з ріпи, тріски і каченят.

Поруч із ним знаходиться ще одна записна книжка, написана шеф-кухарем Вільямом Деніелом 1737 року, в якій докладно описано те, що подавали до столу: в меню входила така екзотика, як тупики, чорні дрозди і черепахи.

Є також свідчення того, що при дворі куштували китайську їжу, подаючи пташині гнізда.

Історії слуг і королівського персоналу розкривають розмаїття ролей, необхідних для підтримання існування палаців: від щуровбивці, чия уніформа включала в себе вишитий сніп пшениці та щурячий мотив на рукаві, до Хранителя льоду й снігу, який міфічно звучав. Френсіс Талбот керувала королівським льодовиком у палаці Гемптон-Корт у 1770-х роках. Це була важка фізично робота, оскільки вона пиляла лід для кухонь, щоб цілий рік забезпечувати монархів холодними напоями і замороженими десертами.

Палац також використовує виставку, щоб вивчити присутність при дворі чорношкірих і азіатських королівських слуг і слуг. Багато історій важко відстежити, оскільки записи імен слуг не обов'язково вказують на расу або походження. Однак серед них є Мехмет фон Кенсігстре, хранитель таємного гаманця короля Георга I. Мехмет і його дружина Марія Гедвіг вважаються однією з перших міжрасових подружніх пар при Ганноверському дворі.

Довірений слуга короля Георга I, Мехмед мав близький доступ до монарха і став впливовою фігурою.

Нагадаємо, раніше у Віндзорському замку показали начиння з унікального лялькового будиночка, який колись подарували Марії Текській. І, звісно, сам ляльковий будиночок, у якому є бібліотека зі справжніми книжками, кухня з посудом і безліч інших крихітних історичних артефактів.