Вийшов трейлер фільму "Будинок "Слово". Нескінчений роман" про митців "Розстріляного відродження"
В національний кінопрокат стрічка вийде 9 травня. Фільм розповідає історію українських письменників доби "Розстріляного відродження": Миколи Хвильового, Леся Курбаса та інших.
Вийшов перший офіційний трейлер фільму "Будинок "Слово": Нескінчений роман" режисера Тараса Томенка. Нова картина розповість про літераторів Розстріляного відродження: українських митців 1920-х і 1930-х рр. XX ст. в Українській СРР у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, кіно та які були знищені здебільшого під час великого терору. Трейлер опублікували на офіційному Youtube-каналі.
Ігровий фільм став продовженням попередньої роботи Тараса Томенка – документальної стрічки "Будинок "Слово", яка вийшла у 2017 році. У цій стрічці для оповіді історії знищення цілого покоління українських митців радянською владою режисер використав документальні та архівні кадри, а також озвучив листи літераторів-мешканців харківського "Будинку "Слово".
Цей фільм Томенка у 2018 році отримав "Золоту дзиґу" як найкращий документальний фільм.
У грудні 2017 року Держкіно повідомило про початок виробництва художньої стрічки "Будинок "Слово": Нескінчений роман". Зйомки у Києві стартували наступного року.
"Над цим проєктом я з командою працював понад 10 років. І недаремно. Це довга і непроста дорога повернення письменників Розстріляного відродження із небуття", – цитують Томенка в описі під трейлером.
Режисером трейлера ігрового фільму став співзасновник проєкту МУР Олександр Хоменко. Наприкінці лютого гурт випустив альбом про поетів Розстріляного відродження і мешканців Будинку "Слово" – "Ти [Романтика]", в якому використав звукові фрагменти з фільму "Будинок "Слово": Нескінчений роман" в композиціях, а також кадри – для візуалів до альбому.
Фільм розповідає історію українських письменників доби "Розстріляного відродження", яких збирають під дахом одного будинку в Харкові та намагаються змусити працювати на благо системи. Незгода митців співпрацювати перетворює фальшивий комуністичний рай на репресії, розстріли, переслідування.
Головні ролі у фільмі виконали В'ячеслав Довженко (Микола Хвильовий), Андрій Ісаєнко (Майк Йогансен), Геннадій Попенко (Михайль Семенко), Андрій Май (Володимир Сосюра), Станіслав Сукненко (Лесь Курбас), Роман Ясіновський (Григорій Епік), Борис Георгієвський, Дмитро Олійник, Ніна Набока, Марина Кошкіна та інші.
Що таке Розстріляне відродження
Розстріляне відродження, або Червоний ренесанс так цей період у історії назвав Єжи Ґедройцю, який вперше вжив цей вислів у листі до Юрія Лавріненка від 13 серпня 1958 року, запропонувавши його як назву антології української літератури 1917—1933 років.
Представників інтелігенції, що належать до "розстріляного відродження", умовно поділяють на кілька груп залежно від їхнього життєвого шляху під час та після сталінських репресій. До першої групи — безпосередніх жертв терору — належать письменники Валер'ян Підмогильний, Валер'ян Поліщук, Марко Вороний, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Михайль Семенко, Євген Плужник, Микола Зеров, художники-бойчукісти, Лесь Курбас та багато інших. Ці митці були страчені, померли в концтаборах чи вчинили самогубство.
Хоча вони були частково реабілітовані ще наприкінці 1950-х років, їхні доробки були заборонені в СРСР.
Частині репресованих і переслідуваних представників української інтелігенції вдалось уникнути найвищої міри покарання та вижити в тюрмах і концтаборах. Декому з них вдалося навіть втекти з концтаборів (Іван Багряний).
Третю умовну групу складають ті діячі культури, які уникли репресій. Частина з них померли ще до масових репресій (Леонід Чернов, Олександр Богомазов, Гнат Михайличенко), дехто просто перестали творити, як, наприклад, Марія Галич, декому вдалось емігрувати, як Юрію Клену.
До четвертої групи належать ті митці, які почали творити так, які від них вимагала радянська влада.
Нагадаємо, раніше Фокус писав про розстріли у карельському Сандармосі. Протягом одного лише тижня капітан НКВС Михайло Матвєєв власною рукою розстріляв 1111 людей. Відомо, що 287 загиблих були українцями. У списку жертв – представники культури та науки, військові та політичні діячі, священнослужителі. Так, у Карелії загинув режисер Лесь Курбас, перекладач античності Микола Зеров, метеоролог зі світовим ім'ям Олексій Вангенгейм і багато інших.