До того, як Українська православна церква перейшла на новоюліанський календар, Старий Новий рік був пов'язаний із релігійними святами. Тепер усе по-іншому.
У ніч 13 на 14 січня багато українців відзначають Старий Новий рік. Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар, Старий Новий рік більше не пов'язаний зі святами Василя і Маланки, але дата його залишилася незмінною. Для багатьох це, як і раніше, привід зібратися з рідними та друзями за святковим столом. Фокус розповідає, що потрібно знати про це свято.
Як уже йшлося, тепер Старий Новий рік – свято суто світське, що не перетинається з релігійними датами, які надавали йому особливого колориту. За юліанським календарем на 13 січня припадало свято Меланки, а на 14 число — Василя Великого. Тепер ці свята змістилися відповідно на 31 грудня і 1 січня.
За словами протоієрея Православної Церкви України, отця Михайла Омеляна, якщо заглибитися в історію календарів і календарних реформ, то ми побачимо, що Старий Новий рік — це ніщо інше, як спогад про святкування, яке притаманне тільки Російській імперії та її світському календарю. Тобто це "свято" не має жодного стосунку до українських традицій та українського церковного календаря, сказав священник у розмові з УНІАН. Він наголосив, що, оскільки зараз українці позбуваються всього російського, то "відмова від святкування старого Нового року 14 січня буде кроком до викорінення з українських традицій непотрібних нашарувань, що залишилися з часів Російської імперії",
Він додав, що, за церковним календарем, Новий рік відзначають 1 вересня, а у світському календарі це — 1 січня. "Свято" 14 січня виникло після того, як російський імператор Петро I в 1699-1700 роках переніс святкування Нового року з церковної дати — 1 вересня, на 1 січня, але за юліанським календарем. Таким чином, цей Новий рік припадав на 14 січня. У цю дату Новий рік у Російській імперії святкували до 1917 року.
Проте, як ішлося вище, багато хто все ще святкує Старий Новий рік, а отже, дотримується традицій і стежить за прикметами.
Чого не можна робити в Старий Новий рік
- У перший день Старого Нового року першим до хати має зайти чоловік. Тому жінки та дівчата сиділи вдома, а представники сильної половини людства ходили посівати.
- У цей день не можна скандалити і з'ясовувати стосунки. Вважається, що ті, хто посвариться цього дня, ніколи більше не помиряться.
- Не можна давати гроші в борг і рахувати дрібниці. Це обіцяє в майбутньому безгрошів'я і нужду.
- Не варто економити на святковому частуванні. Наші предки вірили, що на столі має бути багато ситної та смачної їжі, щоб вистачило нагодувати рідних і гостей.
- За святковий стіл у жодному разі не можна сідати в брудному одязі. Це може призвести до втрати удачі та благополуччя.
- Не варто в цей день займатися прибиранням і рукоділлям, щоб не привернути в дім негативну енергію.
- Також не рекомендується виносити ввечері сміття з дому, щоб разом із ним не позбутися удачі.
- Існує також повір'я, що напередодні Старого Нового року не можна вимовляти слово "тринадцять".
Прикмети на Старий Новий рік
- Якщо вранці 14 січня йтиме сніг, то варто чекати на сніжну зиму та пізню весну. Якщо він іде з самого ранку, то снігопади надовго, до самої весни.
- Ожеледь на дорогах — до врожаю.
- Сильний сніг обіцяє гарне літо, а також щедрий урожай влітку і восени.
- Якщо вітер дме з півночі — до холодного літа, із заходу — дощового, зі сходу — посушливого, а з півдня — теплого, без різких температурних перепадів.
- Якщо в ніч на 14 січня зірок багато і вони яскраві — до швидких морозів.
Раніше Фокус писав, як ацтеки і мая відзначали Новий рік.