3 найгрубіші помилки за столом: наставниця з етикету — будь ласка, не робіть так

Наставниця з етикету Тетяна Курганська у розмові з Фокусом розповідає про найактуальніші питання щодо правил етикету за столом. Чи потрібно лишати "чайові"? Хто оплачує вечерю? Чи варто просити офіціанта спакувати залишки страв? Тепер ви нарешті дізнаєтесь правду!

Назвіть, будь ласка, три найгрубіші помилки за столом.

— Ми не користуємося телефоном, коли їмо та спілкуємось за столом. Одна з найгрубіших помилок — коли люди кладуть телефон на стіл і постійно відволікаються на повідомлення. Навіть якщо повідомлень немає, ми автоматично беремо до рук телефон, щоб подивитися якісь новини, переглянути соціальні мережі. Це виглядає так, ніби ви кажете людині, з якою зустрілися: "Мені байдуже, що ти поруч зі мною, бо те, що відбувається в телефоні, — цікавіше".

Якщо ж ви вживаєте їжу самі, використання телефону також є неповагою — і до їжі, і до вас самих. Коли ви дивитесь у телефон, то не насолоджуєтеся їжею та атмосферою навколо. Минає пів години — і ви знову голодні, бо не пам’ятаєте, що вже поїли. Тож тримайте, будь ласка, телефон у сумці й насолоджуйтеся трапезою та спілкуванням.

Зафіксували. Ще дві помилки.

— Наступна груба помилка — невміння взагалі користуватися столовими приборами. Тут є багато тонкощів, але перше, на що звертаю увагу — коли хтось тримає прибори у вигляді весел: кінці виделки та ножа торкаються скатертини, а верхня частина — зубчики та лезо — лежать на тарілці. Це неправильне їхнє положення, бо з того моменту, коли ви взяли виделку та ніж зі скатертини, то вже не маєте права повертати їх назад. Якщо хочете зупинити трапезу, наприклад, зробити паузу і поспілкуватися, прибори потрібно покласти на тарілку у вигляді перевернутої літери "V".

Також непристойно розмовляти з повним ротом. Якщо хочемо щось сказати за столом, обов’язково потрібно спочатку прожувати їжу, проковтнути, а вже потім, наприклад, ставити запитання. Поки вам відповідають, беріть наступний шматочок, прожовуйте його, ковтайте, і вже потім відповідайте на запитання чи коментуйте відповідь співрозмовника.

У жодному разі не сьорбаємо і не чмокаємо за столом. Це не "домашня безпосередність", а відсутність базової поваги до інших людей. Не демонструйте антиестетику, а проявляйте повагу до тих, хто разом з вами за столом і навколо.

Є багато міфів щодо того, як класти столове приладдя, щоб "дати сигнал" офіціантові про те, чи нам сподобалась/не сподобалася страва. Існують чіткі правила?

— Зараз в інтернеті знайдете багато різних варіантів, як класти прибори для того, щоб показати офіціантові, сподобалась нам страва чи не сподобалася, і взагалі, — як ми себе почуваємо за столом. Все набагато простіше: існує лише два положення для них — пауза та закінчення трапези.

Якщо страва не сподобалася, можете тихенько сказати про це офіціанту. Краще не за столом, а вже тоді, коли виходитиме з ресторану, підійдіть та повідомте тет-а-тет. Якщо офіціант запитав вашу думку стосовно страви за столом, кажіть правду і конструктивно поясніть — чому. Що саме було не так? Важливо — говорити це спокійним тоном, не влаштовуючи істерик.

Як "подати сигнал", що можна забирати тарілку? Існують положення, що свідчать про завершення страви й паузу. Якщо пауза, — кладемо прибори латинською літерою "V" догори ногами. Завершуємо трапезу — зміщуємо їх "на шосту годину" (зубцями та лезом на 12-ту), якщо уявити, що тарілка — це циферблат годинника.

Чи можна класти сумочку на стіл?

— Сумочку, телефон, рукавички та інші предмети, які не стосуються вживання їжі та декорування, ми не залишаємо на столі. Зайві предмети порушують гармонію сервірування, можуть заважати і вам, і офіціанту якісно вас обслуговувати.

Хто має платити на діловій зустрічі?

— На діловій зустрічі платити за обід має сторона, яка запросила. У діловому етикеті не працює правило "чоловік платить за жінку". Якщо зустріч запропонували обидві сторони в стилі "зустріньмося на чашку чаю", то можна розділити рахунок, але делікатно узгодьте це заздалегідь. У жодному разі не ставимо партнера в незручне становище фразами в стилі: "Порахуємось?". Якщо запросили — вам і розраховуватися.

Чи можна попросити офіціанта спакувати рештки страв додому?

— У більшості ресторанів дійсно є можливість брати залишки їжі із собою. Проте, якщо ми говоримо про ресторани високого рівня, так не заведено. Завжди звертайте увагу на контекст. Якщо йдете з ділового обіду, на якому з потенційним партнером обговорювали контракт на велику суму, і попросите в офіціанта їжу з собою, то спершу подумайте, чи не виникне у візаві запитання стосовно вашої платоспроможності загалом.

А обов’язково лишати чайові? Якщо "так", то скільки?

— У кожній країні різняться правила щодо розміру чайових, тож рекомендую вивчати культурні особливості перед поїздкою за кордон. Якщо мова про українські ресторани, то це — 10%. Ви маєте право не давати чайові, якщо сервіс чи страва вам не сподобалися. Зверніть увагу, що деякі заклади одразу вказують 10% у вартості рахунку. У такому випадку додатково залишати чайові не обов’язково.

Як правильно пити чай?

1. Важливо тримати чашку за вушко, а не обхоплювати її долонею і не брати обома руками.
2. Розмішуючи цукор, не привертайте до себе зайвої уваги — робіть це беззвучно, не торкаючись стінок чашки.
3. Не залишайте ложку в чашці після того, як розмішали цукор — покладіть її на блюдце, не на стіл.
4. Чай треба пити малими ковтками, без шуму та прицмокувань.
5. Чай — напій, який заслуговує на повагу і контекст, а отже, не варто запивати цим напоєм жирні та гарячі страви.

Страви можна їсти руками?

— Їмо руками хліб, булочки, круасани без начинки, але не відкушуючи, а відламуючи маленькими шматочками. Також невеликі фрукти, які можна з`їсти за один раз, наприклад, виноград. Овочі у легких закусках, зокрема морквяні палички. Легкі закуски на фуршетах: маленькі канапе чи мінітарталетки, але лише ті, що можна покласти в рот за один прийом. Рибу та м`ясо руками їсти не можна.

Як правильно їсти хліб?

— Якщо в сервіруванні є хлібна тарілка, то всі маніпуляції з хлібом ми робимо над нею. Якщо такої тарілки немає, — над своєю тарілкою. У жодному разі ми не відламуємо хліб, що лежить на спільній тарілці — беремо тільки цілий шматок і кладемо собі. Згідно з правилами етикету, хліб не їдять великим шматками. Відламуємо трішки і відразу кладемо до рота і прожовуємо.

А якщо у нас суп чи борщ?

1. Тримайте ложку у правій руці. Якщо страва гаряча — не варто дмухати на неї. Краще зачекати, підтримуючи бесіду в компанії.
2. Намагайтеся не нахилятися до тарілки — це виглядає дуже неелегантно.
3. Якщо не хочете, щоб з ложки капало, не набирайте повну і зупиняйте акуратно крапельку об бортик тарілки.
4. Завершили трапезу? Ложку можна покласти на підставну тарілку. Якщо її немає — залишити в суповій.

Як розібратися зі столовими приборами, якщо не знаєш, як ними користуватися?

— Зараз у більшості закладів середнього рівня ви навряд чи зустрінете навіть рибний ніж та виделку. Втім, якщо раптом так сталося, і подають чотири ножі справа, чотири виделки зліва, а ви не знаєте, як себе поводити, — не поспішайте. Головне правило — спочатку беремо прибори, які знаходяться найдальше від тарілки, і рухаємося до неї з кожною наступною стравою.

Спостерігайте за господарями. Якщо господарі сидять далеко — орієнтуйтесь на гостей поруч. Найважливіше — будьте цікавим співрозмовником, бо це знівелює будь-яку незручність за столом.

Що таке порт-куто?

— Порт-куто — це підставка для столового приладдя, яка розміщується справа від тарілки й на яку кладуть верхню частину приборів під час паузи у трапезі. Якщо офіціанти забирають одну тарілку зі стравою і приносять іншу, можете покласти прибори на підставку — порт-куто, щоб вони почекали наступної страви.

Чи можна за столом користуватися зубочистками, адже вони часто передбачені у сервіруванні?

— Зубочистками можна користуватися виключно у вбиральні. За столом — у жодному разі. У закладах, які дбають про свою репутацію, зубочистки не ставлять на столі — вони знаходяться біля рукомийника у вбиральнях.

Нагадаємо, раніше Фокус писав:

• Костянтин Симоненко з Києва став першим українцем, який відвідав усі 193 країни-члени ООН і потрапив до Національного реєстру рекордів. Подорож навколо світу назавжди змінила його життя та погляди на світ, а сам рекордсмен поділився з нами яскравими історіями та незабутніми спогадами.
• Стюардеса зі Львова Тетяна Іваніхіна відповіла на запитання про зарплату до 3000 євро, вимоги до зовнішності бортпровідників, вибір найбільш безпечних місць, а також підготовку до аварійної посадки, коли під час одного з її рейсів у літака заглухнув двигун.

А от Олександр Барильник із Харкова розповів нам в інтерв’ю про пасажирів, які дратують його найбільше, ставлення до так званих "жіночих купе", скандальних бабусь та постійні конфлікти за найкращі місця у вагоні.