Розділи
Матеріали

Коли вибивати чек. Що не так із порядком фіскалізації розрахунків за допомогою банківської карти

Запровадження обов'язку використовувати РРО для малого бізнесу повинне супроводжуватися таким законодавством, яке дозволяє прямо і просто розуміти і виконувати норми закону. Усіма, податковими органами зокрема. Зараз це не так.

Безготівкова розрахункова операція, яка виконана з використанням банківської картки, вимагає фіскалізації, тобто покупець повинен отримати фіскальний чек.

Спочатку — казка. Про те, як Вовк їв тільки моркву. Як ви розумієте, казка-брехня, але в ній міститься дуже прозорий натяк.

Отже, головні персонажі:

Лев, Цар звірів — Міністерство фінансів України

Вовк — Державна податкова служба

Лисиця — Національний банк України

Сова — вигаданий збірний образ, який відображає внутрішній діалог

Заєць — рядовий платник податків

Вовк, головний любитель і ключовий постачальник свіжого м'яса Царю звірів та адміністрації лісу, який діє в межах і повноваженнях, визначених законами лісу, нещодавно пережив стрес.

Видав Цар звірів новий указ про легалізацію діяльності зайців на території лісу. Указ містив не тільки порядок легалізації виручки зайців, але також нові правила роботи Вовка при адмініструванні заячою діяльності.

За розумними формулюваннями ховалася ось така суть: "Вовк тепер їсть тільки моркву". Читав Вовк ці норми і плювався.

"Я — м'ясоїдна тварина, — розмірковував Вовк, — плюс у мене план із м'яса для вищих. За новим указом у мене право збирати тільки моркву. А обов'язок — поставляти м'ясо. Що вони там собі думають?!"

— Річ у тім, Вовче, багато претензій від зайців. Справедливість має бути відновлена, тому права зайців ми розширили, а твої скоротили. М'ясо привезеш як зазвичай, але дій в межах закону, — суворо сказав Лев.

Вовчара пішов зі скаргою до Лисиці:

— Що ви там усі вживаєте в адміністрації? Відвар кори дуба? План із м'яса треба виконати морквою, але принести м'ясо? Що я жерти-то буду з вашими указами?

Лиса повела бровою:

— Ще не знаємо, як допомогти. Наша справа — затвердити опис: що таке м'ясо і що таке морква. Можемо обтічно написати, хочеш? І, звичайно ж, роз'яснимо, що ми не втручаємося в твої Вовчі справи.

"Стерво, — подумав Волчара, — завжди з'їжджає. Не їй м'ясо зубами рвати, тільки про себе й думає".

Вовк не спав усю ніч, і від голоду, і від страху. Розмірковував він про те, чому будь-яка нездійсненна чортівня — це його завдання, і як він у це влип і чи не можна звільнитися. Але ранок вечора мудріший, і вранці він надумав запитати мудрої поради Сови. Все ж таки у неї вища освіта у сфері права.

— Морква, — неспішно почала Сова, — це не те, що є морквою насправді. Морква — це те, що можна ідентифікувати як моркву в межах закону, спираючись на її ознаки і розмірковуючи логічно. Хоч і формально. Тому, хто шукає м'ясо, воно повинно відповідати ознакам моркви, — глибокодумно прорекла Сова і повернула голову в сторону, давши зрозуміти, що бесіда закінчена.

"Хитра птаха справу говорить", — подумав Вовк. І почав збирати документи для візитів до зайців.

У перший тиждень перевірок заячого бізнесу Вовк зібрав рекордний обсяг м'яса. Зайці вили. Ті, кому була дорога шкура, ховалися. Деякі строчили запити на Царя звірів і ставили Лисицю в копію, з проханням роз'яснити, чому за умов встановленого порядку збору моркви як і раніше ліс втрачає живих зайців. Відповіді давалися суворо за протоколом: сфера дії закону визначена, повноваження Вовка обмежені, але при цьому Вовк сам визначає, що є м'ясо і що є морква. Обгризаючи чергову м'ясну тушку, Вовк читав скарги на себе, які йому передала адміністрація лісу, і думав про те, що бюрократія — велика Вовча сила.

— Морква без документів — м'ясо! — відписав Вовк у своїх запереченнях. — І фото не аргумент. Вилучити в подвійному розмірі! Або в потрійному. На кожну товарну позицію повинен бути код, документи від постачальника, і фіскальний чек.

— Так ми самі все вирощуємо, які документи? — кричали зайці.

— Не знаю які, але якщо немає — штраф.

Ось так і відбулася реформа з легалізації діяльності зайців на території лісу. З року в рік бюджет лісу в надходженнях тільки перевиконувався.

Ось така казка не без натяку. А тепер, відкинувши алегорії в сторону, перейдемо до суворої правди життя.

Аналізуючи законодавство про касову дисципліну, ми спостерігаємо ситуацію, коли однозначно не врегульовані певні процеси та процедури фіскалізації операцій. Що, безумовно, призводить до вільної інтерпретації податковими органами порядку дотримання касової дисципліни суб'єктами господарювання.

Позиція керівних органів бачиться нами як "не знаємо, як правильно, але не так, як ви робите", при цьому ні Мінфін, ні Нацбанк не беруть участь у вирішенні ними ж створеної ситуації.

Найбільш суперечливим питанням є порядок фіскалізації розрахунків за допомогою банківської карти.

У чому суть проблеми?

Пункт перший. Потрібен РРО чи ні?

Безготівкова розрахункова операція, яка виконана з використанням банківської картки, вимагає фіскалізації, тобто покупець повинен отримати фіскальний чек.

Але платежі з використанням банківських карт проходять по-різному. Їх можна розділити на два великі сегменти: оплата з банківського рахунку й оплата через небанківський платіжний сервіс. Платежі, які проведені клієнтом через банк, навіть якщо це мобільний сервіс дистанційного банківського обслуговування (простіше кажучи, з IBAN на IBAN), через РРО не проводяться. А ось ті перекази, які оплачені через "небанки", вимагають оформлення фіскального чека покупцеві.

При цьому ДПС легкою рукою відкинула з процедур фіскалізації всю сферу послуг, оскільки, на їхню думку, "місце поставки послуг не визначене". Непогано, звичайно, але в чому різниця з товарами, які продаються з доставкою? І як бути з міжнародним еквайрингом, якщо платіж приходить із США, Європи або Азії з конвертацією? Що, теж пробивати чек? На жаль чи на щастя, цю тему поки ніхто не порушує;) але це точно варто прояснити.

Пункт другий. Коли вибивати чек?

Уся суть законодавства про касову дисципліну зводиться до того, що чек видається покупцю, який зробив покупку, в момент оплати товару або послуги. Не на наступний день, не через тиждень, не загальною сумою з іншими продажами, а саме в момент оплати, одночасно з моментом розрахунків. Чек, який вибитий через РРО в інший час, — це якийсь інший чек на іншу операцію.

Проте, інтернет переповнений роз'ясненнями на кшталт "якщо клієнт оплатив уночі, вибийте чек на наступний день".

Ні, друзі мої. Є лише один спосіб виконати цю норму закону: інтеграція інтернет-магазину з програмним РРО. Тільки і тільки в цьому випадку покупець, який оплатив замовлення на сайті, може отримати на е-мейл свій електронний фіскальний розрахунковий документ.

Дотримуючись рекомендацій податкових органів, виходить, що нам варто вибивати чек без розрахункової операції, в якомусь рандомному розмірі та навіть іншою датою, а не тоді, коли пройшла оплата. У бухгалтерському обліку ця річ неприпустима, документ створюється завжди на підставі фактичної операції, в момент її здійснення або відразу після неї. З таким підходом до фіскалізації розрахунків щодо достовірності обліку йтися не може, зокрема й у частині ПДВ, або єдиного податку тощо. Фіскальний чек або видається в момент оплати — або ніколи.

Запровадження обов'язку використовувати РРО для всіх суб'єктів, зокрема малих підприємців, має супроводжуватися таким законодавством, яке дозволяє прямо і просто розуміти і виконувати норми закону. Усіма, податковими органами зокрема. Зараз це не так.

Зі свого боку, ми не бачимо способів захистити інтереси платників податків, крім як публічно розкрити аномальну ситуацію на рівні законодавчого регулювання у сфері застосування РРО.

Отож, у сухому залишку, ми спробували зробити резюме з усіх законодавчих актів та роз'яснень до них у вигляді таблиці.