"Зелений" атом. Чому Європа сподівається перемогти енергетичну кризу за допомогою АЕС
"Страх залишитися без тепла та світла взимку, необхідність виходу з енергокризи через недостатню вітрогенерацію та рекордно високі ціни на газ змусили європейських чиновників згадати про атомну енергетику. Вже десять країн ЄС вимагають визнати її "зеленою". Думка.
Днями переглянула фільм "Небезпечний елемент" про життя знаменитої Марії Кюрі. Фільм вийшов ще рік тому, але я пропустила. Втомлена голлівудськими блокбастерами, отримала насолоду від спільної британо-французької роботи.
Щоправда, і в цьому фільмі скористалися стратегією прозорих натяків, демонструючи зворотний бік медалі атома. В один ряд із випробуваннями атомної бомби в Неваді в 1961 році та бомбардуваннями Хіросіми був поставлений Чорнобиль, ніби натякаючи на те, що атомні реактори на службі в людей річ небезпечна (від слова смертельна) і вимагають замінників.
Ще рік тому Європа всіляко прагнула "законсервувати" небезпечний атом і носилася з програмами альтернативної енергетики. А вже сьогодні дедалі більше країн стають на шлях розвитку найстабільнішого, найдешевшого і, як з'ясувалося, екологічно чистого джерела енергії — атомної енергетики. Що й потрібно було довести.
А пам'ятаєте, як тридцять років тому весь світ, що підштовхується чиїмись вузькогруповими та далекосяжними політичними інтересами, "заморожував" будівництво атомних енергоблоків? Мені довелося взяти участь у низці наукових дебатів на цю тему, де дипломовані фахівці з піною біля рота доводили неспроможність атома перед зеленою енергетикою.
Безжурні ентузіасти розширювали дахи будинків для створення власної геліоферми, ганялися за вітром, домовлялися з гідрометцентром, витрачали гроші на дорогі установки, і що?
Сьогодні половина Європи, включаючи Францію, Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію, Словаччину, Словенію, Фінляндію, Хорватію та Чехію, вимагає визнати атом зеленою енергетикою. Тим більше, що викидів в атмосферу від нього практично нуль.
Страх залишитися без тепла та світла взимку, необхідність виходу з енергокризи через недостатню вітрогенерацію та рекордно високі ціни на газ запустили, нарешті, раціональну програму в мізках європейських чиновників.
А що ми робимо? Ніяк не вимучимо третій і четвертий енергоблоки ХАЕС. І це з огляду на наші проблеми з газом.
Щодо Чорнобиля. Дуже хочеться списати цю трагедію на диверсію іноземних організацій, що конкурують, і навіть втручання інопланетян. Насправді все банально просто, а враховуючи масштаби трагедії, навіть страшно. Справа в тому, що атомний реактор – штука складна і потребує серйозних знань матчастини. Особливо якщо йдеться про реактор РБМК.
А з ним поводилися, як із каструлею, проводячи непотрібні та катастрофічно недоречні випробування на підвищення та зниження потужності за рахунок зниження частоти обертання валу, що в цьому випадку спровокувало не гальмування, а розгін реактора. Після якого конструкція закономірно пішла в зону відсутності регулювання та полетіла в пекло вже зовсім некеровано.
Учергове ми приходимо до питання про некомпетентність і гнітючий ідіотизм.
Тут знову хочеться відмотати назад і все-таки звинуватити в аварії недружніх конкурентів на світовій арені. Інакше ЯК так можна було налажати? Як можна було забути задокументувати режими з позитивним зворотним зв'язком у ядерного реактора та влаштувати феєрверк планетарного масштабу, який забрав тисячі життів.
Повертаючись до фільму. Останнім часом виникла певна втома. Постковідний, побічний ефект. Так-от, ця Кюрі вселила в мене нові сили. Вольова жінка, яка пробилася крізь консервативну пиху чоловічого суспільства й так багато зробила для наукового розвитку.
Тож. Усім, кого раптово зупинила чиясь негативна оцінка та колективний осуд, наводжу її відповідь на фразу про загальну зневагу й навіть ненависть оточення на її адресу: "Коли ця думка впливала на мої справи?"
І все. Спокійно рухайтеся далі. Усім великих звершень!