Ядерна політика КНДР: чому Північна Корея за жодних умов не відмовиться від ядерного арсеналу
"Якщо хтось розчарований тим, що закон поховав перспективу мирної денуклеаризації, то її ніколи не було. Ядерна зброя — єдина гарантія збереження режиму в КНДР, який боїться зовнішньої інтервенції за аналогією з Іраком і Лівією". Думка.
У Мансудеському палаці з'їздів відбулося засідання другого дня VII сесії Верховного народного зібрання КНДР чотирнадцятого скликання (однопалатний парламент). На цьому заході ухвалили закон "Про політику КНДР щодо ядерних збройних сил".
Почнемо з того, що КНДР не визнала цим документом ядерний статус. Це було зроблено ще десять років тому внесенням змін у Конституцію. У 2012 році до Основного закону внесли доповнення, що вихваляють Кім Чен Іра та його політику сонгун (Сангун) або "Армія перш за все", яка зробила КНДР ядерною державою.
2013-го було ухвалили перший закон про ядерну політику КНДР. Він передбачав, що Північна Корея може використовувати ядерну зброю, щоб відбити напад з боку ворожої ядерної держави та завдавати ударів у відповідь.
Новий закон розширює ці межі. Як саме?
Закон юридично фіксує політику, тобто засади управління ядерними силами.
У документі 11 пунктів. Першочергово важливим є пункт, який визнає незворотність ядерного статусу. Оголошується, що КНДР за жодних умов не відмовиться від ядерного арсеналу й відтепер жодних переговорів щодо денуклеаризації не вестиме.
Якщо хтось розчарований тим, що закон поховав перспективу мирної денуклеаризації, її ніколи не було. Ядерна зброя — єдина гарантія збереження режиму в КНДР, який боїться зовнішньої інтервенції за аналогією з Іраком і Лівією. Вертеп, що відбувається в Європі, переконав північнокорейську політичну еліту в тому, що жодні гарантії, надані в обмін на відмову від ядерного арсеналу, не є надійними. Пхеньян не хоче укладати зі США "другий Будапештський меморандум", який виявиться найзвичайнісіньким папірцем.
"Ядерні збройні сили — стрижень національної оборонної могутності", говорить новий закон.
Які ще пункти містить закон?
Право завдання превентивного удару. Закон перераховує випадки, у яких застосовуватимуться ядерні сили:
- якщо на КНДР скоєно напад із застосуванням ядерної чи іншої зброї масового ураження, а також у КНДР вважають загрозу такого нападу неминучою;
- у разі нападу (або неминучості нападу, на думку КНДР (особисто Кім Чен Ина) на керівництво держави та керівників командування ядерними силами;
- у разі нападу (або неминучості нападу, на думку КНДР (особисто Кім Чен Ина) на важливі стратегічні об'єкти країни;
- за необхідності запобігання розширенню та затягуванню війни, взяттю ініціативи у війні;
- за виникнення інших обставин, що викликають "катастрофічну кризу для існування країни, безпеки життя народу".
У цьому й полягає небезпека, тому що будь-які маневри в південній частині Корейського півострова товариш Кім Чен Ин може вважати такими, що несуть загрозу чомусь із перерахованого вище. Дуже неоднозначне формулювання. Чи можна вважати нові санкції у відповідь на ядерне випробування, яке неминуче відбудеться, "обставиною, що викликає катастрофічну кризу"?
Кім Чен Ин, до речі, також розкритикував Південну Корею за плани розширити військовий потенціал і відновити великомасштабні військові навчання разом із США для протидії зростання загрозіи з півночі. Він назвав подібні плани "небезпечними" й "такими, що викликають напруженість".
Хороша новина: КНДР обіцяє не розміщувати ядерну зброю на території інших країн і не застосовувати її проти без'ядерних країн, якщо вони не беруть участь в агресії проти Північної Кореї разом із ядерними державами. Пряме послання Сеулу знизити активність взаємодії з Вашингтоном.
Кім Чен Ин, визнавши, що шестисторонні переговори вичерпали себе, вирішив стати ядерним босом, який диктує умови гри. Гра передбачає відмову від денуклеаризації, але не скорочення обсягу ядерного потенціалу в обмін на ослаблення санкцій, наприклад. Кім не відмовляється від переговорів загалом і дав зрозуміти, що потрібен новий формат і нова стратегія.