300 тисяч чи 1 мільйон. Для української арти це будуть розкішні мішені
"Хоч 300 тисяч, хоч мільйон — ця громіздка машина сама собою загрузне. Заплутається, як п'яна сороконіжка в занадто великій кількості лапок". Думка.
Народ запитує, що якщо росіяни зберуть не 300 тисяч мобіків, а мільйон? Цифра 300 тисяч нереальна, не кажучи вже про мільйон. І річ не в тому, щоб знайти людей.
Людей у Росії набрати якраз найпростіше. Далі що? Їх же треба одягнути у форму. Взути в черевики або кросівки. Труси-шкарпетки-футболки — наче дрібниця, але вони потрібні. І на змінку. Оскільки, якщо пару тижнів не митися і не прати речі, почнеш гнити, тим паче у сирості. Вже не до війни буде. Холодіє, тобто потрібна зимова форма. Потрібні броніки та каски.
Всю цю ораву треба десь тримати, годувати, поїти і так далі. Слідкувати, щоб не пи**или одне одного надміру, не тра*али найсумніших, а ті потім не стріляли в товаришів по службі. Якщо вони йдуть від кухні, їм потрібні пайки та інші консерви. Цигарки. Ліки, бо в скупченні неминуче хворітимуть. Вже у тямущого зампотила голова тріщить від навантаження. І це до реальних бойових дій. Вчити та готувати? Я навіть не знаю, чи буде час? Чи на*уй цю підготовку, розберуться у процесі?
Переходимо до бойових зіткнень. Відправляти в наступ піхоту сьогодні — відправляти на смерть. Усіх. Без шкоди противнику. Потрібна аеророзвідка. Потрібна підтримка артилерії.
Потрібно формувати БТГ, посилюючи піхоту бронетехнікою, інакше це не наступ, а гра в тир, де ти — ціль. Техніки вже дефіцит. А ще потрібні запчастини, паливозаправники — там логістика просто пи**ець складна та громіздка.
Це все ламається, про**бується, крадеться, працює не як годинник. І українська арта з іншими Хаймарсами радісно насипають по таких розкішних мішенях. Хоч 300 тисяч, хоч мільйон — ця громіздка машина сама собою загрузне. Заплутається, як п'яна сороконіжка у надто великій кількості лапок.