15 тез про те, як розпізнати ризик ядерного удару: де, коли і як це буде
"Між Білим Домом і Кремлем діє "гаряча ядерна телефонна лінія" для попередження ексцесів з ядерною зброєю. Ця лінія функціонує і зараз. Вивезення навіть однієї реальної боєголовки зі сховища, про яке в належному порядку не повідомлено ядерним країнам, може розцінюватися як підготовка до нападу". Думка.
Останнім часом до мене як фахівця часто звертаються за коментарем про ймовірність ядерного удару з боку недоімперії. Чому як до фахівця? Тому що я навчався у ракетному ЗВО, де викладали основи функціонування ядерної зброї. Потім, під час роботи в ракетному КБ "Південне", я часто бував у відрядженнях на випробувальних полігонах, зокрема ядерних, військових дослідницьких інститутах, командних центрах. Спілкувався з "головастиками" — так ми називали працівників міністерства середнього машинобудування, які створювали ядерну начинку для головних частин наших стратегічних ракет. До речі, вона називалася "корисним навантаженням" — оцініть збочений гумор.
Загалом, я знаю, що являє собою ракетно-ядерний щит СРСР, який успадкувала недоімперія. І з того часу він принципово не змінився.
15 тез про ядерну зброю Росії:
- На сьогодні можливість ядерної атаки як стратегічними, так і тактичними боєприпасами є мінімальною. Тому що, провівши могилізацію, Кремль упевнений, що здатний завалити нас "гарматним м'ясом" і перемогти звичайною зброєю. Загалом, знову взяти Київ за три дні та пройти парадом по Хрещатику.
- Застосування стратегічної ядерної зброї взагалі є абсурдним навіть у виконанні кремлівського маніяка. Бо зрештою це одночасно буде удар по РФ, анексованих нею територіях Білорусі. А також по сусідах України, які входять до НАТО. З наслідками.
- Імовірність застосування тактичного ЯО, яке відрізняють від стратегічного лише за потужністю (що нижче за 1 кілотонну — тактичне), все-таки існує. Тому що на нас напала саме ядерна держава. Але реальної цілі для тактичного ЯО в Україні практично немає — нашу критичну інфраструктуру, на жаль, агресор здатний зруйнувати і звичайними ракетними ударами. І в цьому випадку "відповіді" від НАТО він не отримає.
- Застосування тактичного ЯО не має глобальних наслідків. Разючі чинники тактичного ЯО діють з відривом 10-15 км від епіцентру вибуху (у стратегічного ЯО це сотні кілометрів).
- На боєздатність ЗСУ застосування тактичного ЯО майже не вплине. У нашій ситуації це здебільшого засіб для залякування мирного населення.
- Удар будь-яким ЯО неможливо завдати раптово — ні технічно, ні організаційно. Про підготовку такого удару буде відомо заздалегідь, і наші союзники, Штати, перш за все, матимуть час і можливість для заходів реагування — як превентивних, так і відповідних.
- ЯО як систему стримування в СРСР створювали грамотні фахівці. Тому там є захист як від дурня, так і від маніяка.
- Для застосування будь-якого ЯО треба привести ядерні сили недоімперії в повну (а не підвищену!) бойову готовність. Це означає, крім іншого, що офіцери відповідних частин будуть по тривозі відправлені в командні пункти, бункери ракет тощо. Негайно почнеться виття в соцмережах від дружин цих офіцерів, що настає кінець світу.
- Ядерні боєголовки пристиковані до ракет тільки у підводних човнах, що знаходяться на бойовому чергуванні у світовому океані. Але це стратегічне ЯО. Крім того, польотних завдань для удару по Україні такими ракетами ніхто при Союзі, зрозуміло, не розробляв.
- Основна частина ЯО знаходиться у довгострокових сховищах — 10 національних і 30 регіональних. Сховище — це величезний підземний об'єкт, який можна порівняти за розмірами з підземним автопаркінгом великого супермаркету. Місця розташування сховищ відомі ще з часу їх спорудження при СРСР і постійно контролюються нашими союзниками як із супутників, так й іншими розвідувальними інструментами.
- Для доставки ядерного заряду його треба витягти зі сховища й у спеціальному контейнері доставити на ракетну позицію, або авіабазу, або безпосередньо у війська на фронт. Заряд "фонить", цього слабкого випромінювання достатньо, щоб засікти та відстежити переміщення боєзаряду із супутників або за допомогою літаків-розвідників. Відповідно, США мають можливість знищити такий заряд по дорозі за допомогою звичайної високоточної зброї, ядерного вибуху при цьому не станеться. Або вже після застосування (це вирішуватимуть у Білому Домі), за кілька днів знищити всі окупаційні війська РФ в Україні.
- У 2013 році в недоімперії проводили навчання з доставки ЯО зі сховищ на стартові позиції. Возили габаритно-масові макети. Штати навчання уважно відстежували, всі маршрути доставки їм відомі.
- Між Білим Домом і Кремлем діє "гаряча ядерна телефонна лінія" для запобігання ексцесам з ЯО. Ця лінія функціонує й досі. Вивезення навіть однієї реальної боєголовки зі сховища, про яке належним чином не повідомлено ядерним країнам, може розцінюватися як підготовка до нападу.
- Персонально Путін не може запустити застосування ЯО. Необхідне підтвердження міністра оборони, начальника генштабу, командувача ракетних військ стратегічного призначення, начальника 12 головного управління МО РФ. Далі кодові команди спускаються до рівня дивізій і так далі до конкретних молодших офіцерів, які безпосередньо забезпечують виконання наказу. У нинішній ситуації ймовірність того, що на низовому рівні наказ буде виконано мінімальна.
- Найцікавіше: ніхто, Кремль навіть не знає точно, чи є в недоімперії працездатне ЯО. Ядерні матеріали старіють. Випробування не проводяться з 1996 року. Про безладдя, що твориться в оборонному відомстві недоімперії, можна судити за "другою армією світу", танками "Армата", винищувачами 5 покоління та могилізацією, коли призовникам видають зброю сорокарічної давності.
Тож на сьогодні маємо черговий — ядерний — блеф Кремля. Мою оцінку ситуації могла б змінити спроба недоімперії провести "демонстраційні повітряні випробування ЯО". До цього, а також до нової евакуації посольств із Києва нам варто зосередитися на реальних загрозах, які несе ця війна.
Ось такий він, реальний світ, у якому нам пощастило жити.