Банкрутства банків в Україні будуть. Чи варто хвилюватися вкладникам щодо надійності банківської системи
У банківській системі України відбувається безліч всяких процесів різного характеру. Але загалом, запевняє фінансовий аналітик Євген Дубогриз, вона ніколи не була такою надійною, як зараз.
Фото: З відкритих джерел
| Це може здатися дивним, але в розпал війни банківська система України – сама надійність
Про банки, точніше, про банківську систему. Нотатки на полях.
Система в цілому. Стійка. Ліквідна, тобто гроші є. На загал – капіталізована, тобто, може працювати і надалі. Операційно прибуткова. Резистентна навіть до різких значних шоків, своїми словами, працюватиме і якщо трапиться ядерний вибух.
Чи стабільна? Ні. Що значить нестабільна? Те, що її теперішній стан, той, який ми бачимо – тимчасовий. One-time. Довго так тривати не може та не триватиме. Коли по системі понад 40% активів — це державні цінні папери (ОВДП+ДС+трохи інших), і більше половини процдоходів — це доходи від ОВДП+ДС, то так довго не триватиме. Не може банківська система ДОВГО настільки сильно залежати від держави, і не буде.
Куди і як воно зміниться – це велике питання. Це може бути і soft landing (не lending), коли НБУ потихеньку понижуватиме ставку та стимулюватиме банки правильними регуляціями виправляти структуру балансу, так і pretty hard landing, коли НБУ понижуватиме ставку різкими кроками, і лишить банки як є (за принципом "самі мали думати").
Концентрація великих банків зростає та зростатиме надалі. Було 73%, стало 79% по топ 10. Причому це суто ринкові речі, не пов’язані з масовими банкрутствами, банки грають на масштабі, великим простіше. Особливо, враховуючи, що там 4 державні.
"Хвостосховище", так колись назвав групу банків наприкінці списку, без якоїсь бізнес—моделі, або взагалі де-факто не банки, а щось інше, ліцензія там, це legacy та недогляд регулятора – розширюється. Тільки так зненацька залізли нещодавно і нарахували майже два десятки тих, хто або не знає, що робити, або не знатиме, що робити. Тобто, банкрутства будуть. Ризику для системи в цілому – аніякого.
Ризик – чи то пак виклик — лише в тому, як повернути робочі та великі банки до "нормального банківського життя". Як це робити, окрема велика тема, і то вся, як то кажуть, імовірнісна, тобто, може бути так, а може бути так.
Стрес-тести (разом із перевіркою якості активів) пройдуть зовсім безболісно для системи. Запасу має стати. Будуть проблеми в окремих держбанків, це секрет Полішинеля. Як одна розумна людина сформулювала (те що в голові крутилося, але словами не я сформулював): буде дірка в капіталі таких ось держбанків; перекриють дивідендами такого ось держбанка, ось і все. Та й взагалі, стрес-тести цього року – саме про стрес-тести, не про AQR, штука дуже потрібна, необхідна. Але жодних висновків та планів, не кажучи вже про дії регулятора, саме на стрес-тестах як таких будувати не варто. Чому – дивіться пункт 2: структура балансів та доходів банків тимчасова, а стрес-тест базується на статичному балансі, тобто на тому, що ситуація, яка була, триватиме певний час, декілька років.
Розвиток/відновлення кредитування – тільки за рахунок механізмів розподілу ризику. На цьому етапі інших варіантів немає. Весь ризик (я тут тільки про кредитний плюс операційний) повністю ніхто з банків не себе не братиме (якщо братиме у великих обсягах до активів – це скоріше привід для нагляду подивитися, що це за таке масове кредитування). Субсидіювання процентних ставок на чолі із 5-7-9, гарантії, страхування різних типів. Альтернативні типи "кредитування" — лізинг факторинг – швидко не буде, якщо буде взагалі. Тут регулятор поки не дуже допомагає, теж вичікує.
Комісійні – там поки що все safe. Але "війна інтерчейнджу та еквайрингу" - це штука така, може коли завгодно спалахнути.
Гемблінг, обмін валют, інші точкові штуки — все це суто точково, й точковими заходами і гаситься. Іноді просто треба поговорити. Жодних системних ризиків немає.
Ставки за депозитами? Виглядає так, що липень, хоча, думаю, що все ж таки серпень – то останній місяць бонанзи. Далі почнуть падати.
Чи можна в банки нести гроші? Можна, ніколи банківська система не була такою надійною для населення. Куди саме? Депозити та ОВДП; або, якщо хочеться якісь інструменти подохідніше, то й доведеться трохи часу в то інвестувати, спочатку по 10-12 годин на день, потім – як повноцінний робочий день; це вже не пасивне інвестування буде.