Терор із натяком на мир. Як Росія ударами по Одесі та Миколаєву схиляє Україну до переговорів
Сенс задуму Росії в обстрілах українських портів є суто політичним, переконаний військовий оглядач Олександр Коваленко. Таким чином Кремль хоче посадити Україну за стіл переговорів
Починає промальовуватись мета російських ударів по Одесі. Зрозуміло, цей терор пов’язаний із розривом "Зернової угоди", але в чому суть ударів по місту, яке було основним зерновим хабом? Суть проста – відновлення зернового діалогу, але на умовах Росії.
Причому не просто на умовах Росії, а за безпосереднього прямого контакту Києва та Москви. Адже "Зернова угода", як така, полягала між Україною, Туреччиною та ООН. У цьому трикутнику місця Росії не було. Так, вона там теж щось підписувала з ООН і Туреччиною, але юридично російський статус в угоді був номінальним.
Тепер же Росія хоче іншого статусу в цій угоді і намагається домогтися її ув’язнення єдиним їй відомим методом – терором. Але й це насправді ще не кінцева мета терористів.
По суті, якщо Росії вдасться примусити Україну піти на таку угоду, через двосторонній контакт, нехай і за участю ООН і Туреччини, для Москви це стане першим кроком у спробі примусити Київ до діалогу про "перемир’я", так критично необхідного російським окупаційним військам.
Тобто багатоходівка Кремля гранично зрозуміла – через терор змусити Україну піти на першу, здавалося б, не стільки критично важливу угоду, а через неї, примусити до того, якої окупанти домагаються з 2022 року, щоб у період паузи відновити та накопичити сили.
Безперечно, ні на які переговори з окупантами не можна йти. Вони слабшають і відчувають це, пауза їм критично потрібна і не маючи змоги змусити світ безпосередньо, вони шукають обхідні шляхи. Але ці обхідні шляхи і терор лише підкреслюють плачевність і конвульсивність становища терористів.