Удар по Одесi готувався давно. Чому його не варто пов'язувати з атакою на Кримський міст
Удари по Одесі та Миколаєву лише на перший погляд схожі, на відплату за Кримський міст, стверджує телеведуча Ольга Лень. Вона нагадує, що в Росії про це говорили ще місяць тому
На халепу з Кримським мостом російські пропагандисти реагують вже звично — традиційними криками про удари хоч кудись. Цього разу про центри прінятія рєшєній волають менше, а більше про руйнування всіх українських мостів. І їх цього разу поплавило дійсно сильно, тому що ще живі в пам'яті розповіді про супернадійну охорону цього моста. Красиві картинки малювали з бойовими водолазами, катерами і системами ППО. Там навіть бойові дельфіни були. Але щось з дельфінами, напевно, пішло не так, тому й прилетіло вдруге. Коротше, ходять як обпльовані тепер.
Але і ці крики вже звичні, і нового там в погрозах мало. А от дійсно цікаво, що вся історія з мостом абсолютно ніяк не перегукується з ударами по Одесі і Миколаєву. Від слова зовсім. Тобто, зараз російські пропагандисти намагаються удари по українських портах подати так, ніби то "удари возмєздія". Але насправді, це зовсім не так. По портах України росіяни вирішили бити ще з місяць назад. І про удари по українських портах і конкретно по зернових терміналах також почали говорити вже давно. Найбільш яскравий і відвертий спіч щодо цього ще 9 липня видав Соловйов. Зрозуміло, тоді ніяких ударів по Кримському мосту ніхто в РФ і близько не сподівався.
Скажу більше, російські пропагандисти на 17 липня вже підготували провокацію, яка б їм дозволила волати про українських терористів. В ФСБ зняли смішний і вкрай непереконливий ролик про "нацистів", яких затримали буцім-то за планування замаху на Маргариту Симоньян і Ксюшу Собчак. Далі збиралися це розганяти з понеділка. Але тема геть скисла на тлі більш яскравих і реальних подій. Аж настільки, що геть про неї в телевізорі забули.
І в уявленні Кремля руйнування українських портів — це такий спосіб для РФ вийти з зернової угоди, але так, щоб не полаятися з Ердоганом. Розбити портову інфраструктуру України, щоб не було звідки завантажувати сільськогосподарську продукцію. Немає портів — не попливуть суховантажі. Не попливуть кораблі — не буде зернових угод. А ще буде більше голоду і мігрантів з країн Африки та Азії, що завжди раді організувати росіяни.
Тому що продовжувати зернові угоди в Кремлі не хочуть — ці угоди дуже не популярні в глибинному народі. І дуже важко їх представити народу якось інакше, ніж особистий корупційний навар оточення Путіна і, в цілому, принизливе для РФ примушення росіян до миру і життя в цивілізованому світі.
До того ж вималювалася перспектива, що кораблі з українським збіжжям можуть поплисти і без згоди РФ. А тоді ситуація стане ще більш принизливою для РФ, бо яскраво покаже, як прекрасно може жити світ, якщо росіяни не контролюють Чорне море.