Катастрофа під Куп'янськом – міф та паніка. Як слід реально оцінювати те, що там відбувається

Дещо про "Куп'янську катастрофу", або трохи диванної аналітики.

На Куп'янському напрямку, як ми з вами й передбачали, шановні читачі, ситуація виявилась не такою однозначною, як вже хтось поспішив "гучно заявити" у соціальних мережах про катастрофу української оборони й "прущих на Боровую" росіянах.

Виявилось, що ввід противником у бій головних сил 4-ї "кантемирівської" танкової дивізії (тд) у напрямку Райгородка — Первомайське насправді, не дуже, скажімо так, вдале рішення. Судячи зі всього, моя позавчорашня думка щодо цього питання, збіглася із вчорашньою думкою російського командування. Внаслідок чого трапилось, принаймні 2 речі:

• передові підрозділи 13-го танкового полку (тп) противника, які до цього просунулись західніше с. Надія, були вимушені відійти на рубіж Надія — Сергіївка
• зокрема, передові підрозділи 423-го мотострілецького полку (мсп) противника зробили те саме у районі с.Новоєгорівка, залишивши район північно-західніше села й тимчасово припинивши атаки на с.Твердохлібове.

Очевидно, що якби "наступ розвивався успішно" обидві тактичні групи противника вже зімкнули би свої суміжні фланги десь по лінії Сергіївка — Новосергіївка… Поки, противнику доводиться діяти по двох рознесених напрямках — на Первомайське та на Твердохлібове… причому, не так щоб дуже швидко та стрімко. Що, до речі, й примусило його до раптового перегрупування сил й засобів, ось так прямо посеред свого "ошеломительного наступления"…Воно вилилось у розгортанні на напрямку "головного удару" додатково підрозділів 752-го мсп противника та підтягування у смугу 423-го мсп, підрозділів 15-ї омсбр.

Думаю, найближчим часом, противник все ж-таки відновить свої атаки у бік с.Твердохлібове та с.Копанки.

Окрім цього, варто очікувати атаки противника з району с.Джерельне у бік с.Андріївка (ймовірно, противник введе у бій по цьому напрямку підрозділи 12-го тп, підтриманні батальйоном БАРС-9), ну й по обох флангах с.Новоселівське, очевидно, продовжить свої атаки тактична група з підрозділів 7-го мсп та 27-ї омсбр противника у напрямку на с.Берестове та с.Стельмахівка.

Але, загалом, як на мене, характеризувати становище на напрямку Борова та Куп'янськ, як "критичне" чи "вкрай важке", ще передчасно з двох причин…

• Це лише початковий етап оперативно-тактичного наступу противника на цих напрямках. Най "цікавіше" почнеться, коли противник розпочне наступати безпосередньо на Куп'янськ, а не на Борову…
• Виходячи зі складу ударних оперативно-тактичних угрупувань противника, які він зосередив та розгорнув на Куп'янському напрямку та по напрямку на м.Борова, його командування розраховує добитися виконання поставлених цілей застосуванням виключно тактичних та оперативних резервів. Але річ у тому, що їх банально не вистачає для досягнення тих цілей, які воно ставить перед собою…

Якщо на тактичному рівні, у нього ще є десь по 4-5 батальйонів на кожний напрямок\ділянку (та й то, значна частина їх це — "барсікі", "мобрезерв", "тер-войска" чи взагалі "Шторм- Z"), то в оперативному резерві на все УВ "Запад"… є 2 мотострілецьких полка 18-ї мсд 11-го АК — 79-й та 275-й мсп.

У зв'язку з цим постає одне закономірне питання…

Ну добре, припустимо, що противник прорве оборону ЗСУ, як у напрямку на Борову, так й далі — на Куп'янському напрямку… але чим, в такому разі, російське командування збирається "розвивати успіх", чи, наприклад, штурмувати власне Куп'янськ-Вузловий та м.Борова… двома мсп?

Ось вам приклад…

Зараз, додатково ввести у бій у напрямку на с.Стельмахівка противник може виключно лише 11-й танковий полк 18-ї мсд… а у напрямку на с.Чернещина чи с.Первомайськ — не більше 2-х зведених тактичних загонів 24-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП), що, до речі, само по собі є "тактичним ізвращЄніЄм".

Тобто разом на напрямку "головного удару" противник має можливість додаткового підсилення у розмірі до 5-и мотострілецьких (умовно) та танкових батальйонів, це у смузі шириною близько 30 км по прямій… Це приблизно по 6 км на батальйон в реалі (при нормі, "по підручнику", ширини смуги наступу батальйону — від 600 м до 1 км по фронту). Тобто, стає зрозуміло, що навіть тактичних резервів у противника, як-то кажуть… "під обріз".

На сьогодні у смузі свого наступу на Борову противник зосередив десь приблизно до 120- 150 справних танків та близько 420-430 ББМ (це — всіх типів та у всіх формуваннях разом, а не тільки на ділянках "прориву"), має безпосередньо у смузі наступу — до 110-120 одиниць ствольної арти та десь під 65-70 установок РСЗВ.

Проблема противника полягає в тому, що якщо зараз "полностью вложиться" у прорив до Борової (тобто, наростити чисельність особового складу та ОВТ за рахунок найближчих резервів, наприклад, зі складу сусідніх частин й з'єднань, поки не задіяних у наступі), то на наступний етап (Куп'янськ)… може виникнути "дЫфицЫт", причому, як штурмової піхоти у складі резервного компонента, так й ОВТ…

Особливо в умовах, коли ЗСУ "рвуть" Бахмутський район оборони противника й тиснуть у Південній операційній зоні, тому звідти "у ролі підсилення" на північ також багато не натаскаєш. Тим паче, що це й ризиковано з оперативної точки зору.

А вся ця "геніальна операція" по виходу на рубіж р.Оскіл, без саме Куп'янського етапу, буде позбавлена будь-якого сенсу… Навіть, сам по собі, гіпотетичний прорив противника до м.Борова, в такому разі, буде позбавлений всього свого зиску. Він просто стане черговим етапом "розпорошення ресурсів".

Пару тижнів тому, коли противник тільки закінчував етап оперативного розгортання своїх угрупувань на Куп'янському напрямку, я писав про стратегічну помилку російського командування, але тоді я її не назвав…

Так ось, я сьогодні її назву (вже можна). Російське командування, на мою ну-у-у дуже суб'єктивну думку, помилилось із вибором моменту початку свого наступу на Куп'янському напрямку… й дуже скоро, воно цю помилку відчує повною мірою…

Джерело