Форсування Дніпра: як Україна може успішно проломитися через річку та що для цього потрібно

На Таврійсько-Кримському напрямку противник продовжує докладати певних зусиль, або ліквідувати низку тактичних плацдармів ЗСУ на лівому березі р. Дніпро.

Зокрема, у районі м. Олешки противник підтягує додаткові сили та засоби за напрямком Олешки-Дачі. Наразі командуванням противника на цьому напрямку вже зосередило та розгорнуло підрозділи зі складу:

• 127-ї окремої розвідувальної бригади (орвбр) 22-го армійського корпусу (АК);
• 10-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП);
• 108-го десантно-штурмового полку (дшп) 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд);
• 385-го мотострілецького полку територіальних військ (мсп ТрВ);
• 1253-го мсп ТрВ;
• зведений батальйон морської піхоти (особовий склад з 61-ї та 810-ї окремих бригад морської піхоти \обр МП);
• "добровольчий" батальйон колаборантів типу БАРС — "Херсон".

Зазначені сили та засоби противника розгорнуті на відрізку с. Солонці – с. Піщанівка, включно з м. Олешки та прилеглої до нього території.

Дії цієї тактичної групи підтримують вогневі підрозділи:

• 8-го артилерійського полку (ап);
• 1141-го ап ТрВ.

Сенс дій противника полягає в тому, аби прорватися з північної околиці м. Олешки (район автомобільної розв'язки) у бік с. Дачі (район зруйнованого Антонівського автомобільного мостового переходу) й так примусити передовi підрозділи ЗСУ, які в цьому районі утримують плацдарм, полишити лівий берег Дніпра.

Зі свого боку, у флангових районах цієї ділянки командування противника також здійснило низку заходів із метою не дати передовим підрозділам ЗСУ розширити (збільшити) вказаний плацдарм.

Зокрема, у районі м. Гола Пристань підрозділи 80-ї "арктичної" окремої мотострілецької бригади розгорнулися фронтом на північ і захід, а в районі с. Підстепне зосередився батальйон зі складу зведеної тактичної групи 7-ї військової бази (ВБ) противника. Зі свого боку, в районі с. Козачі Лагері фіксуються підрозділи 205-ї омсбр противника, які, очевидно, прикривають дорогу Т-22-06.

На сьогодні противник здійснив уже декілька "генеральних" спроб позбутися тактичного плацдарму ЗСУ в районі с. Дачі та зруйнованого Антонівського автомобiльного мосту. Але поки що не досить вдало для себе…

Основними факторами, які ускладнюють противнику дії щодо ліквідації плацдарму ЗСУ, є несприятливий характер місцевості, на якій йому доводиться діяти (різко пересічна заплава рік Дніпро та Конка, вкрита щільними зарослями та яка включає чималу кількість рукавів, стариць, проток і відкритих водойм), а також досить високий рівень ефективності підтримки передових підрозділів ЗСУ вогневими підрозділами української артилерії з правого берега…

Зокрема, варто розуміти, що більш-менш значними силами за підтримки бронетехніки противник у цьому районі може діяти виключно лише вздовж дороги між м. Олешки та зруйнованим Антонівським мостовим переходом. Тому що характер іншої місцевості, яка оточує дорогу, майже повністю виключає такі дії. Це спрощує передовим підрозділам ЗСУ організацію оборони на плацдармі та відповідно ускладнює дії противнику…

Але загалом ситуація в зоні відповідальності УВ "Днепр" противника наразі характерезується як стабільна. Противник прагне організувати оборону ключових населенних пунктів у прибережній зоні, зокрема:

• м. Гола Пристань (80-а омсбр);
• с. Стара та Нова Збур'ївки (61-а обр МП);
• на рубежі с. Покровське — с. Рибальче розгорнуті підрозділи 126-ї окремої бригади берегової оборони (обр БО) 22-го АК і 1199-го мсп ТрВ;
• у районі с. Козачі Лагері обороняються лівофлангові підрозділи 205-ї омсбр…

По суті, усі кадрові з'єднання 49-ї загальновійськової армії (за виключенням 34-ї омсбр, яка зараз воює у складі УВ "Восток") і 22-го армійського корпусу (які, власне, і складають основу УВ "Днепр") уже розгорнуті в прибережній смузі (тобто в першому ешелоні). До того ж очевидно, що противник концентрує свої головні зусилля на відрізку між м. Гола Пристань — м. Нова Каховка (тут зосереджена та розгорнута основна маса військ (сил) зі складу всього УВ "Днепр", включаючи його оперативні резерви).

Очевидно, що ймовірність форсування р. Дніпро українськими військами вверх за його течею, північніше за м. Нова Каховка противник розглядає як низьку (тут розгорнуті лише окремі підрозділи 205-ї омсбр і ще один зведений тактичний загін 10-ї обр СпП)…

У зв'язку із подіями на Кримсько-Таврійському напрямку в експертному середовищі вже зазвучали різноманітні думки й оцінки щодо того, що його цілком можливо та навіть варто розглядати як альтернативний стосовно Мелітопольского чи Бердянського…

Дійсно, за формальними ознаками це здається нібито доречним:

• відстань за прямою від с. Дачі до м. Армянськ — 94 км, а від м. Нова Каховка до того ж м. Армянськ ще менша — 75 км. Це цілком співставно з тими відстанями, які доведеться пройти ЗСУ на Мелітопольскому та Бердянському напрямку, аби вийти до північного узбережжя Азову;
• військ противника на цьому напрямку дійсно набагато менше, ніж на Мелітопольскому та Бердянському…Так само, як і їхня "якість" (тобто, рівень боєздатност) гірша, ніж у УВ "Восток". Їх навіть порівнювати в цьому сенсі не варто, бо різниця ця буде просто кричущою;
• така сама ситація з підготовленною обороною противника. Вона на цьому напрямку носить вогнещевий характер і в основному обладнана в інженерно-фортифікаційному плані, і МВЗ саме в прибрежнй смузі, тобто в першому ешелоні… А в глибині оперативної побудови військ УВ "Днепр" вона переважно прикриває важливі (ключові) населенні пункти в сенсі доріг та інших комунікацій, прохідних проміжків між цими вузлами й опорними пунктами, а також районами оборони — досить…

Існує ще ціла низка факторів, які кажуть саме "за" цей напрямок. Тобто розглядати його як альтернативний Мелітопольскому та Бердянському за формальними ознаками цілком можливо…

Але є один нюанс, який зводить майже на нівець усі ці розрахунки, — необхідність ОДНОМОМЕНТНОГО форсування Дніпра значними за обсягом силами та засобами…

Це ну-у дуже складне та важке завдання для військ наступу. Особливо за умови активної протидії противника… Досвіду форсування такої водної перешкоди як Дніпро в умовах РЕАЛЬНИХ бойових дій і ще й "важкими" частинами та підрозділами в ЗСУ практично немає… Так, на навчаннях і тренуваннях ЗСУ долали головну українську річку, до того ж неодноразово, у тому числі й у нижній течії і в тому числі частинами та підрозділами з бронетехнікою та артилерією… але не в ході реальних, практичних бойових дій.

Нагадаю лише один нюанс — під час спроби саме наступати за необхідності форсування досить серьйозної водної перешкоди очевидно виникне одностайна потреба у вирішенні цілого КОМПЛЕКСУ достатньо складних завдань — починаючи з філігранного відпрацювання питань управління військами та налагодження ну дуже чіткої взаємодії між їхніми складовими частинами, закінчуючи спроможністю й здатністю ШВИДКО та ВІДРАЗУ форсувати річку значними силами та засобами бодай на одній ділянці (а ще краще — на декількох) і можливістю прикрити УВЕСЬ цей процес із повітря…

Про потрібний у такому випадку професйний вишкіл і рівень оснащенності частин і підрозділів інженерно-саперних військ (ІСВ) я навіть не згадую… І так зрозуміло, що від них за таких умов вимагатимуть тотального МАКСИМУМУ в цих питаннях.

Тож підсумуймо…

Оцінювати шанси ЗСУ на успіх у такого роду гіпотетичній операції, де потрібно форсувати Дніпро, зважаючи на той факт, що "збій" у реалізації хоча би одного пункту її плану невідворотньо призведе до повного провалу всієї операції (особливо в частині саме подолання водної перешкоди) разом… звичайно, можливо. Так само як розглядати взагалі можливість її проведення. Що, власне, сьогодні й робить чимала кількість експертів.

Але на мій погляд, такого роду дії на цьому напрямку варто реалізовувати на практиці виключно в загальному контексті реалізації стратегії дій ЗСУ в усій Південній операційній зоні.

Іншими словами, ломитися через Дніпро в його нижній течії має сенс виключно тоді, коли на Мелітопольскому чи Бердянському напрямках почне виходити щось значніше. Ось тоді ефект від наступуп через Дніпро може досягнути максимального рівня.

Або принаймні проводити цей наступ узгодженно з діями на Мелітопольскому та Бердянському напрямках. Розглядати форсування Дніпра як "ізольовану" та "самодостаню" операцію явно не варто…

Джерело