Не бідний родич, а реальний конкурент. Чому Україну чекають у ЄС
У скандалі довкола українського зерна можна побачити і позитив, вважає блогер Михайло Ведмідь. І насамперед конфлікт свідчить про те, що Європа почала сприймати нашу країну всерйоз.
Знаєте, я радий всім цим заявами польських урядовців про блокаду українського зерна та інших с/г продуктів.
Радий з трьох причин:
По-перше, саме це дає мені впевненість, що в ЄС нас чекають насправді, а не декларативно. Бо ті самі поляки пройшли крізь це 20 років тому. І перед Афінським самітом були страйки європейських фермерів та профспілок, були контраверсійні (аж до ворожості) заяви політиків, було нагнітання антипольської істерії в ЗМІ. Все це було. Але Польща в ЄС та отримала від партнерів по "унії" все необхідне для розвитку до сьогоднішнього рівня.
По-друге, в Польщі зараз вибори, а передвиборчі гасла та реальні дії обраного політика — це "дві великі різниці", як в нас, так і в них. І в цьому ми неодноразово переконувалися. Полякам треба тут і зараз схилити виборця на свій бік, а партнерство з нами — поза електоральними циклами. Бо ніхто з польських політиків не хоче бути тим, хто віддасть наказ відступати за Віслу (як в нещодавно висвітленому плану оборони від 2011 року).
По-третє, наразі ми для Польщі (і всього ЄС) вже не бідний родич, якому можна щось пообіцяти нездійсненне і забути, а цілком реальний конкурент в боротьбі за ресурси. А значить — це шанс в складних, але позитивних, умовах вступити до внутрішньоєвропейського конкурентного середовища. Бо ми є щитом Європи! І цей статус ніхто, в здоровому глузді, не хоче в нас переймати. А значить — ми можемо нав'язувати свою точку зору та свої інтереси, і вчитися враховувати інтереси партнерів.
Буде складно, буде боляче, багатьом не сподобається… але буде фантастично цікаво!
Вітаю всіх нас в новому чудовому світі!
Вітаю в дорослому житті!