Європейці не такі вже й щасливі. Чому Україні не варто брати приклад із благополучного Євросоюзу
Ментальний стан українців під час війни дуже складний, таким же буде і після перемоги. Для виходу з нього, розмірковує економіст Ярослав Романчук, потрібно буде врахувати досвід Євросоюзу, де далеко не всі щасливі.
Для ментального благополуччя допоможіть матеріально.
У Євросоюзі тільки кожен десятий почувається щасливим.
Щастя нині — рідкісне явище. Навіть у благополучних країнах Євросоюзу. Щасливими оцінили свій стан лише 11% громадян країн ЄС або ~40 млн дорослих. Повними енергії — лише 7% (26 млн осіб). Такі дані отримано в опитуванні жителів Євросоюзу Flash Eurobarometer 530. Воно було опубліковане в жовтні 2023 р. і присвячене оцінці ментального здоров'я. Якщо ми підсумуємо всіх тих, хто почувається напруженим, втомленим/спустошеним і похмурим/пригніченим, то в середньому в ЄС таких 51% населення або ~190 млн дорослого населення. Найбільша частка таких зафіксована в Італії — 61%, на Кіпрі — 60%, у Чехії — 58% та Греції — 56%.
У Євросоюзі найбільша частка населення вважає себе сповненими енергії в Греції та Словенії — 10%. Найменше таких в Естонії та Литві — 4%. Найбільша частка населення, яка почувається щасливою — у Данії (23%) та Нідерландах (22%), найменша — в Естонії, Угорщині та Словаччині (7%). Спокійними і мирними почуваються 40% литовців і 38% словаків (максимум у ЄС). Найменше таких на Мальті (19%) і в Чехії (21%). Напруженими почувалися 20% болгар, італійців та кіпріотів. Найменше таких у Фінляндії (7%) і Швеції (8%). Втомленим/спустошеним почувалися 34% фінів та ірландців. Найменше число таких у Болгарії (20%) і Нідерландах (21%). Найбільша частка похмурих/пригнічених у Греції (18%) та Іспанії (16%), найменша — у Словенії, Німеччині та Австрії — 4%.
Найбільша частка населення, яка відчувала емоційні або психологічні проблеми (такі, як почуття депресії або сильного занепокоєння) зафіксована в Литві (69%), на Мальті (67%), на Кіпрі (63%), у Латвії (61%) та Греції (60%). Найменше таких у Данії (34%) і Нідерландах (35%).
Життя в психологічній, емоційній напрузі, у бурхливих інформаційних потоках накладає сильний відбиток на поведінку людини, її економічну та громадянську поведінку. У такому стані вона набагато більшою мірою схильна до маніпуляцій, провокацій. Вона схильна вірити в містичне й таємниче, у змови, вироки та інші паранормальні явища.
Джерело найбільшої містичної віри сучасного європейця — Держава. When in doubt — shout "Government!" Невизначеність і тривога, напруга і занепокоєння — сформувалася стійка звичка вирішувати всі проблеми через Державу. Вона переросла статус тотемного стовпа і кумира. Вона стала Левіафаном, колективним Государем. Регулює кожен крок. Контролює кожен продукт. Перевіряє кожен подих. Моніторить будь-яке явище/дію. Аби чогось поганого/ризикованого не вийшло. Керує грошима і знаннями. Екзаменує вчених і робітників. Курирує виробників. Ледь що — накидає вуздечку або заганяє під плінтус.
Унаслідок націоналізації системи грошей і освіти, охорони здоров'я та інфраструктури європеєць поступово перетворювався на ніженку й інфантила. Благо система захисту прав власності працювала, та й інститут приватної власності ніхто не оголошував поза законом. Тому Європа багатіла. Давно вирішила проблему виживання. При цьому поняття "бідність" наповнилося зовсім не тими смислами, як на початку XX століття. За даними Євростату, 95,3 млн громадян ЄС (21,6% населення) перебувають у зоні ризику бідності та соціального виключення (social exclusion). Це означає, що вони підпадають під один із трьох критеріїв:
- Ризик бідності після отримання соціальних трансфертів.
- Високий ризик матеріальних і соціальних поневірянь.
- Проживання в сім'ї з низькою трудовою інтенсивністю.
Протягом XX століття в Європі адресна допомога для людини в реальній біді поступово перетворювалася на пільги/преференції для великих соціальних груп. Потім законом її перетворили на право людини. У тих, хто мав платити за реалізацію цього права, особливо не питали. Держава загального добробуту перетворилася на Державу загального інтервенціонізму. У кожній бочці затичка. Кожній примсі відмичка.
Так, рівень матеріального благополуччя в ЄС дуже високий. В Ірландії у 2023 р. ВВП на душу населення перевищить $112 тисяч. Румунія швидко наближається до $20 тисяч per capita. Польща, Угорщина цей рубіж подолали, а Литва, Чехія, Словаччина та Естонія вже освоїлися в районі $30 тисяч на душу населення. Проте бажання отримувати більше благ, зокрема поправляти своє фінансове становище, є головним способом поліпшення ментального здоров'я. Скільки не говори про духовну їжу, але їжа з духовки все одно домінує, навіть якщо у тебе ВВП per capita під $40 тисяч.
Ментальний стан українців під час і після війни дуже складний. Немає одного простого способу нейтралізувати все негативне, тривожне, що накопичилося за цей час. Головний спосіб відновлення ментального балансу українців — розкріпачення економіки та ринку праці. Головне, щоб кожен мав можливість занурення в роботу, заняття своєю справою. Прості податки, надійні гроші, гнучкий ринок праці, відсутність бар'єрів на вихід на всі сегменти ринку, вільні відносини між Виробником і Споживачем у режимі добровільного управління ризиками — ось що дасть змогу максимально швидко захопити українців конструктивною, позитивною, продуктивною роботою, яка дасть змогу швидко перемкнутися зі стану "біль, тривога, спустошеність" у стан "жити, творити, дерзати". Якщо ж Україна скопіює нинішні європейські інститути соціального забезпечення, управління ризиками, централізації ухвалення економічних рішень, то травми війни, безробіття і соціального виключення породжуватимуть дуже велику низку конфліктів, збитків і лиха.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.