Другий паспорт – не порушення. Чому українцям не потрібен закон про подвійне громадянство
В Україні перейнялися запровадженням статусу подвійного/множинного громадянства. Але чи варто займатися цим питанням окремо, ставить риторичне запитання юрист Олександр Чебаненко — адже українське законодавство ніде не забороняє цей статус
Тут голова Міністерства закордонних справ України зробив чергову "цікаву" та "актуальну" заяву.
А саме, щодо необхідності запровадження в Україні подвійного/множинного громадянства.
Дійсно, ми вже вирішили питання щодо створення Спеціального міжнародного трибуналу (насправді — ні, і ситуація виглядає тупіковою), щодо виключення Росії з Ради безпеки ООН та ООН взагалі (насправді — ні, ми навіть не спромоглися позбавити РФ права голосу в Раді безпеки стосовно питань України, хоча це прямо передбачено Статутом ООН, адже РФ — "сторона конфлікту"), щодо повернення наших дітей, викрадених Росією і тому подібне…
Можна зайнятися більш актуальним питанням — подвійним громадянством…
Чи не тому, що у багатьох "поважних людей", зокрема, на державних посадах, воно дивним чином з'явилося, зокрема, навіть під час відкритої війни, а оприлюднення цього факту може дуже негативно вплинути на рейтинги?
І це питання "доручено" вирішити міністру?
Звичайно ж, ні.
Геть домисли та інсинуації!
Що ж стосовно питань множинного громадянства в Україні, то близько двох років тому я підготував відповідний матеріал.
Трохи цитат звідти:
"…повна заборона на наявність у громадянина Україна ще й іншого громадянства в нашому законодавства наразі відсутня.
А в цьому випадку діє правило "дозволено все, що не заборонено".
На думку спадає єдине обмеження, яке стосується чисельної категорії громадян, а саме, держслужбовців.
На нашу думку, пропонуючи закріплення в законі право українців на біпатрізм, необхідно мати на увазі наступні питання:
- Наскільки біпатрізм є актуальним з урахуванням того, що чинне українське законодавство його фактично дозволяє?
- Чи є на сьогодні українська діаспора реальним фактором державотворення та чи може вона стати дієвим чинником зовнішньополітичного та зовнішньоекономічного розвитку?
- Чи сприймають всі діаспоряни Україну як своє національне багатство, а не як "розхідний матеріал", "проект" чи можливість отримати в резюме графу про перебування на високій посаді, а далі виїхати на "запасний аеродром"?
- Чи здатна Україна реалізувати дієвий правовий механізм, щоб вимагати від біпатридів виконання їхніх обов’язків перед Україною?
- Наскільки вигідним для України буде запровадження біпатрізму?
- Чи матиме Україна дієвий механізм контролю, в тому числі, заборони або недопущення отримання українцями паспорта держави-агресора?
- Чи матиме Україна дієвий механізм недопущення продажу української сільськогосподарської землі та стратегічних об’єктів промисловості іноземцям через біпатридів?"
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.