Розділи
Матеріали

Росія готується до рейдів і диверсій. Навіщо РФ купує китайські багі

У Росії оголосили про закупівлю в Китаю багі Desertcross 1000-3 у великій кількості. Військовий оглядач Олександр Коваленко пояснює, навіщо це робить агресор і як ці надпрохідні машини можуть бути використані на фронті.

Маневрені та надпрохідні китайські багі

У Росії оголосили про закупівлю в Китаю багі "Desertcross 1000-3" виробництва "AODES". Якось ця новина була не надто висвітлена в нашому інформаційному просторі. А даремно.

І тут навіть не питання в тому, що Росія на настільки високому офіційному рівні намагається показати, що Китай їй допомагає у війні технікою. Хоча це не зовсім так, оскільки багі не належать безпосередньо до класу військової техніки, і в цьому випадку постачання багі не варто порівнювати з постачанням боєприпасів, танків чи гаубиць.

Питання навіть не в тому, що "AODES" — це спільна американо-китайська компанія, до якої можуть виникнути питання як у Вашингтона, так і в Пекіна, який намагається абстрагуватися від таких постачань. Питання в тому, що такі поставки говорять про зміну тактики та підходу до ведення бойових дій російським командуванням у перспективі.

Російська сторона заявляє, що до військ уже поставлено понад 530 багі "Desertcross 1000-3" і готується контракт на закупівлю ще близько 1600 одиниць.

"Desertcross 1000-3" — це багі з підвищеною прохідністю, що дозволяє в умовах бездоріжжя не лише вирішувати логістичні питання й евакуювати поранених, а й здійснювати рейдові заходи, проводити диверсійно-розвідувальну діяльність.

Тобто командування РОВ усерйоз готується до переведення низки ділянок війни саме в таку площину. До того ж багі дозволяють високомобільно використовувати дозорні групи для протидії противнику. Наприклад, через відсутність мобільності окупанти буквально на очах втрачають контроль над лівим берегом Дніпра.

Звичайно, можна говорити і про розпилення бюджетних коштів на тлі такої закупівлі. Один такий багі оцінюється російською стороною залежно від комплектації у 20-26 тисяч доларів, хоча середня вартість — $16 тисяч. Та й зі врахуванням заяв про закупівлю вже пів тисячі таких машин на фронті їх поки що не бачили. Але навіть якщо не говорити про розпилювання й інші нюанси, подібні тенденції слід враховувати.

У нашому інформаційному просторі постійно робляться акценти на дронах, що займають у волонтерській діяльності основну частину, але кластер багі залишається якщо не мінімальним, то взагалі без уваги. Хоча є непогані вітчизняні напрацювання, той самий "Хижак" від вінницької групи "Buggy" для ЗСУ, але на системному державному рівні постачання військ такою технікою не видно.

Власне, тенденції приблизно такі, й ігнорувати їх не варто.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело