На кого працюють маски-шоу: як зрозуміти, що відбувається в Україні під гаслом боротьби з поганим бізнесом
Оглядач Ігар Тишкевич пропонує простий спосіб зрозуміти, що відбувається в Україні під час масових перевірок бізнесу. Якщо справи не доходять до суду або не розглядаються — значить, перед нами звичайне "обскубування гусей"
Як розібратися в логіці "маски-шоу"
Останні тижні активно говорять про активність силових структур у спробах організувати масові перевірки бізнесу, виставити претензії підприємцям. Бізнесмени вживають різні визначення того, що відбувається, аж до "беруть у заручники власників компаній".
Представники державної влади, навпаки, стверджують, що йде боротьба з корупцією та ухиленням бізнесу від податків.
У кожного — своя правда і свої аргументи. Розібратися в тому, що відбувається, складно. Але є один критерій, який (після певного часу) з 90% ймовірністю може вказати на логіку процесів. Це статистика рішень судів.
Усе просто: якщо є кримінальна справа, вона рано чи пізно передається до суду. І, якщо доказова база зібрана, є рішення. Це боротьба з корупцією (можна сперечатися про методи, але є початок процесу і є логічне завершення).
Але, якщо справу до суду в адекватні строки не передано, або не передано зовсім, маємо іншу логіку. Де ключовим параметром успішності є не довести провину, а тимчасово "закрити" власника бізнесу. Навіщо? А тут дивимося, чи буде справа взагалі передана до суду. Якщо ні — банальне, користуючись визначенням одного з "економістів від влади", "обскубування гусей". Де важливо створити загрозу бізнесу (або людині) і потім "порішати".
А також гонитва співробітників частини силових органів за "показниками". Тобто — більше, голосніше, резонансніше.
Я дуже сподіваюся, що працює перший алгоритм. І це можна буде оцінювати вже влітку 2024 року. Просто взяти найбільш резонансні затримання 2023 року і поставити просте запитання — "і що?".
Якщо нічого, то перед нами або кричущий непрофесіоналізм силовиків, помножений на службове завзяття, або ті самі гуси і щипачі.
Кумедно, але навіть службове завзяття можна було б обернути на користь. Свого часу пропонували в митній сфері механізм. Премія митнику (у нашому випадку, слідчому) у разі доведення (судом — це важливо) порушень. Простіше кажучи, певний % від суми. З'являється зацікавленість працювати активно.
Але такий механізм потребує стримувань. Наприклад, депримування (а після кількох кейсів — і звільнення), якщо справи в судах розсипаються. Тоді до питань "маски-шоу" підходитимуть зовсім по-іншому.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.