31 тисяча українців і 180 тисяч росіян: як рахують реальні втрати на війні

Президент оприлюднив кількість загиблих українських воїнів за два роки великої війни — 31 тис. У мережі розверзлося пекло.

Нагнітають не тільки російські боти, а й маса живих українців, зокрема — патріотичних патріотів, з якими щось трапилося. Залишу без коментарів.

Я не планував нічого писати на тему наших втрат. Дуже складно. Особливо — коли є особисті історії. І їх дедалі більше. Коли ми рахуємо знищених росіян — це статистика. Наші — це не статистика. За кожною цифрою уявляєш людину. Це рани близьких і одна велика спільна рана.

Проте треба абстрагуватися і підкреслити кілька моментів, бо емоції шкодять і руйнують.

Перше

Я отримую уявлення про втрати з 2014 р. Повторю те, що вже неодноразово повторював: жодне озвучене число втрат без десятка уточнюючих запитань вам нічого не скаже. Жодна відокремлена цифра не буде вичерпною.

Щоб цифра почала говорити — потрібно розуміти її структуру. Якщо ви не знаєте детальної структури — не варто робити висновки, називати якісь дані про втрати "неправдивими", "заниженими/завищеними" тощо. Ваші особисті відчуття про втрати завжди (!) будуть неправильними.

Основна проблема в тому, що при озвучуванні втрат різні суб'єкти оперують числами з різною структурою. Звідси різноголосся.

Багато хто вже розібрався, що є безповоротні та санітарні втрати. Вивести адекватну інтегральну цифру непросто, будуть спотворення. Наприклад, воїн може бути тричі поранений і тричі повернутися в стрій. Відкриті дані про санітарні втрати лише в загальних рисах описують ситуацію.

Тому будь-яке число потрібно сприймати як орієнтир, не як абсолют — а як порядок цифр. Якщо є необхідність заглибитися — усвідомлюйте структуру даних.

Друге

Що стосується безповоротних втрат — є бойові (загиблі на полі бою, полонені, зниклі безвісти, померлі від ран на етапі евакуації або в госпіталі, які втратили через поранення здатність нести службу тощо) і небойові (померлі від хвороб, ДТП, суїцидів, нещасних випадків, виведені з низки військовослужбовців із різних причин та ін.).

Тобто, у безповоротних втратах не всі — загиблі.

Цифри підсвічують не тільки безпосередню ситуацію на полі бою, а й: проблеми з дисципліною, проблеми з медзабезпеченням та/або на стадії мобілізації, біди з морально-психологічним станом тощо.

Детальна структура втрат дає можливість робити висновки про вплив на боєздатність. Тому вона закрита.

Я не знаю, які дані охоплює число 31 тисяча загиблих. Тільки в бою? Усі загиблі? Можу припускати, але не бачу сенсу.

Однак я знаю, що вкинуті влітку цифри "70 тис. убитих, 120 тис. поранених", з якими зараз порівнюють, — це нісенітниця.

Третє

Кардинальна відмінність цифр українських втрат від російських у тому, що про левову частку наших втрат інформація відкрита.

Ці цифри не педалюються, але вони доступні. Цензури немає (добре це чи погано — інше питання). Втрата кожного воїна — це біль. За винятком дуже спеціальних воїнів, про загибель військовослужбовця може написати родина, земляки, товариші по службі тощо. У нас приховати ці дані неможливо.

Більша частина відстежується за відкритими указами про нагородження посмертно.

Бачив у мережі низку коментарів із серії "от би якийсь незалежний підрахунок наших втрат, волонтерський чи якийсь подібний".

Так все це є.

Є публікації, які робив колектив "Книги пам'яті полеглих за Україну" (стіна пам'яті на Михайлівській — це їхня робота спільно з Національним військово-історичним музеєм Міноборони) у листопаді 2023 року. Там є похибки (з публічними даними завжди є якісь неточності), але матеріал дуже наочний. Зібрані і бойові, і небойові безповоротні втрати не тільки ЗСУ, а всіх Сил оборони.

Росіяни всі ці дані збирають і цифри знають. Але вони їх в узагальненому вигляді не розганяють! (тільки у вигляді окремих емоційних історій або фото з кладовищ, щоб розсмикати людей).

Тому що реальні цифри наших втрат 1) у рази менші за російські; 2) у рази менші за те, що вкидає російська пропаганда. Тобто, Кремлю невигідно їх розганяти. Навпаки — росіяни дуже часто використовують прийом "віддзеркалення": приписують нам свої втрати, щоб заплутати, створити чехарду цифр.

Якщо підсумувати за відкритими даними всі види наших безповоротних втрат, включно з полоненими і зниклими безвісти, ця цифра на сьогодні близько 50-55 тис. осіб. Підкреслюю — це максимальне число і не всі в цій сумі — загиблі.

Четверте

За даними групи "Інформаційний спротив", які збігаються з цифрами російських моніторингових груп, у самій Росії публічно підтверджено (некрологи, фото з цвинтарів і поминальних заходів тощо) інформацію про загибель понад 45 тис. російських військовослужбовців.

Це — вбиті з дуже невеликою часткою померлих від ран і дрібними вкрапленнями небойових інцидентів. Тобто, на 99% — це БОЙОВІ безповоротні втрати.

Таким чином, це — МІНІМАЛЬНА цифра. Абсолютно достовірна (є імена і всі вихідні дані).

Без зниклих безвісти. Без полонених. Без списаних унаслідок поранень. Без небойових втрат. З Кримом, але без (за дуже рідкісним винятком) жителів ОРДЛО.

Тобто, у нас 50-55 тис. — це максимум, а у них 45+ тис. — це мінімум.

Росія втрати приховує, реальна кількість убитих/померлих, згідно з непрямими ознаками, може бути в 4 рази вищою за публічно засвічені.

Президент назвав цифру 180 тис. убитих російських солдатів. З того, що ми бачимо своїми методами — цілком може бути подібна цифра вбитих. Порядок цифр такий точно, але можуть бути нюанси обліку. Наприклад, враховано якусь частину жителів ОРДЛО, які вже формально служили в російській армії, або не тільки вбитих росіян, а й померлих в армії з різних причин. Усіх безповоротних втрат може бути і більше (особливо списаних через важкі поранення).

Військові експерти кажуть, що Росія програє війну, якщо співвідношення втрат буде 1 до 5. Ми можемо робити обґрунтоване припущення, що зараз співвідношення безповоротних втрат — близько 1 до 3,5/4. У росіян більше наших полонених, але у них непропорційно більше зниклих безвісти (згадайте хоча б мобільні крематорії).

Тобто, у нас ситуація важка, але й у противника все в напрузі. Цифри спростовують міф про неможливість перемогти Росію. Ми близько від цієї межі. Тому я і повторюю: необхідна єдність і концентрація всіх сил, безвиході точно немає. І зброя.

Затримка з поставками від партнерів має дуже страшний і наочний математичний вираз: неминуче почне вирівнюватися співвідношення втрат. Відповідно — шанс переломити ситуацію віддалиться.

Упевнений, що аналітики основних партнерів усі ці викладки знають не гірше за нас і своїм лідерам доповідають. З огляду на це, затягування політичних рішень виглядає ще більш огидно і контрпродуктивно...

Президент зазначив, що в березні-квітні буде дуже складно. Я вже писав, що є прямі паралелі з весною 2022 року. Тоді найстрашніший місяць був — травень: коли рішення щодо зброї вже було ухвалено, але на фронті все закінчувалося.

Допомагати і не ускладнювати — ось базові установки на найближчий час.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело