Розділи
Матеріали

Без відключень, але із мільярдними боргами. З чим входять українські енергетики у весну 2024 року

Українська енергетика героїчно прожила зиму без масових відключень та блекаутів. Але це не означає, що вона починає весну без проблем, наголошує економiст Володимир Омельченко — їх якраз багато, і головна — величезні борги.

Фото: РБК-Україна | Весна — час вирішувати хронічні проблеми енергетики

Хочеться вкотре подякувати нашим енергетикам за те, що ми пройшли вже другу зиму в умовах великої війни та обстрілів енергетичної інфраструктури. Вони працюють у надзвичайно важких умовах, але попри всі складності, продовжують забезпечувати людей світлом. Однак, варто наголосити, що не всі складності в енергетиці пов’язані з обстрілами енергооб’єктів.

Я постійно наголошую, що я — прихильник повної лібералізації енергетичної галузі. Прозорі та ринкові механізми дозволять забезпечити надійну та стабільну роботу енергетичної системи. І за два роки війни стало очевидно, що відкладати це питання вже немає куди.

Перш за все, ми маємо продовжувати інтеграцію нашого енергоринку в європейський, а для цього наші правила мають відповідати тим, що діють в ЄС. Повна синхронізація енергоринків, так званий market coupling, допоможе посилити енергобезпеку і економіку України та Європи. Для цього, зокрема, потрібно привести прайс-кепи у відповідність до рівня європейських, щоб цінові коливання на наших ринках були синхронні.

Поки цього не буде зроблено, ми не зможемо нормально імпортувати електроенергію в години, коли це найбільш необхідно. А це, в свою чергу, створює перешкоди для стабільної роботи енергосистеми. Вирівнювання прайс-кепів до європейського рівня суттєво покращить стабільність енергопостачання українців.

Також весна — це ідеальний час для експорту електроенергії в Європу. Енергоблоки АЕС та ТЕС ще не вийшли у планові ремонти, хороша сонячна погода, яка сприяє збільшенню виробництва сонячної енергії, а також люди не користуються обігрівачами та кондиціонерами. Але на заваді експорту стоїть експортне ПСО, яке зобов’язує експортерів віддавати державі 80% свого прибутку. Воно було введене, коли в Європі були аномально високі ціни на електроенергію і цілком логічним було введення такого механізму, що дозволило покращити фінансовий стан оператора енергосистеми "Укренерго". Але зараз, коли ціни вирівнялись, цей механізм просто заважає експорту. Його потрібно скасовувати, щоб Україна могла залучити додаткову валютну виручку, що допоможе зміцнити економіку, а енергокомпаніям — отримати кошти на ремонти.

Окрім того, треба вирішити проблему багатомільярдних боргів в енергетиці, бо вони не дозволяють енергетикам готуватись до наступної зими, а також відлякують потенційних інвесторів. Україна має дуже сприятливі умови для розвитку "зеленої" енергетики, і західні інвестори могли б вкладати в це свої кошти, але вони бачать борги перед виробниками чистої енергії. Наразі сектору ВДЕ заборгували майже 24 млрд грн за вже вироблену електроенергію. Ця ситуація негативно впливає на інвестиційну привабливість та на розвиток відновлювальної енергетики, яка рік тому дозволила зменшити кількість відключень світла. Вирішення цієї проблеми дозволить залучити інвесторів у будівництво нових енергооб’єктів, які посилять стабільність енергосистеми.

Вважаю, що серйозного перегляду потребує комерційна стратегія "Енергоатому" та "Укргідроенерго", що має більш впливати на терміни проведення ремонтних компаній. Адже, наразі, ми спостерігаємо великий профіцит через потепління, паводок та збільшення генерації СЕС. Відірваність графіку ремонтів від комерційної стратегії призводить до великих втрат самих цих компаній, а також знижуються надходження до Держбюджету від дивідендів.

Також вирішення потребує проблема боргів в рамках механізму ПСО для населення. Постачальникам універсальних послуг заборгували понад 20 млрд грн. Сума значна, і через ці борги ПУПи починають формувати заборгованості перед іншими учасниками ринку. Це негативно впливає на весь енергетичний сектор і значно ускладнює роботу енергосистеми. Окрім того, за минулий рік суттєво зросла заборгованість на балансуючому ринку – на 44% до понад 18 млрд грн. Левову частку цих боргів формують державні та комунальні компанії. Я вважаю, що потрібно зменшити кількість споживачів, які отримують електроенергію у постачальника останньої надії. Що дозволить перенести частину навантаження з балансуючого ринку на ринок "на добу наперед".

Зараз ідеальний час для вирішення цих проблем. Ми тільки но вийшли з зими і саме зараз ми маємо найбільше часу перед початком наступної. Тому потрібно максимально ефективно використати час, щоб після двох надскладних зим для української енергетики підготуватись до наступної, яка може стати легше, якщо продовжити лібералізацію енергоринків та вирішити фінансові проблеми галузі.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело.