Розділи
Матеріали

В Україні розпочалися війни майбутнього: які технології впровадили ЗСУ та які ще будуть

Війна в Україні не схожа на жодну іншу, що були до неї — змінилися методи та інструменти її ведення. Зазначаючи це, блогер Анатолій Амелін бачить, що ця війна поставила тренд максимальної технологізації, що робить нашу країну потенційним донором оборонних технологій.

Фото: teahub.io | Ось так може виглядати епізод війни майбутнього

Безумовно, війна в Україні не схожа на жодну іншу, що були до неї.

Змінилися методи та інструменти ведення війни.

Це водночас і війна високих технологій, і позиційна війна.

Подібно до того, як у Першу світову війну зробили революцію літаки, тепер настала черга дронів, і вже очевидно, що вони змінюють сценарії війни.

Величезні корвети вартістю сотні мільйонів доларів, літаки, що стоять десятки мільйонів, і танки, що стоять мільйони, знищуються дронами, які коштують від кількох сотень до кількох сотень тисяч доларів

Війна, як пам'ятаєте, це продовження політики іншими способами. А політика – це інструмент реалізації економічних цілей.

В основі всього – економіка (!)

Лише за 1 місяць ординці втрачають, у середньому, техніки на $1 млрд.

До початку вторгнення Українська армія була 21-а у світі, ординська — нібито 2-а

Американці вважають, що Україна знищила 50% військового потенціалу ординців. І вони вже вочевидь не другi.

Успішне протистояння слабшого сильному можливе лише у разі технологізації війни.

І українці тут задали клас.

Короткий список:

  • безпілотники (ударні, зі скидами, розвідувальні, надводні, підводні, наземні, дрони для забезпечення зв'язку, дрони міношукачі…);
  • всеукраїнська мережа виявлення дронів (тисячі акустичних датчиків, що виявляють і відстежують дрони) ;
  • мобільні групи мисливців за "шахедами";
  • система управління боєм;
  • програмне забезпечення для артилерії "Кропива";
  • захищені системи передачі інформації;
  • використання штучного інтелекту та машинного навчання дронів;
  • мобільні РСЗВ (на пікапах);
  • баггі для фронту та електробайки;
  • роботизовані платформи різного типу (турелі з кулеметами, міношукачі);
  • антидронові засоби (гармати, бані);
  • радар для виявлення дронів всіх типів (включаючи невидимі пасивні);
  • бойові повербанки;
  • системи нічного бачення;
  • спальні мішки з підігрівом;
  • окопні гамаки;
  • тактичні мобільні ліжка;
  • біонічні протези.

Це не всі винаходи, але вони вже змінюють перебіг війни.

Українські дрони – найяскравіший приклад технологізації війни
Фото: Getty Images

Світ не стоїть на місці, й західні армії так само готуються до нових тактик та інструментів ведення бою:

  1. Штучний інтелект.
  2. Телемедицина.
  3. Гіперзвукові ракети.
  4. Інтернет військових речей.
  5. Імерсивні технології (віртуальна та доповнена реальність) .
  6. Використання 3Д друку.
  7. Комп'ютерний зір.
  8. Системи зброї спрямованої дії (з протиелектронним ефектом).
  9. Аналітика великих даних.
  10. Блокчейн для захисту військових даних.
  11. Бойові лазери (для знищення дронів і ракет, включаючи надзвукові).
  12. Екзоскелети.
  13. Генна інженерія (удосконалення тіла солдатів).
  14. Бойові роботи андроїдного типу.
  15. Кібервійна.
  16. Самоврядні снаряди.
  17. Підводні дрони – мисливці за підводними човнами.
  18. Плазмове захисне поле для захисту транспортних засобів від пошкоджень.
  19. Технології невидимості.
  20. Бойові супутники (що знищують інші супутники).

Це теж неповний список, але він показує тренд.

Війни найближчого майбутнього будуть максимально технологізовані та роботизовані.

Рішення прийматимуться штучним інтелектом, виходячи з обробки великих масивів даних, одержуваних із тисяч джерел інформації.

Основні бойові одиниці будуть роботизовані, автоматизовані з мінімальним залученням людини.

І як тут не згадати початок фільму Термінатор і SkyNet, що переміг?))

Загалом, Україна поставила тренд максимальної технологізації війни.

І, з великою ймовірністю, ми з полігону нових технологій маємо шанс стати донором оборонних технологій та безпеки для всього регіону.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело.