Як протриматися до зими: 10 ліній оборони української енергетики

Головна мета підготовки енергетики України до ОЗП – збереження цілісності енергетичної системи України та забезпечення у повному обсязі мінімальних необхідних потреб в енергоресурсах населення, економіки та Сил оборони України.

1. Збільшення систем протиповітряної оборони та боєкомплектів до них, що прикривають ключові об’єкти великої генерації та базові підстанції системи передачі. Пріоритет – АЕС, ГЕС, життєздатні ТЕС й ТЕЦ.

2. Забезпечення фізичного дворівневого (мінімум) захисту базової генерації та підстанцій оператора системи передачі від попадання уламків БПЛА та ракет, там, де це можна зробити за оптимального фінансування.

3. Імпорт електричної енергії:

• проведення переговорів для зростання показника ліміту імпорту із 1700 МВт до 2500-3000 МВт (за потужністю);
• збільшення втричі прайс-кепів на оптових ринках (РДН, ВДР) для скасування штучних бар’єрів імпорту з покриття дефіциту потужностей;
• удосконалення механізму зі стимулювання промислових підприємств укладати контракти на імпорт електричної енергії завдяки виведенню їх із переліку споживачів, до яких застосовуються графіки планових відключень.

4. Відновлення потужностей великої генерації:

• ремонт 50% пошкоджених потужностей ТЕС та ТЕЦ за рахунок існуючого резервного обладнання та придбаного за кордоном;
• формування графіків та обсягів ремонтних робіт АЕС із урахуванням виведення на повну потужність усіх 9 блоків у листопаді 2024 р, у тому числі, забезпечивши ремонт (заміну) ротора турбоагрегату на блоці №2 ХАЕС;
• відновлення частини пошкоджених потужностей ГЕС та ГАЕС, що реально можливо відремонтувати.

5. Децентралізація електричної та теплової генерації:

• реалізація розпочатих та нових проектів будівництва СЕС, ВЕС та електростанцій із використанням біопалива;
• встановлення за можливості систем накопичення електроенергії;
• придбання поршневих контейнерних та газотурбінних електростанцій потужністю до 30 МВт, когенераційних установок, мінікотелень (газ, у т.ч. пропан-бутан, вугілля, біопаливо), установка теплових насосів;
• створення локальних сотових енергомереж;
• забезпечення на 100% резервною генерацією водоканалів, котелень, лікарень, шкіл, дитячих садків, важливих для національної безпеки промислових об’єктів, систем мобільного зв’язку та інтернет-мереж.

6. Газова складова:

• закачування у ПСГ обсягів газу із врахуванням децентралізованої газової генерації й припинення газового транзиту із 1 січня 2025 р. (до 16 млрд куб. м);
• підготовка усіх елементів ГТС до роботи у безтранзитному режимі;
• створення ліквідної біржі природного газу для залучення торгівлі на ній якомога більшої кількості вітчизняних й закордонних трейдерів;
• лібералізація газового ринку включно із експортно-імпортними операціями.

7. Посилення заходів зі зниження заборгованості на ринку:

• суттєве скорочення переліку підприємств, яких заборонено відключати від постачання е/е;
• поступове підвищення цін для населення до ринкового рівня із паралельним наданням субсидій малозабезпеченим верствам населення;
• зниження заборгованості перед ВДЕ-генерацією шляхом оптимізації тарифу на передачу та модернізації системи ПСО;
• заморожування витратних заходів на час військових дій із будівництва нових блоків АЕС для вивільнення коштів на погашення заборгованості за ПСО.

8. Створення резерву обладнання для великої генерації та систем передачі й розподілу.

9. Енергозбереження та енергоефективність:

• тепломодернізація житлових та промислових будівель;
• заміна енергоємного обладнання у промисловості на більш енергоефективне, де це можливо зробити у стислі терміни та за помірну ціну;
• тотальне встановлення енергозберігаючих ламп, розумних розеток, недопущення нагрівання приміщення в ОЗП до температури більше 19 С, відмова користуватися кондиціонерами у літній період населенням та заборона їх використовувати в офісах та торгівельних центрах відповідно до досвіду Японії після аварії на АЕС у Фукусімі.

10. Керування попитом:

• посилення економічних й адміністративних стимулів для зниження використання електроенергії промисловістю та населенням у період 7-10 та 18-22 годин;
• у пікові години мінімізувати використання енерговитратного обладнання – прасок, чайників, кондиціонерів, пральних машин, бойлерів, пилососів, посудомийних машин тощо.
• збільшити використання павербанків для їх заряджання вночі й живлення домашніх електроприладів у години пік;
• підготувати парк дизельних та бензинових генераторів для їх використання в торговельних приміщеннях, приватних будинках, промислових підприємствах та об’єктах критичної інфраструктури;
• проведення масштабної національної рекламної компанії щодо необхідності сприянню збереження ОЕС шляхом максимального економного використання енергоресурсів та розумного планування попитом населенням та промисловістю;
• в години неможливого покриття попиту застосовуються графіки планових та аварійних відключень для забезпечення цілісності ОЕС.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело.