"Тегеранський м'ясник" пішов. На що очікувати від Ірану після смерті президента Раїсі
Загибель президента Ірану Ібрагіма Раїсі означає відхід одного з найжорсткіших політиків режиму. Експерт із Близького Сходу Домінік Воґгорн у колонці для Sky News намагається уявити наслідки кадрових перестановок, які спричинить ця подія.
Ібрагім Раїсі був одним із найстійкіших прихильників жорсткої лінії в Ірані, фанатичним і абсолютним вірянином в іранську революцію та її місію.
Його смерть на схилі гори на півночі країни знаменує важливий момент для країни та регіону. Це усуне з Близького Сходу одного з найжорсткіших і найбезкомпромісніших гравців.
Людина, яка вчинила перший прямий напад на Ізраїль у історії своєї країни, прихильник жорсткої лінії, під чиїм керівництвом сотні іранців були вбиті внаслідок жорстоких репресій нещодавніх протестів, очолюваних жінками, пан Раїсі мав на своїх руках величезну кількість крові.
Його страхітлива репутація сягає 1980-х років — періоду, який приніс йому сумнівне прізвисько "Тегеранський М'ясник".
Він входив до складу так званої "колегії зі смертної кари", що складалася з чотирьох ісламських суддів, які засудили до страти тисячі іранських в'язнів совісті під час чистки 1988 року.
Пан Раїсі особисто брав участь у двох найпохмуріших періодах іранських репресій. І його вважали одним із найімовірніших претендентів на заміну літнього та хворого Верховного лідера Алі Хаменеї.
Його вступ на цю посаду гарантував би ще роки того ж самого — не тільки всередині країни, а й за її межами. Під керівництвом пана Раїсі Іран здійснював усе авантюрніші зовнішні інтервенції.
За його ініціативою Іран допоміг хуситам поставити під загрозу міжнародне судноплавство в Червоному морі; він допоміг "Хезболлі" втягнути Ізраїль у семимісячну прикордонну дуель; допомагав ополченцям в Іраку атакувати і в деяких випадках убивати американських солдатів; і допоміг ХАМАСу вести війну проти єврейської держави.
Після двох років заворушень, економічних невдач і невпевненого відновлення після пандемії Іран розділений і ослаблений. Його уряд втратив більшу частину свого авторитету через звірства, яким він піддав своїх жінок.
Мало хто за межами режиму та його затятих послідовників оплакуватиме людину, яка стала свідком смерті, ув'язнення або тортур стількох людей. Без нього іранці можуть наважитися мріяти про менш репресивні часи. Нинішні аутсайдери зможуть сподіватися на менш проблемний Іран.
Але там, звідки він прийшов, є ще багато інших, і Верховний лідер, найімовірніше, знайде нового прихильника жорсткої лінії, який замінить пана Раїсі.
Побоюються нестабільності напередодні виборів. Уряд нестійкий через останні події, його Верховний лідер нездоровий. Але уряд постарається забезпечити спадкоємність якомога швидко та безперешкодно.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.