Після війни. Як 5 мільйонів ветеранів впишуться в мирне життя
За прогнозами, після закінчення війни Україна матиме близько п'яти мільйонів людей з бойовим досвідом. Фахівець з адаптації військових Клер Шевчик у колонці для Atlantic Council вказує на основні проблеми, з якими зіткнеться країна у зв'язку з цим.
Далеко від лінії фронту війни з Росією, що досі триває, дедалі більша кількість українських ветеранів стикаються з психологічними наслідками своєї військової служби. Ці проблеми психічного здоров'я враховують посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресію і тривогу. З огляду на величезну кількість учасників бойових дій, існують серйозні побоювання щодо здатності України ефективно вирішити цю проблему.
За останнє десятиліття кількість ветеранів української армії значно зросла. До початку повномасштабного російського вторгнення 2022 року приблизно півмільйона українців брали участь у військових кампаніях, які тривають на сході країни з 2014 року. За останні два роки ця цифра різко зросла. За оцінками Міністерства у справах ветеранів України, до кінця війни до п'яти мільйонів українців можуть мати право на статус ветеранів.
У 2024 році Україна виділила приблизно $350 млн на підтримку ветеранів та їхніх сімей через Український фонд ветеранів. Проте використання цього фінансування піддавалося серйозній критиці. В опитуванні ветеранів української армії, проведеному раніше цього року, багато хто заявив, що, на їхню думку, потреби ветеранів після служби не задовольняються і їм потрібен кращий доступ до підтримки.
Чинне українське законодавство пропонує ветеранам такі пільги, як, наприклад, забезпечення житлом. Широкий спектр підтримки також доступний для людей з обмеженими можливостями, отриманими під час військової служби, і для членів сімей військовослужбовців. Однак критики кажуть, що існує серйозна плутанина з приводу наявності підтримки, і скаржаться на всілякі невідповідності та часту нестачу фінансування. На практиці багато ветеранів стверджують, що не мають доступу до необхідної їм допомоги.
Нинішні проблеми медичного обслуговування українських ветеранів знаходять відгук у спільноті ветеранів США, яка продовжує стикатися з аналогічними труднощами, пов'язаними з проблемами психічного здоров'я після служби. Як і їхні українські колеги, велика кількість американських ветеранів страждають від посттравматичного стресового розладу, депресії та тривоги.
Згідно з нещодавнім опитуванням, майже в кожного четвертого американського ветерана після військової служби діагностується щонайменше один психічний розлад. Ця статистика ілюструє широко розповсюджений характер проблем психічного здоров'я серед ветеранів в усьому світі та дає уявлення про масштаб проблеми, що стоїть перед українською владою.
Україна, можливо, зможе перейняти досвід США в забезпеченні підтримки військовослужбовців. Ветерани США можуть звернутися до більш структурованої системи підтримки Міністерства у справах ветеранів. Однак цей підхід не завжди ефективний: ветерани часто стикаються з тривалим часом очікування на запити, бюрократичними перешкодами та нестачею медичних працівників, адекватно навчених нюансів військової культури. Останній пункт має вирішальне значення. Дослідження засвідчили, що понад три чверті ветеранів вважають надзвичайно важливим отримувати допомогу від фахівців, які розуміють їх і можуть ставитися до них належним чином.
Проблеми, з якими стикається Україна в забезпеченні необхідної підтримки ветеранської спільноти, перегукуються з проблемами, з якими стикаються в Сполучених Штатах та інших країнах. Україна нині бореться з недостатнім фінансуванням і нестачею кадрів служб охорони психічного здоров'я. Ця нестача означає, що навіть коли ветерани роблять відповідні кроки для звернення по допомогу, необхідні ресурси можуть бути відсутніми або прийти занадто пізно.
Інша проблема — відсутність фінансової підтримки. Хоча охорона здоров'я є серйозною проблемою для українських ветеранів, доступ до фінансових ресурсів також має вирішальне значення для загального добробуту. Під час опитування, проведеного раніше цього року, більше половини ветеранів вказали, що їм важко залишатися у фінансовій безпеці.
Ще однією суттєвою перешкодою на шляху ефективного лікування психічних захворювань в Україні є відсутність фахівців, які добре розуміють військову культуру. Українські ветерани часто зазначають, що їхній досвід неправильно розуміють медичні працівники, які їх лікують, що призводить до неправильного діагнозу та неефективного лікування.
Є ще один додатковий психологічний нюанс, пов'язаний з акцентом на "стійкість" і "силу" у військових спільнотах. Це може призвести до того, що ветерани не зможуть визнати свою проблему і відмовляться звертатися по допомогу, якої вони потребують і на яку заслуговують.
Вирішення всього цього вимагає багатогранного підходу, який враховує збільшення фінансування служб охорони психічного здоров'я, посилення підготовки медичних працівників у галузі військової культури, а також активний підхід до оскарження уявлень про психічне здоров'я українських військових і ветеранів. У всьому цьому може брати участь ширша спільнота, оскільки українці прагнуть створити більш співчутливе середовище для захисників країни.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.