Неминучий тариф: чому українцям доведеться платити за електроенергію більше
Наша сувора реальність зробила підвищення тарифів за електроенергію неминучим, переконує економіст Андріян Прокіп. Він пояснює, з чого це склалося і чому до цього необхідно поставитися з розумінням
ПСО, ЯКЕ ПОРВАЛОСЬ
З моменту, коли блоки "Енергоатому" почали виходити у ремонти навесні, почалось зростання заборгованості перед Гарантованим покупцем по механізму оплати послуг із забезпечення доступності електроенергії для побутових споживачів (механізм ПСО). Простою мовою, це означає, що ключові донори, які субсидують тариф для населення — "Енергоатом" та "Укргідроенерго" — не сплачують усієї суми. В "Енергоатому" це очевидна причина — скорочення обсягів виробництва, внаслідок відправки блоків на планово-попереджувальні ремонти. "Укргідроенерго", ймовірно теж недоплачує, адже внаслідок російських атак гідроелектростанції зазнали суттєвих пошкоджень і дві ГЕС було зупинено. Менші обсяги виробництва — менша виручка, а отже і немає коштів платити Гарантованому покупцю, який безпосередньо розподіляє кошти між постачальниками (ПУПу) електроенергії для населення. ПУПи за ці кошти купують потрібні обсяги електроенергії, сплачують за її передачу та розподіл. (Звичайно, при умові, що ця електроенергія є, зважаючи на дефіцит потужностей і необхідність застосовування графіків відключень).
А тепер трохи чисел. За поточну весну компанії недоплатили Гарпоку 11,7 млрд грн. А загалом за минулий рік, починаючи із червня, накопичений борг складає 26,5 млрд грн. Літо – період, коли борги накопичуватимуться і ростимуть, адже "Енергоатом" вироблятиме менше через ремонтну кампанію. Крім цього, загрозу несуть нові можливі обстріли енергетичної інфраструктури, які теж позначаться на спроможності компаній заробляти і платити дотацію тарифу для населення.
Величина субсидування тарифу для населення у 2024 році складає близько 150 млрд грн – згрубша 4 млрд дол. Це та сума, які компанії-донори повинні передати Гарпоку. А разом із тим, що сплачує населення за чинним тарифом, це складає кошт цієї електроенергії.
Компанії-донори через війну не мають з чого оплатити цих 150 млрд грн. А в держави коштів немає. За повідомленням міністра фінансів, діра у бюджеті на 2025 рік може скласти 12-15 млрд дол. Фінансування Збройних Сил здійснюються саме з бюджету, адже іноземні позики та грантове фінансування зазвичай покривають різного роду соціальні видатки. Інакше кажучи, фінансування армії йде з податків, які сплачують компанії та громадяни.
З такими фінансовими розривами уникнути підвищення тарифу не вдасться. Інакше компанії, залучені у механізм постачанню електроенергії населенню, просто зупиняться. Але, безумовно, уряд повинен в прозорому порядку обґрунтувати новий тариф. І якщо після цього "Енергоатом" та "Укргідроенерго" стануть прибутковими, то і забезпечити прозоре використання дивідендів, які ці компанії сплатять, зокрема на адресні субсидії населенню та фінансування Збройних Сил.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.