Унікальний шанс для України. Чому європейці почали вважати українців своїми
"Євробарометр" — останнє опитування громадської думки громадян ЄС — показало, що більшість із них вважає українців своїми. Економіст Ярослав Романчук закликає не проґавити цей унікальний шанс, зробити країну справді гідною Європи
Український консенсус Європейського Союзу
Європейці вважають українців своїми. Як використовувати цей цінний ресурс
Великий блок питань свіжого опитування громадської думки в ЄС-27 "Євробарометр 101" присвячений Україні. У ньому багато позитивної, корисної інформації для українців. Ми маємо найцінніший ресурс, яким просто зобов'язані скористатися. Це без перебільшення історичний шанс України остаточно розірвати з токсичними практиками радянського та олігархічного минулого. Це унікальний, перший в історії шанс стати повноцінною частиною західної цивілізації.
За рідкісним винятком малої ваги і впливу (окремі малі країни з окремих питань), ми констатуємо консенсус членів Європейського Союзу щодо України.
Перше. 75% жителів ЄС вважає, що Україна, захищаючись від російської агресії, захищає європейські цінності. У Швеції, Фінляндії таких 94%, Данії — 93%, Нідерландах — 86%. Найменше таких у Болгарії — 56%, на Кіпрі — 56%, Угорщині — 60%, на Мальті — 61%, у Греції — 64%, Чехії — 65%. Це чудовий результат, який є солідною платформою для інтеграції України в єдиний європейський простір. Одна справа, коли Євросоюз допомагає якійсь африканській чи азійській країні. У такому разі європейці навряд чи говоритимуть про те, що вони захищають європейські цінності. У нашому випадку Україна сприймається європейцями як одного з ними ціннісного поля ягода. Саме на цьому фундаменті нам потрібно будувати шлях до повноцінного членства в Євросоюзі.
Друге. 79% жителів Євросоюзу вважають, що російське вторгнення в Україну — це загроза безпеці самому Євросоюзу, а 75% респондентів вважає, що це загроза безпеці їхній країні. Отже, Україна своїми людьми, ресурсами протистоїть цій реальній загрозі. Саме українці віддають свої життя за те, щоб рашистський нацизм укотре не топтав чоботом більшу частину країн Європейського Союзу. Найбільше в ЄС вважають загрозою російське вторгнення в Україну в Данії, Швеції та Фінляндії — 93%, Португалії — 90%, Нідерландах і Польщі — 87%, Ірландії — 86%. Найменше число — на Кіпрі — 58%, у Чехії — 61% і на Мальті — 62%. Із 27 країн ЄС тільки на Кіпрі менше громадян вважають російську агресію проти України загрозою своїй країні, ніж не бачать її такою: 45% проти 55%. Після нього йдуть Болгарія — 58%, Угорщина — 61%, Мальта — 62%, Греція — 63%.
Третє. 66% жителів ЄС вважає, що в Європейському Союзі потрібно витрачати більше грошей на оборону. Це майже конституційна більшість. Найбільше цю пропозицію підтримують поляки (84%), нідерландці (82%), данці (78%), фіни та литовці (76%). Найменше вважають за необхідне збільшувати фінансування оборони в Болгарії (47%), Словенії (51%), Словаччині (55%), Італії та Греції (59%), але й тут ми фіксуємо більшість. Україні критично важливо запропонувати такий варіант нової архітектури безпеки Європи, в якому одна з ключових ролей належала б саме їй. Для цього є всі підстави. Ніхто не сперечається, що українська армія сьогодні — найбільш боєздатна, підготовлена до протистояння реальним загрозам Євросоюзу. Тому необхідно запропонувати повноцінну кооперацію, партнерство не тільки в плані збройних сил, а й військово-промислового комплексу, спільного використання найпередовіших технологій у виробництві товарів військового призначення. Тут має бути чіткий поділ функцій Держави і приватного бізнесу. Перша створює сприятливі умови для Виробника (макроекономіка, інститути, захист прав власності, свобода переміщення капіталу). Другий без бюрократичного втручання, номенклатурної тяганини самостійно визначає параметри виробництва для єдиного ВПК Європейського союзу. Якщо Україна покаже, доведе партнерам свою унікальність у єдиній безпековій системі ЄС, тоді переговори за всіма 35 главами Acquis communautaire відбудуться набагато швидше й успішніше для України. Це також стосується найчутливішої теми для ЄС і України — сільського господарства. Саме тема обороноздатності в контексті того, що зараз Євросоюз, нарешті, взявся за розум і активізував діяльність зі створення самостійної системи безпеки, є нашим козирем.
Четверте. У Європейському Союзі немає ворогів, країн-противників України. Є ті, в яких населення відчуває дефіцит об'єктивної інформації. У них багато років активно працювали спецслужби, комерційні та інформаційні організації Росії. Вони створили лобі для певних номенклатурно-комерційних груп усередині своїх країн. Через них вони транслюють рашистські наративи, але все одно програють правді. Найвразливішими до ворожої пропаганди є Кіпр, Греція, Мальта, Угорщина, Словаччина та Чехія. Найчутливіше питання — про фінансування Євросоюзом виробництва та постачання Україні зброї. Найменше цю форму підтримки Україні демонструють болгари (32% "за", 62% "проти"), кіпріоти (32% "за", 65% "проти"), греки (38% "за", 57% "проти"), Словенія (38% "за", 59% "проти"), Словаччина (40% "за", 53% "проти"), угорці (45% "за", 52% "проти"), австрійці (49% "за", 48% "проти"), чехи (49% "за", 48% "проти"). При цьому значна більшість цих країн виступає на гуманітарну підтримку України, санкції проти Росії, надання підтримки вимушеним українським мігрантам. Тому категорично не можна займатися обшарпуванням і жорсткою критикою країни та їхніх жителів. Потрібна точкова, адресна робота з переконання, розширення уявлення про те, що реально відбувається в Україні, про справжню сутність імперії брехні, крадіжок і варварства.
Зміцнення довіри до України в Євросоюзі потребує глибоких внутрішніх реформ. Тотальна зарегульованість економіки, обскубування підприємців, як гусей, токсичне податкове та митне законодавство, цілковита домінація Держави в критично важливих секторах економіки, широке розповсюдження дискреції сотень тисяч розпорядників чужого — це не лише про гальмування економічного зростання та корупцію. Це все руйнує той унікальний шанс, який є в України. Немає сумнівів, що порятунок країни, перемога у війні, інтеграція в єдину Європу лежить через економічні реформи. Сумно, але це якраз найслабша ланка українського Уряду. Ніколи не пізно почати виправляти помилки. Щоправда, для цього потрібно при знати, що їх було зроблено.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.