Думки
Життя після дефолту — що чекає на Україну після відмови виконувати зобов'язання за боргом
Популярні розмови про неминучий дефолт України часто малюють катастрофічну перспективу. Фінансовий аналітик Андрій Нестерук пояснює, що ховається за цим лякаючим словом і які можуть бути сценарії розвитку подій.
Буде дефолт чи ні?
Якщо вже всі почали на цю тему писати художні твори хто зрадної, хто переможної направленості, давайте я спробую вам пояснити об'єктивно:
- Знову-таки, слово "дефолт" у нас оповите містикою. Насправді це будь-яке невиконання зобов'язань по боргу, і юридично воно звичайно тут майже гарантовано буде, але це очікувано і нічого вартого дискусій тут немає.
- Якщо вчасно не домовляться про реструктуризацію з кредиторами, ймовірно, буде підписаний так званий standstill договір з кредиторами. Це домовленість типу: "Борг знаходиться в дефолті, але деякий час сторони зобов'язуються домовлятися про рішення і поки нічого іншого не буде відбуватися". Для підписання такого договору потрібна згода кредиторів, тож це не гарантовано. Але, напевно, ймовірність висока.
- Якщо не буде ані узгодженої реструктуризації, ані standstill, кредитори можуть починати подавати до суду. У цього не буде якихось очевидних швидких наслідків, та й радше за все, це не будуть великі кредитори з репутацією. Проблема в тому, що подавати може і якийсь невеличкий тримач облігацій, пов'язаний з Росією. Це все не катастрофа, але буде неприємним і буде трохи ускладнювати ситуацію з залученням фінансування, та й інформаційна повістка буде не дуже.
- Якщо домовленість про реструктуризацію буде досягнута, то це, в принципі, теж дефолт, але цей "дефолт" нічого негативного Україні нести не буде. Навпаки, здатність конструктивно і професійно працювати з приватними кредиторами (з МВФ тощо) під час війни і демонструвати good faith — це внесок в репутацію України.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.