Розділи
Матеріали

Яйця хвилюють, снаряди – ні: чому українці готові терпіти неефективність влади

Блогер Павло Вернівський дивується, чому суспільство досі не змусило владу налагодити випуск снарядів у потрібній кількості, хоча в багатьох українців родичі — на фронті. Адже є приклади успішного впливу на верхи — наприклад, знаменитий кейс "Яйця по 17"!

Фото: Сергій Братчук | Чому так і не налагоджено випуск снарядів?

Як суспільство може вплинути на владу? — дуже багато коментарів з такими запитаннями.

Багато разів про це писав. Потрібен потужний резонанс довкола проблеми. Такий потужний, щоб влада не могла його ігнорувати. Цей резонанс не може створити одна чи дві людини, але його може створити суспільство.

Чи були приклади такого резонансу під час війни? Так, були! Яйця по 17. Які привели до заміни міністра оборони.

Буквально нещодавно був ще один резонанс довкола одного бізнесмена. І частково цей резонанс досягнув успіху, бо бізнесмена вдалось захистити. А частково лише тому, що фронтмени резонансу не мали чітко сформульованої позиції та плану дій. Через що публічні зустрічі з лідерами держави закінчились нічим.

Тому не розповідайте, що це неможливо.

А знаєте, що я дуже чекав останні два роки, але так і не дочекався? Чекав такого самого потужного резонансу довкола дефіциту боєприпасів та нездатності наших держдіячів наростити виробництво озброєння.

І найдивніше в цій ситуації, що на цю тему неодноразово говорили військові. На цю тему писали західні ЗМІ, разом з коментарями наших військових. Але жодного разу ця проблема так і не зачепила суспільство, як яйця по 17. Особливо дивно, що такий пофігізм існує в той час, коли дуже багато ваших знайомих, близьких та родичів зараз служить. І вони вам не раз розповідали про проблеми з забезпеченням, через що більшість з вас постійно щось збирає їм — авто, "Мавіки", ремонти. Однак, водночас суспільству якось пофіг на саму проблему.

І ще я дуже добре памʼятаю, як понад рік тому один комбат дав інтервʼю в "Вашингтон пост" про проблему зі зброєю. Його потім розжалували за цю відвертість, але суспільство навіть не хотіло його захистити (пости окремих людей на цю тему — це не резонанс).

Парадокс. В нашому суспільстві досить висока нетерпимість до корупції, але існує абсолютна толерантність до неефективності.

І на останок, якщо комусь цікаво, як суспільство може змінювати неефективних чиновників, то в сотий раз нагадаю про Снарядний голод у Великій Британії в роки 1СВ. І як цей дефіцит спровокував потужний резонанс з відставками премʼєра, міністра оборони і змусив владу прийняти закон та зайнятись цим питанням.

І ось саме такого резонансу я чекав у нас, але на жаль, так і не дочекався.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело