Угода від Трампа для України. Що можуть запропонувати США після листопада і чому це краще, ніж мир із Путіним
Якщо Дональд Трамп знову стане президентом, військова допомога Україні опиниться під загрозою, а небажаний мир із Путіним — реальністю. Але, як стверджує професор юриспруденції Дерек Ваятт у колонці для Politico, є схема, за якої допомога Заходу залишається, а Трамп не стане примушувати Україну до миру.
Переживши замах, колишній президент США Дональд Трамп домігся свого висунення кандидатом у президенти від Республіканської партії. Тим часом останні опитування показують, що віцепрезидентка Камала Гарріс — фаворитка на посаду кандидата від Демократичної партії — йде нога в ногу з Трампом.
Однак у прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера немає іншого вибору, окрім як залишатися поруч із президентом США, хоч би ким він був, — звідси й напад чарівності, який у нього стався щодо Трампа кілька місяців тому.
Хитрість полягає в тому, що Стармер є сильним прихильником України. Сидячи праворуч від президента України Володимира Зеленського на саміті Європейського політичного співтовариства, організованого Великою Британією минулого тижня, прем'єр-міністр пообіцяв підтримку Києву "стільки, скільки буде потрібно".
Але союзники Трампа, як-от Елбрідж Колбі, якого називають можливим радником Трампа з національної безпеки, бачать головною загрозою безпеці США Китай, а не Росію, а вони Україну розглядають як відволікальний ресурс, необхідний для протистояння Китаю і захисту Тайваню.
Раніше Трамп хвалився, що може покласти край війні в Україні за 24 години, хоча після нещодавньої телефонної розмови із Зеленським він уточнив це, заявивши, що "обидві сторони зможуть зібратися разом і домовитися про угоду, яка покладе кінець насильству та прокладе шлях вперед до процвітання".
Але більшу занепокоєність спричиняє те, що ідея Трампа про мирне врегулювання може просто означати, що Росія збереже за собою ті території України, які вона зараз утримує. Нещодавно він призначив своїм кандидатом на посаду віцепрезидента сенатора від Огайо Дж. Д. Венса, людину, яка заявила, що їй байдуже, що відбувається з Україною. Так само Річард Гренелл — можливий держсекретар при Трампі — виступає за мирну угоду для України, яка збереже українську територію, але допустить створення "автономних зон". Цей термін цілком може означати, що Україна просто приймає свої втрати і рухається далі.
З огляду на все це, якщо Трамп повернеться до Білого дому, Велика Британія та інші європейські члени НАТО можуть опинитися перед важким вибором: або прийняти примусове врегулювання на користь Росії, або підтримати Зеленського у відмові від такої угоди та продовженні опору російській агресії. В останньому сценарії Трамп може відкликати гарантії оборони США для союзників, які, на його думку, "ескалюють" війну, постачаючи зброю Україні.
Можлива криза розділить і послабить НАТО — аж так, що деякі союзники можуть відмовитися від конфронтації з президентом Росії Володимиром Путіним і припинити підтримку України.
Питання в тому, чи стане Британія однією з цих країн, чи приєднається до коаліції європейських союзників у НАТО, які підтримують Україну?
На думку Стармера, непокора Трампу, найімовірніше, призведе до того, що "особливі стосунки" між Великою Британією та США будуть доведені до критичної точки. Можливо, є шанс, що цього можна було б уникнути, якби європейські члени НАТО почали розмовляти з потенційними радниками Трампа, такими, як Колбі і Гренелл, про можливу угоду, яка дозволила б їм продовжувати постачання зброї в Україну. Але навіть це нічого не гарантує.
Правда в тому, що навіть якщо демократ переможе в Білому домі в листопаді, загроза з боку Китаю в будь-якому разі цілком може витіснити подальше фінансування України з боку США. Тоді Зеленському доведеться покладатися на європейських союзників, а також на кредити G7, підкріплені доходами від заморожених російських активів.
Однак, якщо переможе Трамп, його радники, найімовірніше, скажуть, що війну в Україні просто необхідно закінчити, щоб не допустити втягування в неї США, якщо Росія вживе заходів у відповідь проти членів НАТО, які постачають Україну. І оскільки Зеленський продовжує вимагати від союзників дозволу використовувати поставлену ними зброю дальньої дії по цілях у глибині Росії (від чого Стармер відмовився, коли Зеленський нещодавно відвідав його на Даунінг-стріт), цей ризик не є повністю фантастичним.
Колбі, зі свого боку, визнає, що у США є стратегічний інтерес у захисті України, але тільки якщо це не означає пряму конфронтацію з Росією.
Тобто, частиною ціни, яку Трамп прийме за згоду членів європейського альянсу продовжувати постачання Україні, може стати зобов'язання не допустити використання цієї зброї по цілях усередині Росії. Хоча, можливо, як і зараз, можуть бути зроблені винятки для цілей у Росії поблизу кордонів України — це не втягнуло США в прямий конфлікт із Росією за президента Джо Байдена, не станеться цього й за Трампа.
Але факт залишається фактом: перед обличчям погроз із боку Путіна, який володіє ядерною зброєю, європейські союзники почуватимуться в безпеці, постачаючи Україну, тільки в тому разі, якщо Трамп збереже прихильність США до НАТО.
І це показує нам іще одну проблему: Трамп вважає, що європейські країни повинні робити більше, щоб захистити себе, і, як відомо, він закликає Росію "робити все, що вони, чорт забирай, хочуть" із членами блоку, які не платять Альянсу свою справедливу частку.
Отже, з приходом Трампа до влади обіцянки збільшити витрати на оборону мають бути частиною будь-якої угоди будь-якої країни НАТО щодо продовження підтримки України. Колбі ясно дав зрозуміти, що, на його думку, європейські союзники повинні витрачати від 3 до 4 відсотків ВВП на оборону. Проте, малоймовірно, що деякі з найважливіших постачальників військової техніки України — як-от Бельгія, Франція, Німеччина, Нідерланди та Велика Британія — витратять хоча б 3 відсотки в осяжному майбутньому.
Проте витрати на оборону європейських членів НАТО зростають,водночас Британія вказує на подальше збільшення до 2,5 відсотка ВВП, а 2025 року Польща навіть перевершить це. Тож цілком можливо, що союзники можуть запропонувати формулу, яка переконала б радників Трампа, що він не повинен нав'язувати Україні мирну угоду, а натомість може залишити військову підтримку країни європейським союзникам, з деякими прив'язками до мети.
Зеленському ці рядки, звісно, не сподобаються. Але, принаймні, погана угода з Трампом може відкласти гіршу угоду з Путіним.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.