Наступна ціль РФ: де окупанти готують масштабне оточення ЗСУ

Огляд, сьогодні — Селідовський і Курахівський напрямки.

1. Спочатку нагадаю деякі "вихідні" дані щодо них.

З формального погляду, це один операційний напрямок, на якому діють війська (сили) 8-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника, зі складу його "Южного военного округа" (ЮВО), включно з 1-й армійським корпусом (АК), колишнім так званим "1-й АК народной милиции ДНР", а також 68-й АК, зі складу "Восточного военного округа" (ВВО).

Оскільки УВ "Юг" противника веде бойові дії на кількох рознесених операційних напрямках — Сіверському, Краматорському та Курахівському, які відокремлені одне від одного смугою дії УВ "Центр" (чия наявність, досі, як на мене, здається, м’яко кажучи, "трохи дивною" в системі організації та здійсненні бойового управління військами у Східній операційній зоні з боку російського командування), то йому доводиться, на відміну від інших російських УВ, скажімо так, "активно маневрувати" та "інтенсивно перегруповувати" власні війська (сили) на значні відстані, зокрема й на оперативні тили — від Сіверського Донця в районі с. Білогорівка (верхн.) до району Солодкого, Тарамчука.

Тому, коли ми говоримо про Курахівський операційний напрямок, варто пам’ятати, що йдеться лише про південну частину УВ "Юг", у якого ще є північна частина (Сіверський і Краматорський напрямки), де оперують війська 2-го та 3-го АК, а також окремого угруповання повітряно-десантних військ (ПДВ).

За великим рахунком, 68-й АК повинен був би бути у складі сусіднього УВ "Восток", яке складається якраз із об’єднань та з’єднань саме "Восточного военного округа". Однак, судячи з усього, з огляду на напрямок і сенс тих завдань, які виконують його сили та засоби, принаймні в оперативному значенні, цей армійський корпус діє "в інтересах" саме УВ "Юг".

На цьому операційному напрямку 8-ма ЗВА противника діє більшістю своїх військ (сил), зокрема:

• 1-й АК — без двох бригад (114-ї та 132-ї ОМСБр, діють у складі УВ "Центр" на Покровському й Торецькому напрямках);
• 68-й АК — майже увесь тут, зокрема й таке екзотичне з’єднання, як 18-та кулеметно-артлерійська дивізія (КулАД);
• 150-та мотострілецька дивізія (МСД) — за винятком одного мотострілецького полку (102-го МСП), вся тут;
• 20-та мотострілецька дивізія (мсд) — також майже вся тут;
• а на "додачу" — справжній "розсип" формувань територіальних військ (ТрВ) і мобілізаційного резерву (МР), здебільшого набраних і сформованих на території окупованого українського Донбасу.

Особисто у мене немає жодного сумніву в тому, що смуга дії УВ "Юг" на Курахівському напрямку, так само як і смуга УВ "Центр" на Покровському, нині є одним з основних напрямків докладання російським командуванням своїх головних зусиль у контексті його планів (задумів) на всю літньо-осінню кампанію 2024 року.

Саме про такий перебіг подій я писав ще взимку-навесні нинішнього року, коли розглядав і розмірковував про можливі "перспективні" напрямки й ділянки прогнозованого на той час "великого літнього наступу" росіян.

2. Те, що там відбувається зараз,

в принципі, свідчить, що російське командування мало на це питання досить схожі з моїми думки, зокрема протягом останнього місяця:

Передові підрозділи 1-ї "ім. Гіркіна" Слов’янської окремої мотострілецької бригади (ОМСБр), за дієвої участі 9-ї "ім. МоторИлИ" ОМСБр, після того, як їм вдалося захопити с. Нетайлове, продовжували свої спроби "взяти Карлівку" на Селидовському напрямку. Вони доповзли обома берегами Карлівського водосховища до її східних околиць, але далі просунутися поки що не можуть.

Південніше, в районі с. Невельске, противник (очевидно, зі складу 9-ї ОМСБр), зайнявши "пів села", суттєво відстав від основних сил, які ведуть бойові дії в районі Карлівки. Ну, зрозуміти можна: дуже відкрита місцевість, очевидно, щільно замінована, тому й наступати важко.

Зате в районі м. Красногорівка противнику упродовж двох місяців у результаті суворих ближніх боїв із перемінним успіхом, очевидно, нарешті вдалося взяти майже все місто під свій контроль.

Тут діяли підрозділи 5-ї "захарастовської" окремої мотострілецької бригади (ОМСБр), посилені, ймовірно 1-2 мотострілецькими батальйонами (МСБ) зі складу 114-ї ОМСБр. Противник атакував загалом із півдня на північ, поступово витісняючи підрозділи ЗСУ з міста на захід і північ.

На цей час, ймовірно, передові підрозділи противника вийшли з півдня, в межах міста, до р. Лозова, тож їм залишається взяти під контроль лише дві великі (тобто довгі) міські вулиці — Крупської та Сєдова, відповідно – на північ і захід, щоб, нарешті, "рапортовать" про повне "освобождение" м. Красногорівка.

Безпосередньо на Курахівському напрямку (дирекція Мар’їнка — Максимільянівка) діяли підрозділи 150-ї МСД і 110-ї ОМСБр противника. Після того, як противнику вдалося зайняти східну частину с.Георгіївка, на цьому напрямку він здійснив цілу серію так званих "банзай-атак", із залученням більш-менш значних сил піхоти та бронетехніки у щільних бойових порядках, щоб максимально швидко виконати найближче завдання — вийти на рубіж Максимільянівка — Гостре.

І в цьому сенсі, для передових підрозділів ЗСУ було декілька "критичних" моментів на цьому напрямку, адже противник також зосередив на цьому напрямку значне угруповання артилерії.

Однак переважна більшість цих "банзай-атак" противника закінчилися за двоваріантним шаблоном: або висування колон противника виявлялось ще ДО рубежів його розгортання (відповідно, по ньому завдавали вогневого ураження), тож він банально не встигав до них доїхати у боєздатному стані, або противник таки "проривався" у тактичну глибину, де натикався на МВЗ, вимушено зупинявся і його методично розносили дронами та протитанковими засобами.

Нині противник навіть "невпевнено контролює" Георгіївку. Та у зв’язку з останніми подіями у районі м. Красногорівка, очевидно, командування 150-ї МСД та 110-ї ОМСБр противника найближчим часом розглянуть варіант продовження наступальних дій уздовж залізниці, яка веде з Красногорівки у бік Гострого, якщо, звісно, не будуть дуже зайняті "ситуацією" в районі с. Побєда, куди їм, очевидно, доводиться спрямовувати частину своїх сил через необхідність підтримати дії сусідньої 20-ї МСД, яка "рветься" зараз до дороги Мар’їнка — Вугледар.

Так, наразі командування УВ "Юг" і зокрема 8-ї ЗВА "концентрують свою увагу" на двох дирекціях Парасковіївка — Костянтинівка (тут діє майже вся її 20-та мотострілецька дивізія/МСД) і південніше від неї — 39-та окрема мотострілецька бригада разом зі зведеною тактичною групою 18-ї кулеметно-артилерійської дивізії (КулАД) зі складу 68-го АК, у загальній дирекції Солодке – Водяне.

Також за цими напрямками задіяно принаймні до 3-х "мотострілецьких" полків ТрВ і до 4-х "окремих стрілецьких батальйонів мобілізаційного резерву" (ОСБ МР).

Противник за будь-яку ціну намагається прорватися до вищевказаної дороги, щоб, наскільки я розумію, примусити наші передові підрозділи відійти від Володимирівки та з району північніше від Микільського, під загрозою їхнього охоплення з півночі.

На цей час посиленим передовим підрозділам 39-ї ОМСБр противника південніше від Костянтинівки вдалося наблизитися до дороги 00532, але "фізично" її перерізати (тобто "впевненно" взяти під контроль якійсь її відтинок) їм не вдалося.

Окрім цього, усі спроби підрозділів 20-ї МСД противника прорватися безпосередньо з боку Парасковіївки до Костянтинівки вздовж р.Сухі Яли також якогось "прийнятного" результату поки що не дали. Саме тому я й наголосив на тому, що дії 150-ї МСД противника в районі с.Побєда з півночі саме для успіху дій 20-ї МСД, будуть мати вагоме значення.

Окрім цього, очевидно, що командування 150-ї МСД противника тут зіткнеться із певними труднощами. Адже в такому разі частинам і підрозділам цієї дивізії доведеться наступати на напрямках, які розходяться майже "під кутом у 90 градусів", а саме — Георгіївка — Максимільянівка (безпосередньо на Курахове) й водночас, намагаючись допомогти 20-й МСД, на дирекції Побєда — Костянтинівка.

Гадаю, після закінчення боїв за м.Красногорівку 150-а МСД (або краще сказати, той комплект її сил і засобів, якій діє на цих напрямках) отримає підсилення – або 5-ту ОМСБр, або 110-ту ОМСБр, щоб мати можливість ОДНОЧАСНО діяти саме так — і на Курахове, й на Костянтинівку.

Трохи підсумуємо

Немає жодного сумніву в тому, що командування 8-ї ЗВА противника як "основи" всієї південної частини УВ "Юг" нині "озабочено" цілою низкою завдань тактичного масштабу, які мають прямий стосунок до головної (оперативної) його цілі — "усунення загрози для м. Волноваха" (в сенсі, відбиття українських військ на більш-менш прийнятну відстань від нього та КОМУНІКАЦІЙ, які до нього ведуть).

На цьому етапі маємо декілька ділянок (або краще сказати, відтинків) "напруження", де російські війська виявляють неабияку активність. І вони зовсім не випадкові:

• успіх противника в районі Красногорівки, це дозволить йому не тільки створити локальне (тактичне) положення "напівохоплення", з урахуванням того факту, що 1-й та 9-й ОМСБр противника вдалося прорватися до Карлівки на Селидовському напрямку, для наших підрозділів, які обороняються в районі Невельского, а й створить ще одну проблему — дозволить активізуватися у бік Зоряного та Олександрополя по обох берегах р. Лозова, прямо з боку Красногорівки, тобто безпосередньо на Курахівському напрямку;
• противник закономірно концентрує свої головні зусилля (по суті, у вигляді більшості 1-го АК та 2-х повнокровних МСД самої 8-ї ЗВА) саме у бік Курахового. Отже, він має певні плани на створення північного фасу "напівохоплення" більшого масштабу, ніж на Селидовському напрямку — Вугледарсько-Курахівського. Ситуація у цьому сенсі полегшується для противника тим фактом, що південний фас (ділянка Микільке — Новодонецьке), на якому оперують сили й засоби УВ "Восток", ВЖЕ, по суті, створений;
• єдине, що, ймовірно, ускладнює противнику проведення якихось більш-менш скоординованих і концентрованих наступальних дій у смузі УВ "Юг", як це, наприклад, відбувається у смузі УВ "Центр", — той факт, що 8-й ЗВА доводиться докладати головних зусиль на суттєво рознесених флангах. Тому, очевидно, її командування вимушено застосовувати принцип "почергової" (ну, або, якщо так більше подобається, "поетапної") концентрації зусиль, на відміну від УВ "Центр", яке намагається ОДНОЧАСНО наступати на всій своїй смузі. Спочатку одне завдання (зараз це Красногорівка), потім — інше (прорив на Курахове).

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело