Фінт Дурова: про що міг домовлятися з Кремлем творець Telegram і як він опинився за ґратами
Затримання у Франції Павла Дурова — історія багато в чому ще незрозуміла, яка потребує додаткового знання. Журналіст Вадим Денисенко намагається зробити перші висновки, з огляду на ту інформацію, яка наразі є.
Щодо "Телеграму" і арешту Дурова.
1. Дуров знав, що він в розшуку і поїхав у Париж. Отже, все це виглядає як свідома здача в руки правосуддя. Або хтось його запевнив, що нічого не станеться і все буде добре. Цей варіант не можна виключати, попри його фантастичність. У нас, зрештою, в Україні є схожий кейс із візитом в одну європейську країну.
2. Які можуть бути мотиви (якщо Дуров таки вирішив здатися), поки не зрозуміло. Варіантів аж два. Перший — гра росіян, щоправда, в цій ситуації Дуров виглядає, як камікадзе. А досі він таким не був, але це не означає, що ця версія нереальна. Поки її відкидати не можна.
Другий варіант — він свідомо йде на співпрацю із Заходом проти росіян. Ще раз повторюся — поки ми не розуміємо мотивації, це лише перші припущення.
3. Важливо, що все це відбулося на тлі можливої зустрічі Дурова з Путіним, яка не відбулася в Баку (про це активно писали росіяни). Мені, щоправда, більш вірогідною виглядає версія, що Дуров мав зустрітися з кимось із російської офіційної делегації. Й існує висока ймовірність, що за результатами цієї зустрічі він вирішив їхати в Париж.
4. Днями я презентував соціологію у РФ. Так от, на питання "З яких соціальних мереж ви черпаєте інформацію" 69% говорять, що з "Телеграму" ("Вконтакті" — 40%, "Однокласники" — 17%). Протягом останніх двох років Кремль кілька разів пробував зачистити "Телеграм", але досі саме "Телеграм" є головною проблемою влади через неконтрольованість процесів (в "Вконтакті" небажаний пост видаляється, до прикладу, протягом години максимум). В "Телеграмі" — здебільшого не видаляється нічого. Точніш, видалення йде під тиском ФСБ на конкретного персонажа, а не через співпрацю з "Телеграмом". Хоча виключити співпрацю Дурова з ФСБ точно не можна і не виключено, що вона є, хоч і не така плідна, як би це хотілося на Лубʼянці.
5. Росія не має можливості побудувати суверенний інтернет без китайських технологій. А брати китайські технології вони відмовляються (зверніть увагу, що РФ навіть на три роки відклала початок будівництва 5G, тільки щоб не ввійти в кабальну залежність від китайських вендорів). Контроль над "Телеграмом" і закриття YouTube — це і є квазі суверенний інтернет в його політичному сегменті для РФ.
6. Треба також розуміти, що "Телеграм" — це значно більше, ніж пострадянський простір. Це практично весь світ. В Індії — це, наприклад, понад 300 млн користувачів. Це Латинська і Південна Америка, це велика частка країн Далекого Сходу. Контроль над "Телеграмом" — надважливий в інформвійнах 21 століття по всьому світу.
7. Про що міг вести переговори Дуров з Кремлем? З огляду на все, про продаж (передачу) контролю над месенджером. Зрештою, в нього були позитивні та плідні історії співпраці з попередніх проєктів. Чому не домовилися (якщо не домовилися)? Напевне, гроші. Точніше, кількість грошей. Чому він ухвалив рішення здатися? Відповідь поки важко дати. Повторюся — це може бути й свідоме рішення, і просто дурість з поїздкою в Париж під чиїсь гарантії. І, ще раз повторю: це може бути й частиною великої гри росіян.
Поки трохи зарано давати якісь прогнози щодо "Телеграму" як месенджера. Точно не буде ніяких швидких рішень.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.