Порахуємо російські резерви: скільки ще зможуть залучити ЗС РФ на Курському напрямку

У мене тут питали, нещодавно, які сили та засоби командування противника може залучити для "стабілізації" ситуації на цьому напрямку, а надалі – для спроби вибити ЗСУ за межі власного прикордоння у Курській обл.

Тож, спробуємо, за можливості, розібратися.

1. Передусім ідеться про війська (сили) "Ленинградского военного округа" (ЛВО), він же — угруповання військ (УВ) "Север" (командвач — г-п. Лапин).

Хто забув, нагадаю, це:

• 6-та загальновійськова армія (ЗВА), у складі 138-ї та 25-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр);
• 14-й армійський корпус (АК), у складі 80-ї та 200-ї омсбр;
• 44-й АК, у складі 72-ї мотострілецької дивізії (мсд) та 128-ї омсбр;
• 11-й АК, у складі 18-ї мсд та 7-го окремого мотострілецького полку (омсп);
• 61-ша окрема бригада морської піхоти (обр МП) "Северного флота";
• 336-я обр МП "Балтийского флота".

Це ті з’єднання та об'єднання "ЛВО" противника, частини та підрозділи яких МОЖУТЬ з’явитися "під Курском" у першу чергу. Хоча на практиці є чимало проблем "поточного" характеру, які цьому заважають або суттєво обмежують можливість російського командування відповідного рівня стягнути туди вище вказані сили та засоби у "повному форматі".

Це можуть бути задіяння основних складових елементів вказаних сил й засобів на інших операційних напрямках, або значне "плече" маневру, що негативно позначиться на термінах зосередження та розгортання, чи невідповідність реального стану рівня їхньої боєздатності тому комплексу та обсягу завдань, які росіянам доведеться вирішувати саме на Курському операційному напрямку, причому, без попередньої підготовки чи значного доукомплектування о/с та ОВТ, у режимі "з ходу".

Наприклад, батальйони 200-ї омсбр, очевидно, втягнуті зараз у бої на Краматорському напрямку, північніше від м. Часів Яр, тож повністю вивести їх звідти буде складно. Або 14-й АК, бригади якого задіяні на Придніпровському напрямку, чи 336-ша обр МП, що є одним із "основних" з’єднань у смузі дії 5-ї ЗВА противника також, у цьому сенсі є "проблематичними", і так далі

Тобто, очевидно, що зібрати на Курському операційному напрямку ШВИДКО якесь цільне та структуроване угруповання військ зі "штатних" військ (сил) УВ "Север", яке буде здатне "вирішувати значні за обсягом та глибиною завдання" (наприклад, витіснити ЗСУ загалом у міжріччі Сейму та Пселу за межі державного кордону), російське командування НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ навряд чи зможе.

Інакше кажучи, на цей момент воно може діяти на Курському операційному напрямку такою собі "солянкою" і виключно для вирішення обмеженого кола завдань. Наприклад, утримати визначені райони та рубежі, прикрити важливі комунікації та інфраструктурні об’єкти та загалом спробувати завадити процесу розростання і вдосконалення українського плацдарму на Курщині.

2. Однак явно це дуже довго тривати не буде. Росіяни з часом почнуть туди тягнути все більше й більше військ. Вони ВЖЕ намагаються це робити. Як на мене, надалі, у сенсі формування та розгортання ДОДАТКОВОГО угруповання військ противника на Курському операційному напрямку, варто очікувати, на певне "міжопераційне" перегрупування туди певного комплекту російських військ зі складу УВ "Запад", "Юг" та "Восток".

Ймовірно, ідеться про 1-шу танкову армію (ТА), а найімовірніше, про її 47-ї танкову дивізію (ТД) із Куп’янського напрямку, 3-й армійський корпус (АК) у складі 6-ї мсд та 72-ї омсбр з Краматорського напрямку, або навіть частини та підрозділи 35-ї ЗВА, з Пологівського напрямку.

Про такий розвиток подій свідчить фіксація ВЖЕ РАНІШЕ переміщених до складу УВ "Север" підрозділів 83-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) та 810-ї й 155-ї обр МП, які, як-то кажуть, були у російського командування "в моменті — під рукою" і прибули у смугу УВ "Север" явно не для блокування української офензиви на Курському напрямку, а для нарощування зусиль у районі Вовчанська. Але, наскільки я розумію, противнику таки доведеться використати частину цих сил саме на Курському напрямку, а не для "вовчанських штурмів".

І знову ж таки, у цьому сенсі російському командуванню буде потрібно "поламати голову" над тим, чим і як заміняти, наприклад, 47-шу ТД, яка, очевидно, відіграє зараз одну з ключових ролей у "прориві до Осколу", або якось витягувати з важливого Пологівського напрямку "зайві" батальйони бригад 35-ї ЗВАд тощо.

Щобільше, як на мене, якщо навіть у російського командування і з’являться якісь "додаткові" війська (сили), наприклад, у результаті форсування чергового етапу мобілізаційного розгортання, то, швидше за все, воно їх спрямує не на Курський напрямок, а у смугу свого УВ "Центр", яке зараз активно рветься "максимально західніше" на Покровському та Торецькому напрямках (з останнім, судячи зі всього, ВЖЕ виникли певні трабли).

Ще одним МОЖЛИВИМ "кандидатом на розкуркулення" можуть стати війська (сили) УВ "Днепр". Однак, з огляду на нинішню стратегічну ситуацію, до цього питання російське командування, очевидно, підходитиме "максимально обережно" (воно підозрює ЗСУ у такий собі "злонамеренной" стратегічній "грі" — нібито Курська операція є великим стратегічним відволіканням уваги та примусом російського командування забрати з Південної операційної зони "излишки" їхніх військ, а самим тихцем підготувати та провести знову наступ у бік Криму та північного узбережжя Азову).

Я не буду зараз зупинятися на етимології появи цих "бредовых измышлений" в головах російського командування. Воно постійно "ударяется" в якісь екстремуми стосовно оцінки ЗСУ та їхнього командування, то взагалі відмовляючи їм у здатності до послідовного стратегічного планування, то підозрюючи у широкомасштабних "изощренных кознях".

Але на цьому етапі росіяни, очевидно, помилилися із визначенням основного змісту українського плану стратегічної оборонної операції (по суті, плану літньо-осінньої кампанії 2024 року). Це виливається у вагання, що ми спостерігаємо зараз, стосовно того, де, як і В ЯКОМУ складі надалі використовувати основну масу своїх резервів.

3. Ну й, власне, про самі ці резерви.

Їхній обсяг оцінюється по-різному.

Я спостерігав оцінки одразу 3-х рівнів:

• до 12-15 тисяч (які можливо задіяти порівняно швидко);
• від 50-60 тисяч (загальний обсяг);
• але траплялася оцінка навіть у 120-150 тисяч (очевидна зрадой…бська оцінка).

Як на мене, 50-60 тисяч — максимально "близько" до реальних показників (це включно з УСІМА категоріями — тобто й ті, які відновлюються у статусі "резервів першої черги", й ті, які формуються та розгортаються "з нуля" тощо).

Гадаю, та частина резервів, яку російське командування могло б швидко "оперативно розгорнути" у вигляді основного додатка до окремого угрупування оперативно-тактичного масштабу, якраз і становить десь "під дивізію" (до 15 тисяч о/с).

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело