Такий героїзм нам не потрібен: як змусити керівників оборони відповідати життям за свої помилки
Героїзм — це переважно наслідок чиїхось помилок, просто помилки роблять одні люди, а героїзмом, собою, закривають інші, пише експерт із дронів Марія Берлінська. Її пропозиція: під час війни на ключові посади в обороні мають заходити ті, хто за свої рішення готові відповідати власним життям.
Героїзм — це переважно наслідок чиїхось помилок. Просто помилки роблять одні люди, а героїзмом, собою, закривають інші.
Під час війни на ключові посади в обороні мають заходити ті, хто за свої рішення готові відповідати власним життям. Власним, а не тисячами інших життів.
Приклад:
Якщо піхота вимушена лопатами зариватись в землю під обстрілами — значить, хтось вчасно в тилу не побудував рубежі оборони. Бо те, що зараз передній край — ще недавно глибокий тил. Який можна було підготувати, облаштувати завчасно.
Можливі дії: з'ясувати, хто саме провалив підготовку.
Зазвичай це 3-4 посадових особи, на різних етапах. Зняти звання, звільнити з посад і відправити не в тюрму, бо це нічого не дасть. Відправити на ту ж ділянку копати вручну, разом з піхотою, під полюванням FPV ворога.
Так, ці 3-4, радше всього, підуть в одну сторону. Але для сотень інших, відповідальних за оборонку, це буде дуже чіткий сигнал.
А це значить, що в одну сторону потім не підуть десятки тисяч. Простих піхотинців.
Технологічна мілітаризація і воєнна демократія. Інакше ніяк.
Або змінимось, або загинемо.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.